08 серпня 2025 рокусправа № 380/2229/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345) в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40329345) від 06.02.2024 за № 134550026357 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885) від 28.10.2024 за № 24325-26136/Я-52/8-1300/24 про відмову у призначенні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) період її роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994 в МПП «Юра» та призначити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 за№1058-VІ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 31.01.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, за результатами розгляду цієї заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на те, що за наданими позивачем документами до страхового стажу не зараховано період роботи 02.10.1992 по 27.08.1994, оскільки має місце виправлення в даті про прийняття на роботу. Крім цього зазначає, що 08.10.2024 позивач повторно звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, однак в кінці листопада 2024 року отримала лист про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Із прийнятими рішеннями позивач не згідна, вважає їх такими, що прийняті з порушенням законодавства України. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 10.02.2025 суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою від 03.03.2025 суд відмовив в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачеві.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційну скаргу адвоката Медвідя Василя Осиповича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/2229/25 скасовано в частині повернення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування результатів розгляду листа-звернення ОСОБА_1 від 08.10.2024, що викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. № 24325-26136/Я-52/8-1300/24 від 28.10.2024; матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (в скасованій частині ухвали суду).
Ухвалою від 05.05.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою від 31.01.2024 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058. За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.02.2024 № 134550026357 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. З рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.02.2024 № 134550026357 випливає, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно з наданими документами становить 28 років 11 місяців 20 днів. Відповідно до записів трудової книжки до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994, оскільки запис внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок. В подальшому на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла заява - звернення від 08.102024 ОСОБА_1 про призначення пенсії. Головним управлінням надано роз'яснення щодо даного звернення листом від 28.10.2024 24325-26136/Я-52/8-1300/24. Дане роз'яснення щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , містило інформативний характер відповіді та розглянуто відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР “Про звернення громадян». Отже, позивач не зверталась до Головного управління із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до Порядку № 22-1. Рішення про відмову щодо призначення пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону № 1058 Головним управлінням не приймалось.
Також зазначає, що підставою звернення до суду є рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.02.2024 № 134550026357, яке приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. А тому, правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити певні дії - відсутні. Крім цього вказує про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994 в МПП "Юра" та призначити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта.
Позивач 31.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення № 134550026357 від 06.02.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування підстави відмови у рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994, оскільки в даті про прийняття на роботу наявне виправлення яке не завірене належним чином та відсутня посада відповідальної особи, яка внесла записи, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 11 місяців 20 днів.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить 30 років.
Позивач 08.10.2024 звернулась до відповідача із заявою-зверненням, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до вимог чинного законодавства України.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 28.10.2024 повідомило, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняло рішення від 06.02.2024 №134550026357 про відмову в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також в листі зазначено, що відповідно до записів трудової книжки до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994, оскільки запис внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови листом від 28.10.2024 № 24325-26136/Я-52/8-1300/24 в призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Судом встановлено, що на момент звернення позивач досягла 60-річного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік.
Відтак позивачу необхідно 31 рік страхового стажу.
Суд встановив, що спірним у цій справі є питання можливості зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку№637).
Аналізуючи нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд наголошує, що норми Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону №1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Водночас, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-XII).
При цьому суд звертає увагу на те, що положеннями Закону №1058 визначено, що підставою для призначення пенсії визначено виключно наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд враховує також те, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є, на переконання суду, виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в листі № 24325-26136/Я-52/8-1300/24 від 28.10.2024 вказав на неналежне внесення записів про роботу в трудовій книжці ОСОБА_1 , як на підставу відмови у призначенні пенсії.
З цього приводу суд враховує таке. Пунктом 2.2 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженої Наказом Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, що діяв до 29 липня 1993 року (надалі - Інструкція № 162) заповнення трудової книжки уперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовий книжці про приймання на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження й заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 2.10 Інструкції № 162 врегульовано, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по-батькові (повністю, без скорочень чи зміни імені та по-батькові на ініціали) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
У відповідності до пункту 2.11 Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник власним підписом завіряє правильність внесення відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього проставляється печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки робітників і службовців" (п. 8.1. Інструкції № 162).
Так, відповідно до пункту 18 Постанови Міністрів СРСР від 06 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" відповідальність за організацію робіт щодо ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, закладу, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, закладу, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, які дають йому право на призначення/перерахунок пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 (реєстраційний номер у РСР 72366973).
Крім того суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Матеріали справи не містять доказів того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки, такі як виправлення в даті прийняття на роботу, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується при призначенні пенсії.
Відтак період роботи позивача з 02.10.1992 по 27.08.1994 підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Суд також враховує, що під час звернення до відповідача 08.10.2024 ОСОБА_1 було долучено необхідні документи, зокрема копію паспорта, копію трудової книжки, копії відповідей архівних установ про підтвердження трудового стажу.
Таким чином відмова відповідача в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію суд зазначає, що питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654), яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання наявності права на пенсію (підрахунку загального стажу) є прерогативою пенсійного органу і суд не вправі замість пенсійного органу вдаватись до підрахунку стажу, чи прийняття рішення про призначення пенсії, тому на переконання суду для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області після зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу повторно розглянути заяву позивача від 08.10.2024 та вирішити питання призначення їй пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу період роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994 в МПП «Юра».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 02.10.1992 по 27.08.1994 в МПП «Юра».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08.10.2024 про призначення пенсії за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан