про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
Справа № 500/6378/24
08 серпня 2025 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області: від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355, №0777291-2407-1915-UA61040050000096355, від 26.03.2024 №0058326-2407-1915-UA61040050000096355.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовну заяву залишено без руху через встановлення її недоліків, один з яких полягав у пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 18.10.2024 звернувся до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.11.2023 та 26.03.2024, які попередньо в адміністративному порядку не оскаржувалися. Позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) стосовно оскарження двох податкових повідомлень-рішень від 25.11.2023. Також суд зазначив про відсутність доказів отримання оскаржуваних рішень, зокрема рішення від 26.03.2024 для прийняття висновку щодо дотримання строку звернення до суду про оскарження цього податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.10.2024 позивачу слід було подати до суду докази на підтвердження дати отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку звернення до суду, а також подати докази поважності причин пропуску цього строку.
На виконання вимог ухвали суду та усунення недоліків позову позивач подав нову редакцію позовної заяви, у якій висловив свої міркування стосовно дотримання строку звернення до суду. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримані ним за допомогою засобів поштового зв'язку, докази на підтвердження дати отримання відсутні. Вважає, що дізнався про порушення своїх прав у момент отримання листа Головного управління ДПС у Тернопільській області від 30.04.2024 на його заяву про проведення звірки з податку на нерухоме майно. Тому вважає, що шестимісячний строк звернення до суду ним не пропущено (18.10.2024 позов здано на пошту). Також позивач зазначив, що якщо суд дійде до переконання про вірність іншого способу обрахунку строку звернення до суду, а саме з 15.02.2024, оскільки щонайменше з цього часу позивачу стало відомо про оскаржувані податкові повідомлення-рішення (бо цією датою ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення звірки), то просить такі обставини вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Ухвалою суду від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України, та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України. Одночасно зобов'язано відповідача у строк для подання відзиву на позов надати суду докази направлення та вручення позивачу податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355, №0777291-2407-1915-UA61040050000096355, від 26.03.2024 №0058326-2407-1915-UA61040050000096355.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 06.11.2024 суд зазначив, що оскільки на даний час у суду відсутні докази отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які направлялися йому Головним управлінням ДПС у Тернопільській області поштовим зв'язком, що прямо впливає на обчислення строку звернення до суду (хоча інші обставини, викладені у позові вказують на його пропуск), то вирішення питання наявності поважних причин його пропуску буде вирішено судом після надходження від відповідача витребуваних судом доказів направлення та вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень платнику податків.
15.11.2024 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду через пропущення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач податкові повідомлення-рішення від 25.11.2023 отримав поштовим зв'язком 02.01.2024, а від 26.03.2024 - 18.04.2024. Відповідно шестимісячний строк оскарження, визначений частиною другою статті 122 КАС України, завершився 02.07.2024 та 18.10.2024. Платник звернувся із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 22.10.2024.
Також представник відповідача не вважає поважною причиною звернення до контролюючого органу для проведення звірки та очікування відповіді від контролюючого органу на заяву про проведення звірки, бо під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску такого строку.
З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, представник позивача просить залишити позовну заяву без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду (а.с.86-87).
У розглядуваній справі №500/6378/24 спір виник з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень, проте до розгляду справи по суті спірним питанням є дотримання строку звернення до суду.
Судом було з'ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.12.2024 прийнято до розгляду справу №500/2276/24 задля вирішення питання виключної правової проблеми з метою формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права для визначення конкретного правозастосування при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Правовідносини у справі №500/6378/24 та у справі №500/2276/24 є подібними щодо питання дотримання строку звернення до суду, хоч в останньому випадку позовну заяву подано після застосування процедури адміністративного оскарження, а у цій справі без використання процедури адміністративного оскарження. Проте виходячи зі змісту ухвали Великої Палати Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №500/2276/24, виключну правову проблему становить питання щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень вцілому, враховуючи різні підходи щодо застосування цих норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 140/1770/19 (про стягнення заборгованості) та № 320/12137/20 (про стягнення коштів) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 160/11673/20 та № 500/2486/19 про оскарження податкових повідомлень-рішень як у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), так і після використання процедури адміністративного оскарження.
Ухвалою суду від 30.12.2024 відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №500/2276/24.
Надалі ухвалою суду від 07.08.2025 поновлено провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Вирішуючи питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду, його заяви про поновлення провадження у справі і наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду поважними та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дослідив письмові докази й пояснення учасників, та встановив такі обставини справи.
Предметом оскарження у цій справі є три податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області, якими ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на нежитлове приміщення - виробничу будівлю загальною площею 1046 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Чистилів, вулиця Транспортна бічна, буд. 6А, а саме:
від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355, визначене податкове зобов'язання за 2021 рік (з 14.07.2021 по 31.12.2021) в сумі 47070,00 грн (а.с.6),
від 25.11.2023 №0777291-2407-1915-UA61040050000096355, визначене податкове зобов'язання за 2022 рік в сумі 101985,00 грн (а.с.7),
від 26.03.2024 №0058326-2407-1915-UA61040050000096355, визначене податкове зобов'язання за 2023 рік в сумі 105123,00 грн (а.с.6),
Податкові повідомлення-рішення надісланні позивачу поштовим зв'язком та вручені у такі дати:
від 25.11.2023 - 02.01.2024 (а.с.88),
від 26.03.2024 - 18.04.2024 (а.с.89).
В адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення, який застосовується у даних правовідносинах, визначений частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців від одержання платником податків оскаржуваних рішень. На застосування такого строку у спірному випадку вказує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24.
Отож строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.11.2023 сплинув 02.06.2024, від 26.03.2024 - 18.10.2024.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 18.10.2024, цією датою позов здано на пошту (а.с.64).
ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355, №0777291-2407-1915-UA61040050000096355, та дотримався такий строк в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0058326-2407-1915-UA61040050000096355, здавши позовну заяву на пошту в останній день такого строку.
Суд ще раз зауважує, що питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині оскарження податкових повідомлень-рішень (як у випадку використання процедури адміністративного оскарження, так і у випадку її не використання) було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
Незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Остаточний висновок стосовно застосування строків висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, яка відповідає наведеним вище правовим позиціям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином, висновки суду у цій справі відповідають та узгоджуються з сталою сформованою практикою Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду про те, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців.
Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто від дати отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Висновок позивача, що такий строк слід обчислювати від дати отримання відповіді від Головного управлінням ДПС у Тернопільській області від 30.04.2024 на заяву платника податків про проведення звірки є хибним.
Суд вважає, що отримавши 02.01.2024 оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.11.2023 , позивач достеменно знав про порушення своїх прав.
Стосовно поданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якому він поважними причинами просить визнати звернення до контролюючого органу про проведення звірки, то суд зазначає таке.
КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Так, за правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску строку, які можна визнати поважними чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19.
У постанові від 13.03.2024 у справі № 420/9728/23 Верховний Суд вказав, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Подібний висновок викладений Верховним Судом також у постановах від 18.01.2024 у справі № 520/10732/21, від 24.01.2024 у справі № 2040/7854/18, від 14.02.2024 у справі № 120/3250/22.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач зазначає що після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень звертався з заявою від 15.02.2024 до контролюючого органу з метою проведення звірки даних з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідь на вказану заяву контролюючим органом йому була надіслана 25.04.2024 та отримана ним 30.04.2024, після подання повторної заяви від 09.04.2024 (а.с.19-23).
Такі обставини не можуть бути визнані поважними в контексті вищезазначених критеріїв. Суд вважає, що пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до суду не може слугувати достатнім обґрунтуванням для визнання причин пропуску до суду поважними. Подання платником податків заяви про звірку в порядку статті 266 ПК України не змінює момент початку перебігу строку на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу - коли платник податків дізнався про оскарження рішення, в даному конкретному випадку - 02.01.2024.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду суд не вбачає, а позивач не заявляє. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
За таких обставин, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд наголошує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355 та №0777291-2407-1915-UA61040050000096355, то суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 в цій частині без розгляду. Клопотання представника відповідача в цій частині слід задовольнити.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення без розгляду позову в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0058326-2407-1915-UA61040050000096355, бо в цій частині строк звернення до суду позивачем не пропущено, а відповідачем не враховано положення частини дев'ятої статті 120 КАС України про те, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.11.2023 №0777290-2407-1915-UA61040050000096355 та №0777291-2407-1915-UA61040050000096355.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.