Справа № 640/10300/20
08 серпня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40895265) від 12.03.2020 №259.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.03.2020 позивачем отримано рішення №259 від 12.03.2020 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Позивач вказує, що в оскарженому рішенні відповідач дійшов висновку, що у діях позивача присутнє скоєння дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування та передбаченого статтями 11, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статтей 12, 65 Правил адвокатської етики, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та невиконання рішення Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, рішення Ради адвокатів України №154 від 17.05.2017 та рішення Ради адвокатів України №154 від 15.11.2017.
На переконання позивача, оскаржуване рішення прийняте поза межами повноважень дисциплінарної палати КДКА м. Києва, який не є органом, уповноваженим вирішувати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також на переконання позивача таке рішення прийнято не у спосіб, що визначений законами України, є необґрунтованим, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не безсторонньо (упереджено), недобросовісно, нерозсудливо, без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, без рахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення і несвоєчасно, поза межами встановленого строку, з огляду на що позивач звернувся із даним позовом в суд про його скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
17.06.2020, відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатками, із змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що під час здійснення дисциплінарного провадження та при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказує, що єдиною легітимною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у місті Києві у розумінні статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є відповідач. Також зазначив, що 08.10.2016 Конференцією адвокатів м. Києва було обрано новий склад членів Дисциплінарної та Кваліфікаційної палат КДКА м. Києва, обрано голову КДКА м. Києва, а на підставі прийнятих 08.10.2016 Конференцією адвокатів м. Києва рішень - зареєстровано легітимну Кваліфікаційно-дисциплінарну Комісію адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) та її установчий документ - Положення. Правомірність скликання зазначеної конференції та її рішень неодноразово підтверджено судовими рішеннями, а саме: постанова Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 у справі № 758/14638/16-ц та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №826/16500/17.
Також відповідач зазначає, що рішення Ради адвокатів України, які стали підставою для ініціювання процедури дисциплінарної відповідальності позивача, були і залишаються чинними, а сама заява про дисциплінарний проступок за формою і змістом відповідає Положенню про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120. На думку відповідача, ним дотримана процедура розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача, передбачена статтями 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому зазначає, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або навпаки, про порушення дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями, тому правову оцінку спірному рішенню відповідача необхідно надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури (арк. справи 125-293, том 1).
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) вказаний адміністративний суд ліквідовано. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відтак, Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 18.01.2023 №03-19/3563/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/10300/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд, на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Тернопільському окружному адміністративному суду.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду, Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
При цьому, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Справа, надіслана Київським окружним адміністративним судом до Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду, надійшла до суду 27.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/10300/20, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам справи надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету позивача 04.03.2025 о 17:37год. (арк. справи 5, том 2).
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету позивача 04.03.2025 о 17:37год. (арк. справи 4, том 2).
У встановлений судом строк від позивача та відповідача у справі жодних письмових пояснень, додаткових доказів у справі та/або клопотань на адресу суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що згідно рішення Київської міської КДКА №34-8-32 від 22.06.2006 позивачу - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю №2621 від 22.06.2006 (арк. справи 28, том 1).
Відомості про позивача внесено до Єдиного реєстру адвокатів України (арк. справи 25).
Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва №230 від 23.01.2020 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . Призначено розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката на 20.02.2020 о 12:00год. Рішення про порушення дисциплінарної справи направлено на адресу робочого місця адвоката, зазначену у Єдиному реєстрі адвокатів України (арк. справи 246-252, том 1).
Згідно протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва №45 від 20.02.2020 розгляд дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 відкладено на 12.03.2020. Вирішено провадження у справі зупинити (арк. справи 257-258, том 1).
Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва №259 від 12.03.2020 адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2621, виданого Київською міською КДКА 22.06.2006) притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Застосовано дисциплінарне стягнення - попередження. Рішення направлено адвокату на адресу її робочого місця, зазначеного у Єдиному реєстрі адвокатів України та заявнику (арк. справи 29-36, том 1).
У вказаному рішенні зазначено, що адвокат ОСОБА_1 свідомо не виконує рішення Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, рішення Ради адвокатів України №154 від 17.05.2017, №227 від 15.11.2017 та продовжує приймати участь у діяльності організації, яка не є органом адвокатського самоврядування в місті Києві, створеного відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на що дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються скоєння дисциплінарного проступку передбачені статтями 11, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статями 12, 65 Правил адвокатської етики, що є підставою для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна палата КДКА м. Києва під час обрання виду дисциплінарного стягнення також врахувала обставини вчинення проступку, його наслідки та особу адвоката та вказала, що дії адвоката ОСОБА_1 за своїми наслідками вважаються такими, які підривають авторитет адвокатури України. Разом з тим, адвокат ОСОБА_1 має відповідний стаж адвокатської діяльності, за весь час до дисциплінарної відповідальності не притягалась, відтак дисциплінарна палата КДКА м. Києва вважала достатнім накладення на адвоката такого виду стягнення, як попередження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі також - Закон №5076-VI), Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15.02.2019) (далі також - Правила), Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (далі також - Положення).
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Законом № 5076-VI наведено терміни, які у ньому вживаються, зокрема: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (пункт 1 частини першої статті 1); адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (пункт 3 частини першої статті 1).
Відповідно до статті 2 Закону №5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, окрім іншого: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина перша статті 34 Закону № 5076-VI).
Згідно з пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення - попередження (пункт 1 частини першої статті 35 Закону №5076-VI).
Згідно статті 36 Закону №5076-VІ, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для ініціювання відносно позивача дисциплінарного провадження стала її поведінка, яка виразилась у невиконанні рішень Ради адвокатів України, конференції адвокатів міста Києва, Ради адвокатів міста Києва, Порушенні Присяги адвоката України в частині дотримання верховенства права та законності, порушенні Правил адвокатської етики, оскільки достеменно знаючи про функціонування у місті Києві легітимних органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням ОСОБА_2 , позивач позиціонує себе як член нелегітимної Ради адвокатів міста Києва та бере участь у прийнятті нею рішень (існує самовільно створений сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА - https://kmkdka.com/), якій 08.10.2016 рішенням Конференції адвокатів міста Києва висловлено недовіру та відкликано з посади Голову та її членів, обрано нових. Натомість, адвокат ОСОБА_1 не виконує рішення легітимної Ради адвокатів.
Скарга на дії позивача подана до КДК м. Києва головою Ради адвокатів України за дорученням Ради адвокатів України на підставі рішення Ради адвокатів України «Про заходи щодо розблокування та належного функціонування Ради адвокатів міста Києва» від 12.04.2019 №39 (арк. справи 165-170, том 1).
При цьому, відповідно до частини першої статті 57 Закону № 5076-VI рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Згідно з пунктом 8 розділу V «Положення про Раду адвокатів України», затвердженого установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов'язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об'єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов'язковими, то такі рішення можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.
Виходячи з наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що звернення голови НААУ, РАУ ОСОБА_3 до КДКА м. Києві із письмовою заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 є законним та не може бути розцінене як зловживання повноваженнями.
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з положенням частини другої статті 38, статті 39 Закону №5076-VІ, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Аналогічні положення містяться у пунктах 24-26 Положення.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Як слідує з матеріалів справи, стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи щодо позивача реалізовані КДКА м. Києва.
Так, зокрема, на підставі доручення голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Рикова В.В. №223 від 09.07.2019 проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_4 (арк. справи 237, том 1).
19.07.2019 на робочу адресу позивача направлено повідомлення члена ДП КДКА м. Києва ОСОБА_4 в разом із копію заяви ( скарги) (арк. справи 238, 239 том 1).
Членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_4 складено Довідку за результатами перевірки обставин викладених у скарзі Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_3 на дії адвоката Бури Олени Вікторівни (арк. справи 241-244, том 1).
Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва №230 від 23.01.2020 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . Призначено розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката на 20.02.2020 о 12:00год. Рішення про порушення дисциплінарної справи направлено на адресу робочого місця адвоката, зазначену у Єдиному реєстрі адвокатів України (арк. справи 246-252, том 1).
При цьому, сторонами не спростовано, а судом не здобуто доказів оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №230 від 23.01.2020 про порушення дисциплінарної справи та призначення її до розгляду.
Рішення про порушення дисциплінарної справи від 23.01.2020 направлено позивачу в триденний строк (без урахування вихідних днів), що підтверджується копією чеку (арк. справи 255, том 1).
Згідно Витягу з протоколу дисциплінарної палати КДКА м. Києва №43 від 23.01.2020 розгляд дисциплінарної справи було призначено на 20.02.2020.
Розгляд дисциплінарної справи відносно позивача відбувся 20.02.2020, в межах одномісячного строку.
Оскільки, позивач не з'явилася на засідання дисциплінарної справи призначеної на 20.02.2020, розгляд справи відкладено на 12.03.2020.
Згідно статті 39 Положення до строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.
Водночас, пункт 6 статті 40 Положення визначає, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Із витягу з протоколу дисциплінарної палати КДКА м. Києва №45 від 20.02.2020 слідує також, що провадження у справі ОСОБА_1 було зупинено (арк. справи 257-258, том 1), а відтак суд зазначає, що відповідачем дотримано строк розгляду дисциплінарної справи.
03.03.2020 відповідач супровідним листом №02/1367-3/429-19 повідомив позивача про розгляд дисциплінарної справи відносно неї 12.03.2020 (арк. справи 259-261, том 1).
Згідно частини другої статті 40 Закону №5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
За приписами пункту 44 Положення, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Згідно зі статтею 41 Закону № 5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Пунктом 49 Положення визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вказані норми виконано належним чином.
Разом з тим, на засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва, яке відбулося 12.03.2020 позивач не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Відводів та самовідводів не заявила.
Згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 12.03.2020 №46, члени палати прийшли до одноголосного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 12.03.2020 №259 про притягнення до дисциплінарної відповідальності направлялось позивачу та ним отримано, про що зазначено у тексті позовної заяви.
Виходячи з наведеного в сукупності, судом не встановлено з боку відповідача процедурних порушень здійснення відносно позивача дисциплінарного провадження.
Щодо суті обставин, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спірним рішення, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону №5076-VІ, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно частини першої статті 4 Закону №5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За приписами частини першої статті 11 Закону №5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі».
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ).
Відповідно до частини першої статті 57 Закону №5076-VІ рішення Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Згідно положень преамбули Правил, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
За приписами статті 2 Правил, дія Правил поширюється на, зокрема: всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.
Відповідно до статті 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
Згідно зі статтею 65 Правил адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З'їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
При цьому, за статтею 66 Правил, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України
Як вже зазначалось судом, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону №5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ).
Відповідно до статті 35 Закону № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Зі системного аналізу наведених норм Закону № 5076-VІ та Правил суд дійшов висновку, що адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності).
При цьому, адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом №5076-VІ та одним із яких є попередження. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб'єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Відтак, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.
Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення правил адвокатської етики. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов'язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням від 11.06.2016 №153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», РАУ зокрема встановлено, що у діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_5 , визнано порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
Рішенням від 17.11.2016 №267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами» РАУ визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить сформування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня-08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва, оновлення складу Ради адвокатів міста Києва і ревізійної комісії адвокатури міста Києва, обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. П'ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08.10.2016 та триватиме до 08.10.2021.
Натомість, рішенням Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 висловлено недовіру і відкликано з посади Голову Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_6 та всіх членів ради адвокатів регіону.
При цьому, законність рішень РАУ щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28.11.2018, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що РАУ при прийнятті рішень №152 від 13.11.2015 та №155 від 11.06.2016 («Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва») діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11.06.2016 щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.
Рішенням РАУ від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20.09.2017 у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.
Рішенням РАУ від 15.11.2017 № 227 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням 07.10.2017 зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» (далі також - зібрання), проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.
Натомість, всупереч наведених законних рішень РАУ та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, Позивач у 2018-2019 роках продовжував приймати участь у діяльності організації - Ради адвокатів міста Києва за адресою: вул. Білоруська в м. Києві (самовільно створений сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА - https://kmkdka.com/), яка не є органом адвокатського самоврядування в місті Києві, створеним відповідно до Закону №5076-VІ.
У взаємозв'язку з вищенаведеними, суд погоджується з висновками відповідача, що стали підставою для прийняття спірного рішення, що позивачем допущено дисциплінарний проступок внаслідок грубого та систематичного невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, тож спірне рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами (їх представниками) письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належним чином виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва (місцезнаходження: вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 40895265).
Головуючий суддя Мірінович У.А.