25 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконферецзв'язку між Київським апеляційним судом та адвокатом ОСОБА_5 , який використовував власний технічний засіб, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а такими є об'єктивні дані (докази), що підтверджують реальність конкретної події злочину - час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. Проте у поданій скарзі, викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки це повідомлення не містить об'єктивних даних, які підтверджували б реальність конкретної події кримінального правопорушення, а наведені факти зводяться до не погодження з діями уповноважених осіб в рамках кримінального провадження, тому, вважаючи, що скарга є необґрунтованою, відмовила у її задоволенні.
Справа №11-сс/824/4367/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою повністю задовольнити скаргу; зобов'язати уповноважену особу (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 09.04.2025 та розпочати досудове слідство; зобов'язати уповноважену особу (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, надати ОСОБА_6 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 09.04.2025.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ст. 214 КПК України, на яку посилається слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, прямо і недвозначно покладає обов'язок по внесенню відомостей до ЄРДР після отримання відповідного повідомлення (заяви). Жодна проміжна стадія не передбачена, обґрунтованість заяви, наявність підстав для проведення слідчих, розшукових, процесуальних дій перевіряються на відповідних стадіях кримінального провадження у відповідності до КПК України. Відсутня можливість дослідити ці обставини до реєстрації кримінального провадження.
Також зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18), на які посилається слідчий суддя, не стосуються даної справи, оскільки висновки щодо застосування ст. 214 КПК України у них не були сформовані, вони не є релевантною практикою Верховного Суду питань, які вирішуються у даній справі.
Вказує й на те, що слідчий суддя не зазначає, із якими саме діями у заяві про злочин нібито не погоджується заявник. Викликано це тим, що заява про злочин містить чіткий та аргументований виклад обґрунтування ймовірного вчинення злочину і фактично не стосується жодних активних дій уповноважених осіб.
Таким чином, вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, не відповідає вимогам КПК, ухвалена при неповному з'ясуванні обставин щодо відповідності заяви про злочин всім законодавчим вимогам та спираючись на висновки, що не відповідають обставинам справи - відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, із порушенням вимог процесуального закону - ст.ст. 214, 303 КПК України, та неправильним застосуванням норм закону України про кримінальну відповідальність - ст.ст. 11, 367 КК України, а тому підлягає скасуванню.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що ухвала була отримана 23.05.2025, про що свідчить сканування картки документа у кабінеті ЕС, отже, причина пропуску строку - отримання оскаржуваного документа пізніше, аніж сплив строк на оскарження, а підготувати апеляційну скаргу без тексту ухвали неможливо.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав, а тому апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 на підтримку поданої ним апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З наведеного слідує, що пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає поновленню за умови, що особа, яка подає таку скаргу ставить питання про його поновлення та доведе поважність причин його пропуску.
Приймаючи до уваги ті обставини, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року було постановлено без участі сторін, а її копію було отримано 23 травня 2025 року, про що свідчить додана до апеляційної скарги сканована картка документа з електронного кабінету системи «Електронний суд», оприлюднено ухвалу в Єдиному реєстрі судових рішень 26 травня 2025 року, та враховуючи, що виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, колегія суддів погоджується з доводами адвоката ОСОБА_5 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цієї ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується апеляційних вимог адвоката ОСОБА_5 то колегія суддів враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Отже, доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягає будь-яка заява, яка іменується заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Спростовується вищенаведеним і твердження адвоката ОСОБА_5 , що подана ОСОБА_6 09 квітня 2025 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, заява є заявою про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 було подано скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 09 квітня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 09 квітня 2025 року ОСОБА_6 засобами електронного зв'язку звернулася до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, із заявою про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Відомості за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було.
Зі змісту самої заяви ОСОБА_6 вбачається, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні № 12024116130000179 від 16 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 190 КК України досудове розслідування у якому здійснюється Броварським РУП ГУНП в Київській області. Через триваюче досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні (майже рік) грошові кошти їй і досі не повернуто, що суттєво знижує рівень її життя. ОСОБА_6 вважає, що така ситуація, ймовірно є саботажем та службовою недбалістю уповноважених осіб Броварського РУП ГУНП в Київській області та прокурорами Броварської окружної прокуратури, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому ОСОБА_6 у своїй заяві зазначає, що підстав стверджувати, що саботаж даного кримінального провадження здійснюється умисно з якихось мотивів, у неї поки не має.
Отже, з наведених у заяві ОСОБА_6 обставин вбачається, що її висновки про вчинення уповноваженими особами Броварського РУП ГУНП в Київській області та Броварської окружної прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ґрунтуються лише на припущеннях. Наведені у заяві від 09 квітня 2025 року обставини не містять очевидних фактів та відомостей, які б свідчили про наявність в діях уповноважених осіб Броварського РУП ГУНП в Київській області та прокурорів Броварської окружної прокуратури службової недбалості під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024116130000179. Твердження ОСОБА_6 про затягування досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є її суб'єктивним судженням без підтвердження жодними доказами.
У зв'язку з цим заява ОСОБА_6 від 09 квітня 2025 року за своєю суттю не є заявою про вчинення кримінального правопорушення, в розумінні ст. 214 КПК України, що в свою чергу, на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до положень ст. 214 КПК України, як вірно зазначив про це і в ухвалі слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва.
Наведеним вище спростовується твердження адвоката ОСОБА_5 , що заява ОСОБА_6 містить чіткий та аргументований виклад обґрунтування ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає безпідставними апеляційні доводи про те, що в заяві (повідомленні) наведені достатні дані з посиланням на конкретні обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
При цьому зауважує, що, всупереч твердженням адвоката, слідчий суддя дослідив зміст заяви ОСОБА_6 на предмет наявності в ній відомостей саме про кримінальне правопорушення, які в свою чергу і підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також перевірив доводи самої скарги у відповідності до вимог закону, на підставі повного і об'єктивного дослідження усіх наданих йому матеріалів, з наведенням мотивів прийняття відповідного рішення.
Істотних порушень вимог КПК України під час розгляду вказаної скарги, які б давали підстави для скасування постановленої слідчим суддею ухвали, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити адвокату ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3