ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" серпня 2025 р. справа № 300/2136/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді О.Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі, також відповідач, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області, орган пенсійного фонду), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також третя особа, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №092850013971 від 13.01.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982 до загального страхового стажу час навчання на підготовчому відділенні за денною формою навчання в Івано-Франківському інституті нафти і газу з 30.11.1984 по 25.07.1985, а також періоди роботи з 14.08.1994 по 14.11.1994, з 16.03.1996 по 14.05.1996, з 01.06.1996 по 14.08.1996, з 01.09.1996 по 14.10.1996, з 01.11.1996 по 31.12.1997, з 01.03.1998 по 31.08.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.10.2000 по 31.11.2000, з 01.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.12.2003 по 31.08.2006 на Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідкою Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, довідкою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.09.2008 №9 та довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період 1992-1999 років.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управління ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення від 13.01.2025 №092850013971 (надалі, також оскаржуване рішення), яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю стажу (не менше 29 років), визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV). Одночасно, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивачу про те, що до стажу роботи останнього не зарахований період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 14.08.1994 по 31.08.2006, оскільки в наказі про прийняття має місце виправлення, яке не завірено належним чином. ОСОБА_1 зазначає, що за змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі, також Закон №1788-XII) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. В той же час, позивач наголошує, що записи трудової книжки останнього підтверджують період навчання на підготовчому відділенні за денною формою навчання Івано-Франківського інституту нафти і газу та спірні періоди роботи.
За доводами ОСОБА_1 згідно з пунктом 2.6. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 (надалі, також Інструкція №58) у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Позивач стверджує, що виправлення у даті наказу про прийняття на роботу останнього у Прикарпатське будівельно-монтажне підприємство по газифікації (запис №22) 14 серпня 1994 року належним чином засвідчені повноважною особою та скріплені печаткою, тобто дане виправлення проведено з дотримання пункту 2.6 Інструкції №58.
Окрім цього, ОСОБА_1 вказує, що відповідно до пункту "е" частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Таким чином, позивач переконаний, що період його навчання за денною формою як слухача підготовчого відділення Івано-Франківського університету нафти і газу з 30.11.194 по 25.07.1985 підлягає зарахуванню до стажу останнього.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області №092850013971 від 13.01.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії, з метою захисту порушеного права, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.27-28).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 09.04.2025 (а.с.46-56). Мотивуючи свою позицію відповідач вказує, що відповідно до статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 29 років, а у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років, після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу від 15 до 22 років. Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зазначає, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 4 місяці 14 днів, до страхового стажу останнього не зарахований період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 14.08.1994 по 31.08.2006, оскільки в наказі на прийняття має місце виправлення, яке не завірено належним чином. Відповідач наголошує, що для зарахування вказаного періоду необхідно було надати належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів, та довідки про перейменування (в разі необхідності). Водночас, орган пенсійного фонду зазначає, що вищезазначений період частково зарахований до страхового стажу по даним, які містяться в довідці про заробітну плату від 21.02.2022 № 35/59-4.01/90 за період з 1994 року по 1999 рік та в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру. Таким чином, відповідач переконаний, що право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058-IV позивач набуде після досягнення 65-річного віку, з 07.01.2027.
З урахуванням зазначеного, Головне управління ПФУ в Кіровоградські області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, засобами поштового зв'язку, направило на адресу суду пояснення від 15.04.2025 №0900-0803-7/20954, які зареєстровані в суді 18.04.2025 (а.с.57-69). Третя особа вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зазначає, що в ході розгляду поданих позивачем документів, до страхового стажу останнього не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 14.08.1994 по 31.08.2006, оскільки в наказі на прийняття має місце виправлення, яке не завірено належним чином. Третя особа наголошує, що згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі, також Порядок №637) за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Таким чином, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області переконано, що як доказ мають бути надані дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Водночас, третя особа наголошує, що позивачем будь-яких підтверджуючих документів за періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_3 з 14.08.1994 по 31.08.2006 не подано.
Також, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що обов'язковою умовою набуття права на трудову пенсію та зарахування до стажу роботи є сплата внесків до Пенсійного фонду.
Окрім цього, третя особа вказує, що згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу. Таким чином Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 28 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (надалі, також Закон №1556-VII), а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти. Враховуючи вищенаведене, третя особа переконана, що підстав для зарахування періоду, коли позивач був слухачем на підготовчих курсах з 30.11.1984 по 25.07.1985 до страхового стажу роботи ОСОБА_1 - немає. З огляду на викладене Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив від 02.05.2025, яка надійшла на адресу суду 05.05.2025 (а.с.71-74). ОСОБА_1 вважає, що виправлення в даті наказу про прийняття на роботу у Прикарпатське будівельно-монтажне підприємство по газифікації (запис №22 у трудовій книжці) 14 серпня 1994 року належним чином засвідчені повноважною особою та скріплені печаткою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації. Позивач наголошує, що спірний період роботи останнього у Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації підтверджено також довідкою від 15.09.2008 №9 про заробіток для обчислення пенсій, а також довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90.
Окрім цього, ОСОБА_1 звертає увагу, що за період роботи саме з 14.08.1994 до 13.11.1994 у Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації останньому виплачено кошти за час вимушеного прогулу внаслідок подання цивільного позову до Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації про поновлення на роботі (цивільна справа №2-2712/1994), провадження у даній справі було закрито у зв'язку з затвердженням мирової угоди між сторонами про добровільне поновлення ОСОБА_1 на роботі (ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.08.2022 у справі №344/7073/22).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.08.1982 ОСОБА_1 :
- 30.11.1984 зарахований слухачем підготовчого відділу (запис трудової книжки №05);
- 25.07.1985 закінчив курс підготовчого відділу (запис трудової книжки №06);
- 14.08.1994 прийнятий на роботу інженером ПКГ Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації (запис трудової книжки №22);
- 31.08.2006 звільнений за власним бажанням (запис трудової книжки №23) (а.с.18-23).
Як свідчить архівна довідка загального відділу Івано-Франківського національного університету нафти і газу від 02.09.2022 №174 ОСОБА_1 на підставі наказу від 30.11.1984 №404/7 було зараховано слухачем підготовчого відділення з денною формою навчання Івано-Франківського національного університету нафти і газу з 01.12.1984, на підставі наказу №281/7 від 25.07.1985 ОСОБА_1 , який успішно здав випускний іспит, зарахований студентом першого курсу Івано-Франківського національного університету нафти і газу (а.с.25).
Позивач 07.01.2025 звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності передано на розгляд в Головному управлінню ПФУ в Кіровоградській області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії №092850013971 від 13.01.2025 (а.с.34-зворотній бік а.с.34). Згідно з коментованим рішенням страховий стаж позивача становить 20 років 4 місяці 14 днів. Як зазначив відповідач, в ході розгляду документів до страхового стажу не зарахований період трудової діяльності позивача згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 14.08.1994 по 31.08.2006, оскільки в наказі на прийняття має місце виправлення, яке не завірено належним чином. Для зарахування вказаного періоду необхідно надати належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів, та довідки про перейменування (в разі необхідності). Також, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області вказало, що вищезазначений період частково зарахований до страхового стажу по даним, які містяться в довідці про заробітну плату від 21.02.2022 № 35/59-4.01/90 за період з 1994 року по 1999 рік та в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.01.2025 №092850013971, позивач звернувся до суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 3 Закону №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Положеннями пункту "а" частини 3 статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 року.
З вищенаведеного вбачається, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку.
Як свідчить рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії №092850013971 від 13.01.2025 єдиною підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії слугувала відсутність необхідного страхового стажу, оскільки страховий стаж позивача становить 20 років 4 місяці 14 днів (а.с.34-зворотній бік а.с.34).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, обчислення страхового стажу особи за період роботи по 01.01.2004 здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 - згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону №1058-ІV персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі, також Закон №2464-VI) визначено:
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1).
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7).
Статтею 14-1 Закону №2464-VІ визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. Такі обов'язки Пенсійного фонду кореспондуються з нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (надалі, також Положення №10-1).
За приписами частини 1 статті 16 Закону №2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №2464-VI Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац другий частини 3 статті 16 Закону № 2464-Vl).
Частиною 1 статті 20 Закону № 2464-VI визначено, що Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону №2464-VI на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення №10-1.
Пунктом 4 розділу І "Загальні положення" Положення №10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І "Загальні положення" Положення № 8-1).
У відповідності до пункту 1 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України »Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення пенсійних виплат. В свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призводить до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Водночас слід звернути увагу, що такий реєстр почав функціонувати з 01 липня 2000 року.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 (надалі, також Постанова №301), відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
На момент внесення у трудову книжку позивача запису про спірний період роботи була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
За змістом пункту 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У відповідності до абзацу 1 пункту 3 Постанови №301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб'єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Пунктом 4 Постанови №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств. Відтак, неналежне ведення трудової книжки не може позбавити особу права на включення періодів роботи до страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.
Також, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 по справі №423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
У даному контексті слід зазначити, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи і визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №220/989/17.
Так, запис №22 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 02.08.1982 про прийняття ОСОБА_1 на посаду інженера ПКГ Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації містить виправлення в даті наказу, що слугувало підставою для прийняття на роботу, а саме - "14.08.94р." (а.с.21).
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки відповідачем виявлені вірно, але вони не можуть вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стажу певного періоду роботи згідно такої трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
По-перше, суд звертає увагу, що зазначене виправлення засвідчене роботодавцем позивача, зокрема трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.08.1982, на сторінці 13, де вказані спірні відомості (запис №22), містить запис "виправленому 14 серпня вірити", підпис та відтиск печатки Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації (а.с.21).
По-друге, суд зазначає, що спірний запис містить відомості про прийняття на роботу, зокрема дату прийняття, назву посади, назву підприємства, а наступний за порядком запис трудової книжки позивача (запис №23) містить відомості про дату звільнення із займаної посади, запис про звільнення належним чином засвідчений містить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки.
Таким чином, суд вважає, що такі записи трудової книжки позивача про спірний період роботи дають можливість встановити дату прийняття позивача на роботу 14.08.1994 на роботу на посаду інженера ПКГ Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації та дату звільнення із займаної посади 31.08.2006.
Окрім цього, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Так, відмова у зарахуванні певного періоду роботи до страхового стажу з підстав неналежного внесення відомостей у трудову книжку з вини роботодавця за наявності інформації у трудовій книжці, яка дає можливість встановити періоди роботи, посаду та підприємство, на якому працювала особа, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар.
Щодо доводів третьої особи, викладених у пояснення про те, що обов'язковою умовою набуття права на трудову пенсію та зарахування до стажу роботи є сплата внесків до Пенсійного фонду України, суд зазначає таке.
По-перше, у оскаржуваному рішення від 13.01.2025 №092850013971 не було вказано таку обставину, як підставу для відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком.
По-друге, а ні відповідач, а ні третя особа, не надали суду жодних доказі, зокрема витягів/довідок з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування , Форм РС-право щодо ОСОБА_1 , які б свідчили про несплату внесків до Пенсійного фонду України.
Крім того, як з'ясовано судом вище по тексту судового рішення, невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавити працівника соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо внесення відомостей до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування чи сплати страхових внесків.
Верховний Суд неодноразово формував правові позиції щодо неможливості несення працівником відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків, зокрема, в постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а.
Суд звертає увагу, що згідно з оскаржуваним рішенням від 13.01.2025 №092850013971, до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період трудової діяльності позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 14.08.1994 по 31.08.2006, водночас вищезазначений період частково зарахований до страхового стажу по даним, які містяться в довідці про заробітну плату від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період з 1994 року по 1999 рік та в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру.
Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 , наявним в матеріалах справи, до страхового стажу позивача, в межах спірного періоду з 14.08.1994 по 31.08.2006, зараховано періоди роботи з 15.11.1994 по 15.03.1996, з 15.05.1996 по 31.05.1996, з 15.08.1996 по 31.08.1996, з 15.10.1996 по 31.10.1996, з 01.01.1998 по 28.02.1998, з 01.09.1998 по 30.11.1998, з 01.07.1999 по 31.07.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, з 01.05.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.01.2001, з 01.10.2001 по 31.12.2001, з 01.05.2003 по 30.11.2003 (а.с.33- зворотній бік а.с.33).
Позивач у позовній заяві просить суду зарахувати до страхового стажу останнього періоди роботи з 14.08.1994 по 14.11.1994, з 16.03.1996 по 14.05.1996, з 01.06.1996 по 14.08.1996, з 01.09.1996 по 14.10.1996, з 01.11.1996 по 31.12.1997, з 01.03.1998 по 31.08.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.10.2000 по 31.11.2000, з 01.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.12.2003 по 31.08.2006 на Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації.
Суд звертає увагу, що позивач просить зарахувати до страхового стажу останнього період з 01.10.2000 по 31.11.2000, в той же час, суд наголошує, що такої календарної дати як "31.11.2000" в календарному році не має.
Таким чином, беручи до уваги висновки суду викладені вище по тексту судового рішення, суд дійшов висновку, що періоди роботи з 14.08.1994 по 14.11.1994, з 16.03.1996 по 14.05.1996, з 01.06.1996 по 14.08.1996, з 01.09.1996 по 14.10.1996, з 01.11.1996 по 31.12.1997, з 01.03.1998 по 31.08.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.12.2003 по 31.08.2006 на Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Стосовно позовної вимоги про зарахування до загального страхового стажу час навчання на підготовчому відділенні за денною формою навчання в Івано-Франківському інституті нафти і газу з 30.11.1984 по 25.07.1985, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
У відповідності до Інструкції №58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції №58).
Статтею 53 Закону України "Про вищу освіту"від 01.07.2014 №1556-VII передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Із змісту наведених норм видно, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.08.1982 містяться записи №05 та №06, відповідно до яких останній у період з 30.11.1984 по 25.07.1985 був слухачем підготовчого відділення (а.с.19).
Як свідчить архівна довідка загального відділу Івано-Франківського національного університету нафти і газу від 02.09.2022 №174 ОСОБА_1 на підставі наказу від 30.11.1984 №404/7 було зараховано слухачем підготовчого відділення з денною формою навчання Івано-Франківського національного університету нафти і газу з 01.12.1984, на підставі наказу №281/7 від 25.07.1985 ОСОБА_1 , який успішно здав випускний іспит, зарахований студентом першого курсу Івано-Франківського національного університету нафти і газу (а.с.25).
Водночас, згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.
Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.
Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.
Тотожний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом в постанові від 09.04.2024 в справі № 380/15284/22.
Таким чином, суд вважає, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону №1556-VII, а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.
Отже, відповідачем в цьому випадку правомірно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи періоду навчання на підготовчому відділенні
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 456/2503/16-а, від 11.05.2022 у справі № 445/2374/16-а, від 31.05.2022 у справі №369/8584/17, від 09.04.2024 у справі №380/15284/22.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що період навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання в Івано-Франківському інституті нафти і газу з 30.11.1984 по 25.07.1985 не підлягає зарахуванню до загального страхового стажу останнього.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління ПФУ в Кіровоградській області здійснивши нарахування та виплату пенсії з 07.01.2025 з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідкою Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, довідкою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.09.2008 №9 та довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період 1992-1999 років, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
У відповідності до оскаржуваного рішення від 13.01.2025 №092850013971 вік ОСОБА_1 становить 63 роки, страховий стаж 20 років 4 місяці 14 днів, таким чином єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії позивачу слугувала відсутність необхідного страхового стажу.
В той же час, беручи до уваги висновки суду викладені вище по тексту судового рішення, зокрема, щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.08.1994 по 14.11.1994, з 16.03.1996 по 14.05.1996, з 01.06.1996 по 14.08.1996, з 01.09.1996 по 14.10.1996, з 01.11.1996 по 31.12.1997, з 01.03.1998 по 31.08.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.12.2003 по 31.08.2006 на Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації, суд зазначає, що страховий стаж позивача становить понад 22 роки, а відтак останній має право на призначення та виплату пенсії за віком.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з абзацами 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі, також Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Так, ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача з 07.01.2025, здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідкою Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, довідкою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.09.2008 №9 та довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період 1992-1999 років.
Суд зазначає, що довідка Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації №9 датована - 15.02.2008, в той час як позивач вказує 15.09.2008 (а.с.26). В коментованій довідці містяться відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , за період з листопада 1992 року по листопад 1998 року.
Однак, на переконання суду, зазначення у позовній заяві дати довідки - "15.09.2008" є опискою/помилкою допущеною у позовній заяві, та не викликає у суду жодних сумнівів щодо достовірності відомостей зазначених у довідці Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації №9 від 15.02.2008.
В довідці Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86 відображені відомості про заробітну плату позивача за період з серпня 1982 року по листопад 1984 року (а.с.30).
Довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 містять відомості про заробітну плату позивача за період з листопада 1992 року по грудень 1993року та з січня 1994 року по липень 1999 року (а.с.28-29).
На зазначених довідках проставлено підписи посадових осіб відповідних установ та відтиски печаток.
Отож, виходячи з аналізу відомостей зазначених у коментованих довідках та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, суд приходить до висновку, що такі довідки відповідають вимогам законодавства, так як видані на підставі первинних документів, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містять інформацію щодо місцезнаходження і адреси підприємства, яким видані такі довідки.
Судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених у довідках Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.02.2008 №9 та Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пунктів 4.1, 4.2. розділу ІV Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
Отже, з наведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі довідок та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у довідках Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.02.2008 №9 та Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 або які обґрунтовано ставили під сумнів окремі частини відомостей зазначених у таких документах, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області не надано.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку отримання інформації, яка б суперечила відомостям, які містяться у довідках Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.02.2008 №9 та Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90, орган Пенсійного Фонду не позбавлений можливості здійснити відповідний перерахунок пенсі позивача на правових підставах у відповідності до вимог чинного законодавства.
Стосовно дати з якої необхідно здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , суд керується таким.
За змістом абзаців 1 та 2 частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Так, позивач у позовній заяві просить суду зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області здійснивши нарахування та виплату пенсії з 07.01.2025.
Згідно з оскаржуваним рішенням від 13.01.2025 №092850013971, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто 63-річного віку досягнув ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же час, із заявою про призначення пенсії до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області звернувся 07.01.2025, тобто на наступний день після досягнення 63-річчя.
З огляду на викладене, беручи до уваги висновки суду викладені вище по тексту судового рішення, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату пенсії з 07.01.2025 з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідкою Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, довідкою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.02.2008 №9 та довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період 1992-1999 років.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-31-004/С від 31.03.2025 (а.с.1).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 гривень, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №092850013971 від 13.01.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
зарахувати ОСОБА_1 , згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982 до загального страхового стажу періоди роботи з 14.08.1994 по 14.11.1994, з 16.03.1996 по 14.05.1996, з 01.06.1996 по 14.08.1996, з 01.09.1996 по 14.10.1996, з 01.11.1996 по 31.12.1997, з 01.03.1998 по 31.08.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.12.2003 по 31.08.2006 на Прикарпатському будівельно-монтажному підприємстві по газифікації та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідкою Структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" від 08.02.2022 №01/01/11/11/02-86, довідкою Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації від 15.02.2008 №9 та довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 №35/59-4.01/90 за період 1992-1999 років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) частину сплаченої суми судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, адреса: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802;
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.