28 липня 2025 року м. Київ
справа №756/9288/24
провадження № 33/824/3706/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стригун Максим Андрійовична постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, якийпроживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
зач. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 липня 2024 року о 19:10 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Land Rover», моделі «Freelander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Степана Бандера, у районі будинку № 16. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку, на місці за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager» та в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Чорних Запорожців, буд. 20, на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, учинено повторно протягом року.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стригун М.А.звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження за відсутностю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем щодо якого діє спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений ст. 266-1 КУпАП.
Вказує, що ОСОБА_1 , згідно протоколу, перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння і тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальниклом органу управління ВСП у ЗСУ, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Наголошує, що працівниками поліції, зазначений законом порядок, не був дотриманий, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідноз категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами , оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивує тим, що про існування даного судового рішення стороні захисту стало відомо 28 травня 2025 року із електронного листа.
У зв?язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 06 травня 2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 05 червня 2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова в судовому засіданні ні ОСОБА_1 , ні його адвокату Стригуну М.А. вручена не була, а скаржник отримав її тільки 28 травня 2025 року після її виготовлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 74).
В судове засідання у Київському апеляційному суді, призначене на 29 липня 2025 року, ОСОБА_1 та його адвокат Стригун М.А. не з'явились, належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання, жодних клопотань до суду не надходило, про причини неявки учасники справи не повідомили Київський апеляційний суд.
Так захисник повідомлений на ту ж електронну пошту з якої він направляв апеляційну скаргу, а ОСОБА_1 направлена судова повістка за вказаною в апеляційній скарзі адресою. Не отримання пошти за тією адресою, що зазначена в апеляційній скарзі не може бути визнано поважною причиною неявки до суду.
За таких обставин, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника Стригуна М.А.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як видно із матеріалів справи, 07 липня 2024 року о 19:10 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Land Rover», моделі «Freelander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Степана Бандера, у районі будинку № 16. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, на місці за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager» та в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Чорних Запорожців, буд. 20, на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, учинено повторно протягом року.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Постановою Солом'янського районного суду містка Києва від 13 грудня 2023 року (справа №760/18143/23) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Піддано ОСОБА_1 стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, адміністративне правопорушення, що полягало у відмові ОСОБА_1 07 липня 2024 року як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, було вчинено ним як особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться уприсутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначив, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Свою винуватість у скоєнні даного правопорушення ОСОБА_1 не визнає.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення та бодікамери працівника поліції ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 853589 від 07 липня 2024 року, який ОСОБА_1 відмовився підписувати, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2024 року, відео на цифровому носії, з якого вбачаються: повідомлення поліцейським про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, передбаченої п.3 розділу І Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці; адресована ОСОБА_1 пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі та його відмова від огляду; довідкою визначення повторності правопорушення ПДР, копією постанови Солом'янського районного суду містка Києва від 13 грудня 2023 року (справа №760/18143/23), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2559383 від 07 липня 2024 року.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що працівники поліції декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на місці зупинки автомобіля, на що останній погоджувався пройти, коли приїде його адвокат, проте коли приїхав адвокат Стригун М.А., такий огляд не був здійснений водієм. Хоча словесно водій не заперечував проти проходження медичного огляду на місці зупинки автомобіля, проте ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд на місці зупинки авто так і в медичному закладі. Така поведінка вірно розцінена судом як відмова водія від виконання обов'язку щодо проходження огляду.
Більше того, з відеозапису вбачається, що адвокату Стригуну М. А., який здійснював захист інтересів ОСОБА_1 було вручено направлення на самостійне проходження огляду в установленому законом порядку в лікаря-нарколога КНП «Соціотерапія». Між тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції та Київському апеляційному суді ОСОБА_2 , не надавав письмових доказів того, що після складання уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 9 розділу ІІ Інструкції, а саме не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду пройшов такий огляд самостійно.
Зазначені в постанові суду докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та в своїй сукупності вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зазначені в них фактичні дані, судом встановлено не було.
Доводи про те, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець міг бути підданий огляду тільки посадовими особами Збройних Сил з використанням спеціальних технічних засобів та тестів , суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 відмовився від будь-якого огляду і притягується до відповідальності за відмову.
Крім того:Відповідно до ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Отже, з аналізу вказаних вище норм вбачається, що застосування, передбачених законом окремих порядків огляду військовослужбовців та прирівняних до них осіб, здійснюються лише у випадках, коли останні: виконують обов'язки військової служби, перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
За матеріалами справи, відсутні докази, які б підтверджували, що до водія мала бути застосована лише спеціальна процедура.У даній справі відсутні будь які відомості, що керуючи цивільним транспортним засобом, з ознаками сп'яніння, на території м. Києві по просп. Степана Бандера, у районі будинку № 16 ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби.Як вбачається з бодікамери працівника поліції, поліцейський запитує ОСОБА_1 чи це його автомобіль чи службовий, на що останній відповідає, що це його автомобіль і він його сам купував,
Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року, заява №20372/11).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд на підставі об'єктивно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст. 252 КУпАП, які перебувають в узгодженому зв'язку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є доведеною.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні,а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стригун Максим Андрійович про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стригун Максим Андрійович - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа