04 серпня 2025 року м. Київ
справа № 371/1926/24
провадження № 33/824/3975/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пастушенко Марина Володимирівна, на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №789702, від 22 грудня 2024 року, ОСОБА_1 21 грудня 2024 року о 23 годині 57 хвилин керував транспортним засобом автомобілем марки «Rover 75», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Благовіщенською міста Миронівка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 265, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено в закладі охорони здоров'я. Показник алкоголю становив 1, 060 проміле.
Своїми діями водій порушив вимоги пункту 2.9 А Правил дорожнього руху. Постановою Миронівського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пастушенко М.В. подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До Київського апеляційного суду надійшла іще одна апеляційна скарга ОСОБА_1 на туж постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року.
При перевірці апеляційним судом було встановлено, що вказані апеляційні скарги ідентичні, а тому їх слід вважати однією апеляційною скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір штрафу в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, а проведений порівняльно-правовий аналіз із санкцією, яка передбачена за порушення ПДР і міститься в КК України свідчить, що штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу за кримінально каране діяння за національним законодавством України.
Звертає увагу, що відеозапис не відображає, як самого огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і підстав для такого, якими є встановлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння та запис не є безперервним.
Зазначає, що матеріалами справи не доведено факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
У судове засідання, яке призначене на 04 серпня 2025 рокуо 10 год. 30 хв. у Київський апеляційний суд ОСОБА_1 не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином.
У судове засідання, яке призначене на 04 серпня 2025 рокуу Київський апеляційний суд захисник ОСОБА_1 - адвокат Пастушенко М.В. не з'явилась, про місце, час та дату судового засідання повідомлена належним чином.
До початку судового розгляду будь-яких клопотань про відкладення до суду не надходило.
За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.
О 12 год. 45 хв. після закінчення судового засідання ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про перенесення судового засідання, яке не розглядається судом, так як було надіслано та передано судді після завершення судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789702 від 22 грудня 2024 року: ОСОБА_1 21 грудня 2024 року о 23 годині 57 хвилин керував транспортним засобом автомобілем марки «Rover 75», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Благовіщенською міста Миронівка Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 265, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено в закладі охорони здоров'я. Показник алкоголю становив 1, 060 ‰.
Своїми діями водій порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи відповідно до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789702 від 22 грудня 2024 року; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 грудня 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 грудня 2024 року; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; пояснень ОСОБА_1 від 22 грудня 2024 року акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; витягом від 26 грудня 2024 року; рапортами сержанта поліції Дениса Коптілого; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не доведено факт керування ОСОБА_1 автомобілем з огляду на наступне.
Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції о 23 год. 57 хв. працівник поліції говорить ОСОБА_1 , що не можна так швидко по місту їхати на що ОСОБА_1 відповідає: «ну то я ж думав, що то бандюги їдуть, а я он розвожу п'яних, не знаю куди їх діть», а згодом водій визнав свою вину, сказавши працівникам проліції: «винуватий, не спорю».
Крім того, факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується його поясненням, де водій зазначає: «їхали без маяків, мене переслідував автомобіль і я надав швидкості тому що бачу, що мене переслідує автомобіль».
Таким чином, Київський апеляційний суд робить висновок, що матеріалами справи доведений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Щодо доводів апеляційної скарги, що відеозапис не відображає, як самого огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і підстав для такого, якими є встановлені працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння та не є безперервним, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається зі справи поліцейським встановлено такі ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеозапису суд встановив, що ознаки: нестійка хода та поведінка, що не відповідає обстановці у водія мали місце.
На пропозицію поліцейського водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Поліцейський мав підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, які він вказав у змісті направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, від 22 грудня 2024 року.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з його згоди проведено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, лікарем в закладі охорони здоров'я, за допомогою газоаналізатора «АлкоФор 307». Під час огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Показник вимірювання вмісту спирту у видихуваному повітрі становить 1,060‰.
До протоколу додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 грудня 2024 року, за змістом якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено о 00 годині 45 хвилин 22 грудня 2024 року.
Згідно наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року, міжповірочний інтервал «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» складає 1 рік.
Згідно з даними наведеного свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Алкофор 307» воно є чинним до 05 липня 2025 року.
Поліцейським був складений акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, форма якого затверджена як додаток № 2 до Інструкції, який містить відомості про те, що результат тесту склав 1,060 ‰.
За таких обставин, Київський апеляційний суд відхиляє вказані вище доводи та зауважує, що хоча відео не є безперервним, проте у сукупності з іншими доказами наявними в матеріалах справи, в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення, та дозволяють суду зробити висновок, що водій ОСОБА_1 поза розумним сумнівом керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, розумних сумнів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не викликають.
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Миронівського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пастушенко Марина Володимирівна - залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду О.В. Желепа