Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-з/824/999/2025
м. Київ Справа № 359/8861/24
24 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Кирилюк Г.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики у розмірі 4200 доларів США та плату за користування позикою за період з 08 листопада 2023 року по 19 серпня 2024 року у розмірі 3940 доларів США 39 центів.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позикизалишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук Михайло Петрович подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича задоволено частково.
Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 рокускасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 5 800,00 доларів США та витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 4795,13 грн.
01 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук Михайло Петрович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 гривень в якості витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 гривень в якості витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В обгрунтування доводів клопотання зазначає, що судом першої інстанції розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.26 червня 2025 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у справі № 359/8861/24.
Керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України позивач надає суду докази з метою вирішення питання відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги позивачем у справі № 359/8861/24 в суді першої та апеляційної інстанцій. На підтвердження розміру вказаних судових витрат представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук Михайло Петрович надав договір №2.08 від 06 серпня 2024 року про надання правничої допомоги.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не надходили.
Учасники справи в судове засідання не з?явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.
23 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук Михайло Петрович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про розгляд заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі без участі сторони позивача. Вимоги заяви підтримує у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанції здійснював адвокат Гончарук Михайло Петрович на підставі ордеру серії АА № 1476877 від 19 серпня 2024 року (а.с. 6, 68).
У позовній заяві на виконання вимог частини 3 статті 175 ЦПК України позивач повідомив про передній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та, відповідно до статті 134 ЦПК України, надасть суду докази понесених витрат.
В апеляційній скарзі сторона позивачапросила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, включаючи витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких в суді апеляційної інстанціїстановить 10 000,00 грн.
Протягом п'яти днівпісля ухвалення рішення суду(постанови) Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року сторона позивача подала заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у судах першої та апеляційної інстанцій, із долученням договору про надання правничої допомоги № 2.08 від 06 серпня 2024 року.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що відповідно доумов договору про надання правової допомоги № 2.08 від 06 серпня 2024 року,укладеного між Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» в особі директора Гончарука Михайла Петровича та ОСОБА_1 (Клієнт), у порядку та на умовах, що визначені договором, адвокат зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу щодо стягнення на користь Клієнта з ОСОБА_2 (РНОКІ1П НОМЕР_1 ) грошових коштів згідно договору позики (розписка) від 08.11.2023 року про повернення 5800 доларів США на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Відповідно до положень розділу 4 договору сторони домовилися, що за правничу допомогу Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правничої допомоги у фіксованому розмірі такими частинами: за надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо захисту прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції; представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції під час здійснення цивільного судочинства у цивільній справі- 10 000 (десять тисяч) гривень; за надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо захисту прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції; представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції під час здійснення цивільного судочинства у цивільній справі- 10 000 (десять тисяч) гривень. Оплата гонорару здійснюється Клієнтом протягом 30-ти днів з дати отримання судового рішення відповідної інстанції на поточний рахунок Адвоката.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу на стадії розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій у цивільній справі №359/8861/24, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторона позивача, зазначивши про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витратна правовудопомогу, не подавала докази на їх підтвердження.
Вперше із клопотанням про відшкодування витрат на правову допомогу та їх розрахунком представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук Михайло Петрович звернувся до Київського апеляційного суду, із долученням договору про надання правничої допомоги № 2.08 від 06 серпня 2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» в особі директора Гончарука Михайла Петровича та ОСОБА_1 (Клієнт), лише 01 липня 2025 року.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що прохання у позовній заяві про стягнення фактично понесених судових витрат з ОСОБА_2 , не є тотожним із заявою про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у справі.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 102 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Зважаючи на викладене та на положення частини другої статті 134 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича у частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанціїу розмірі 10 000,00 грн.
Щодо судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 10 000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини.
Участь адвоката Гончарука Михайла Петровича у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтверджується протоколом судового засідання від 26 червня 2025 року, яке тривало 33 хвилин.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем ОСОБА_3 ем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, врахувавши суть спору, характер послуг,часткове задоволення позову ОСОБА_4 та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5 000,00 грн, який відповідає критерію реальності адвокатських послуг та критерію обґрунтованості їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і пропорційні із складністю справи та виконаною адвокатом Гончаруком Михайлом Петровичем роботою в суді апеляційноїінстанції.
З огляду на наведене, заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогуадвоката підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справіза апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Михайла Петровича на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти вимогзаяви- відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді: