Справа № 500/4787/24
08 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 02.02.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
25.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача Бевз Т.С., подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у цій справі щодо нарахування пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) та її виплати з 01.03.2024, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 2093,00 грн. Заява обґрунтована тим, що відповідач при виконанні рішення суду у цій справі зобов'язаний здійснювати розрахунок пенсії із врахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік, зокрема з 01.03.2024 на рівні 2361,00 грн. При цьому рішення суду, що набрало законної сили 26.02.2025 перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби з 28.04.2025.
Ухвалою суду від 01.08.2025 розгляд заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, призначено у порядку письмового провадження.
Відповідач (боржник) Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області надало письмові пояснення, у яких зазначило, що заявником недотримано вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, бо не зазначено у поданій заяві інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Боржник вказує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 виконано 18.03.2025 після доопрацювання програмного забезпечення позивачу нараховано доплату пенсії в сумі 134773,62 грн за період з 02.02.2024 по 30.04.2025. Сума доплати обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України і буде виконуватися у порядку черговості виплат на виконання рішень суду, яка визначається датою набрання ними законної сили.
Ще представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказала, що основний розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ за період з 01.03.2024 нарахований виходячи з величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2093,00 грн. Застосування розміру мінімальної пенсії не було предметом розгляду даної судової справи. Рішенням суду від 03.10.2024 у справі № 500/4787/24 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводити перерахунок пенсії ОСОБА_1 при зміні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач просив відмовити у задоволенні заяви.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, яке набрало законної сили 26.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2024 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).
Для примусового виконання рішення суду 07.04.2025 видано виконавчий лист, який 28.04.2025 пред'явлений для примусового виконання, 28.04.2024 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76604410. Виконавчий лист перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується інформацією про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с.81-83).
У рішенні суду у цій справі суд виходив з того, що до спірних правовідносин слід застосувати норми частини четвертої статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, якими передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до перерахунку пенсії, проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на виконання рішення суду у справі №500/4787/24 ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 2 групи, розмір пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, - вісім мінімальних пенсій за віком - з 02.02.2024 становить 16744,00 грн, тобто 2093,00 грн х 8.
Вирішуючи питання чи допущено відповідачем порушення закону при виконання рішення суду, суд зазначає про таке.
За приписами частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Нормами частин першої, другої статті 370 КАС України також установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частинами першою, четвертою шостою статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
За змістом частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV) прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, на виконання судового рішення відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком із застосуванням розміру прожиткового мінімуму на рівні 2361,00 грн.
Разом з тим, відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01 січня 2024 року, проводиться з 01 березня 2024 року разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Тобто, нарахування позивачу пенсії у розмірі 16744,00 грн із застосуванням прожиткового мінімуму на рівні 2093,00 грн (2093,00 х 8) до 01.03.2024 є правомірним.
Проте у цьому ж розмірі 16744,00 грн із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2093,00 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 і після 01.03.2024, що суперечить нормам чинного законодавства та постановленому у цій справі судовому рішенню, позаяк після 01.03.2024 з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно не здійснює нарахування пенсії позивачу відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідний календарний рік такої виплати, обмежуючи таке нарахування та застосовуючи розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - 2093 грн.
Підсумовуючи викладене та зважаючи на те, що рішення суду у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії боржником протиправно не виконується у повному обсязі, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вчинених на виконання рішення суду у цій справі, щодо обмеження позивачу з 01.03.2024 нарахування та виплати пенсії відповідно до статтею 54 Закону №796-ХІІ, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум, встановлений законом станом на 01.01.2023, а не згідно із законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Відповідача (боржника) згідно з вимогами частин першої, п'ятої статті 249 КАС України необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
При цьому суд вважає безпідставним посилання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про недотримання заявником вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, бо заява та долучені до неї докази надають повні відомості про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження. Стягувач до подання цієї заяви до суду звернувся й до органів державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.
З огляду на викладене заява про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду підлягає задоволенню.
Такі висновки суду підтримуються Восьмим апеляційним адміністративним судом, про що свідчать постанови від 28.07.2025 у справі № 460/6406/24, від 31.07.2025 у справі № 460/7060/24.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вчинені на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №500/4787/24 щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2024 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом станом на 01.01.2023, а не згідно із законом про Державний бюджет України на календарний рік нарахування та виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №500/4787/24 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2024 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом станом на 1 січня календарного року виплати пенсії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк для надання Тернопільському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.