28 липня 2025 року м. Київ
справа №357/3721/25
провадження № 33/824/3296/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 24 лютого 2025 року о 10 год 34 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM-0401, тест номер 1221, проба позитивна 0,64 проміле, з результатом незгоден. Потім огляд проводився за адресою м. Біла Церква, вул. В. Стуса, 41 КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4». Висновок лікаря № 2 - алкогольне сп'яніння (протокол серії ЕПР1 № 255041 від 24.02.2025).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час складання матеріалів до протоколу та після проведення медичного огляду ОСОБА_1 чітко зазначив незгоду з результатом через суттєві порушення при використанні приладів Drager Alcotest 7510 та Drager Alcotest 3000 у зв'язку з недовірою до даних приладів.
Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що огляд було проведено із грубим порушенням процедури такого огляду, оскільки ані поліцейським, ані лікарем не було продемонстровано готовність приладу для використання із зазначенням 0.0 проміле згідно Настанови Виробника Drager; не було надано ОСОБА_1 можливість перевірки цілісності упакування муштука, який використовувався в сумісності з газоналізатором; було здійснено продувки із застосуванням одного муштука; перший забір повітря у ОСОБА_1 відбувся з суттєвими порушеннями часового проміжку визначеного у даному пункті з метою дотримання об?єктивного результату, а медичний працівник торкався приладу та муштуку обробленими спиртовим розчином пальцями рук.
Наголошує, що суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що прилади Drager Alcotest 7510 та Drager Alkotest 3000 взагалі було застосовано без законних на те підстав.
Стверджує, що апелянту не було надано примірник направлення для проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
У судове засідання, яке призначене на 28 липня 2025 року у Київському апеляційному суді з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць А.П., який брав участь у режимі відео конференц зв'язку, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та з врахуванням наданих доказів.
Заслухавши пояснення адвоката, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №255041, 24 лютого 2025 року о 10 год 34 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM-0401, тест номер 1221, проба позитивна 0,64 проміле, з результатом незгоден. Потім огляд проводився за адресою м. Біла Церква, вул. В. Стуса, 41 КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4». Висновок лікаря № 2 - алкогольне сп'яніння (протокол серії ЕПР1 № 255041 від 24.02.2025).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи відповідно до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 255041 від 24 лютого 2025 року; постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕПР1 № 2550413 від 24 лютого 2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 лютого 2025 року; роздруківкою з приладу «Драгер» 7510, з якої вбачається, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» 24 лютого 2025 року о 10 год. 40 хв. при температурі 9 градусів за Цельсієм і отримано позитивну пробу з кількісним показником 0.64‰; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; висновком з лікарні від 24 лютого 2025 року; рапорту працівника поліції; відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 порушення п.2.9а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо незаконності дій працівників поліції , так як такої неправомірності судом не встановлено. Суд також враховує, що способами, визначеними чинним законодавством, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не звертався.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що прилади Drager Alcotest 7510 та Drager Alkotest 3000 взагалі було застосовано без законних не те підстав суд зазначає наступне.
Приладом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, окрім інших, є газоаналізатор Drager Alcotest. Вказаний прилад зареєстрований в Україні відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, що затверджений постановою КМУ № 94 від 13 січня 2016 року (сертифікат перевірки типу № 12/3/В/14/033-17 від 05.10.2017, строк дії до 05.10.2027).
Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2017 № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitroв обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitroв обіг (далі - Реєстр осіб). У вказаному Реєстрі, який є у публічному доступі, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager Alcotest 6820», код за каталогом: 83 22 660, декларація про відповідність медичних виробів. Сертифікат відповідності № 12/3/В/14/033-17 від 05 10.2017.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05.06.2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 і становить 1 рік.
У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно даних роздруківки з приладу Drager (а.с. ) останнє градуювання приладу проводилось 27 серпня 2024 року. Огляд ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп'яніння проводився 24 лютого 2025 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу.
Відхиляючи дані доводи, апеляційний суд враховує, що із відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що огляд останнього на стан сп'яніння проведено за згодою ОСОБА_1 із застосуванням приладу «Драгер».
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в Україні на законодавчому рівні допустимий рівень алкоголю в крові взагалі не передбачений, тому в даному випадку підлягають застосування норми міжнародного права в галузі дорожнього руху.
Так, статтею 8 пунктом 5 Конвенції про дорожній рух Відень, 8 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 р. зазначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а і у відповідних випадках -у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень утримання алкоголя у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі що видихається 0,25 %.
Крім цього, відповідно п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи роздруківки з приладу Drager Alcotest 7510 №1221 тест був проведений 24 лютого 2025 року о 10 годинні 40 хвилин при температурі +9,0°C, результат тесту - 0.64‰.
Тому, з урахуванням визначеної технічною документацією похибки вимірювання приладу Drager Alcotest 7510 та вимог п. 7 розділу ІІ Інструкції результат тесту, який був проведений 24 лютого 2025 року та дорівнював 0.64‰ дає достатні підстави для встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, захисником наданий Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2 від 24 лютого 2025 року, відповідно до якого під час обстеження використовувався технічний засіб Alkotest-3000, повірка якого була проведена 25 липня 2024 року (чинне до 25 липня 2025 року), результат 0,57‰ о 10 год 55 хв та 0,54‰ об 11 год 03 хв.
Отже, при фіксуванні факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння поліцейськими дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Посилання захисника на те, що виробник драгерів надав відповідь про те, що він не поставляв до лікарні той технічний прилад яким дослідження проводилось в медичному закладі не спростовує вину водія, оскільки перевищення допустимої норми алкоголю було підтверджено двома дослідженнями як на місці зупинки так і в медичному закладі, а тому у суду було достатньо підстав для висновку про доведення вини поза розумним сумнівом.
Посилання на те, що лікар торкався мундштука в рукавичках, оброблених спиртом, не вірний продув , суд відхиляє, оскільки допустима норма була перевищена більш ніж вдвічі, що підтвердили два прилади.
За таких обставин, Київський апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги та вважає що додані захисником докази та інструкції по застосуванню приладу не спростовують тих доказів які були вірно оцінені судом першої інстанції.
Безпідставними є і доводи, що працівники поліції не зупиняли авто ОСОБА_1 , оскільки такі доводи спростовуються відеозаписом з бодікамери, з якої вбачається, що працівники поліції 24 лютого 2025 року о 10 год 34 хв рухались за автомобілем Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 . під керуванням водія ОСОБА_1 після чого водій зупинився на паркувальному майданчику.
Доводи апеляційної скарги, що апелянту не було надано примірник направлення для проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я суд відхиляє, оскільки відповідно до п. 12 р. ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як видно на відео, поліцейський вказані вимоги закону виконав в повному обсязі.
Крім того, за приписами п. 9 р. ІІ Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством не передбачено вручення письмового направлення до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки такий огляд проводиться у присутності поліцейського який має забезпечити доставку особу, яка погодилася на проходження відповідного огляду.
Так, досліджені докази суд визнає належними, допустимими, та такими, що у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2025 року залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду О.В. Желепа