08 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/436/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
13 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 123167 від 05 листопада 2024 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на безпідставність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за результатами рейдової перевірки автотранспортного засобу, що належить йому на праві приватної власності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). Цією ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача залучено Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою. Зазначив, що водій автотранспортного засобу не надав на перевірку товарно-транспортну накладну, обов'язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". На цій підставі, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
03.10.2024 старшим державним інспектором відділу нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Кіяшком С.А. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом, про що складено відповідний акт № 048251.
В Акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», при здійсненні вантажних перевезень 03.10.2024 перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме на момент проведення перевірки у водія відсутня товаро-транспортна накладна.
05 листопада 2024 року Дмитром Ткаченком, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 123167 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
За змістом постанови від 03.10.2024 о 15:10 а/д М-03 км 250, д.н.з. НОМЕР_1 допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (згідно акту від 03.10.2024 № АР 048251), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постановою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
За змістом статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Статтею 34 Закону №2344-III визначені вимоги до автомобільного перевірника, з-поміж яких автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Законом України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" внесено ряд змін до Закону №2344-III, що набрали чинності з 01.10.2021.
Зокрема, у статті 1 Закону №2344-III визначено поняття товарно-транспортної накладної. Так, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Крім того, у статті 48 Закону №2344-III передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
За змістом пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктами 54, 57 пункту 5 Положення №103 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (у редакції постанови від 02.02.2022 №79), відповідно до пунктів 2, 4 якого рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У силу пунктів 20-22 названого Порядку, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Згідно з абзацом першим пункту 25 Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону №2344-III з огляду на відсутність у водія транспортного засобу, який належить позивачу, на момент здійснення перевезення вантажу товарно-транспортної накладної.
Як слідує зі змісту акта перевірки від 03.10.2024 №048251, посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті 03.10.2024 о 15:10 на перехресті автодоріг Н-03 Київ-Харків-Довжанський зупинено транспортний засіб марки Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 .
На момент перевірки автотранспортним засобом здійснювалось перевезення вантажу - перець, а у водія була відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законом документ на вантаж.
Суд враховує, що інспектору надані посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, будь-яких інших документів (у т.ч., на вантаж) не надано.
Доводи позивача про те, що він не є перевізником у спірних відносинах, а вантаж перевозився для власних потреб водія, суд визнає безпідставними, оскільки під час рейдової перевірки відповідні документи не були надані.
Обов'язок автомобільного перевізника забезпечити водія транспортного засобу усіма необхідними документами для перевезення вантажу, зокрема і товарно-транспортною накладною передбачений статтями 34, 48 Закону №2344-III та пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Отже, під час здійснення перевезення вантажів водій повинен мати товарно-транспортну накладну із зазначенням в ній всіх обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, та у разі відсутності належним чином оформленої товарно-транспортної накладної автомобільний перевізник несе відповідальність, передбачену абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У цій справі відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині здійснення перевезення вантажу без оформлення товарно-транспортної накладної та, як наслідок, правомірність застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Натомість, позивач не спростував доводи контролюючого органу про вчинення такого правопорушення та не надав суду доказів на підтвердження протиправності спірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
З урахуванням наведеного, зважаючи на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачами, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.Б. Головко