Рівненський апеляційний суд
Іменем України
05 серпня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/2232/23
Провадження № 11-кп/4815/396/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022181040000120 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_9 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Рівне, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 286 КК на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 76 КК нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_9 покладено на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів, процесуальних витрат, а також скасовано арешт, накладений на майно у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду, 21.04.2022 приблизно о 16 год 07 хв у світлу пору доби водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем марки «Land Rover Freelander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Рівне в напрямку м. Львів по міжнародній автодорозі Київ-Чоп, що поблизу с. Крилів Дубенського району Рівненської області, діючи зі злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Rapid», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку.
В подальшому, внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів, водій автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 втратив керованість над своїм транспортним засобом, автомобіль почало розвертати й в результаті чого раптово та в безпосередній близькості виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «Citroen Jumper», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався в напрямку м. Львів.
Ця дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_9 вимог Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
- 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
- 14.2 (в) Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Land Rover Freelander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку, компресійний уламковий перелом тіла першого поперекового хребця без пошкодження спинного мозку; закритий уламковий перелом правої стегнової кістки на межі верхньої і середньої третин із зміщенням; забій, здавлення правої ступні; поверхневі забійно-осаднені рани обох нижніх кінцівок, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Водій автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, а саме: закрита травма тазу; перелом вертлюгової западини справа із зміщенням уламків; забій правого плечового суглобу; поверхнева забійна осаднена рана лобної ділянки голови; ЗЧМТ; струс головного мозку, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Пасажир автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_12 у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ; забій головного мозку легкого ступеню; локальний САК в лівій частці; ЗТГК; закритий перелом першого ребра справа; осаднена рана правого плеча; забійна рана лобної ділянки голови; травматичний розрив правого ключично - акроміального зчленування першого ступеню, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 просить вказаний вирок змінити, призначивши ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст. 286 КК у виді штрафу у мінімальному розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що обвинувачений раніше не судимий, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, відшкодував потерпілій ОСОБА_11 шкоду, а потерпілий ОСОБА_12 жодних претензій матеріального характеру до нього не має.
Вказала, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, неодноразово отримував поранення.
Також зазначила, що твердження суду про те, що обвинувачений говорить неправду про неможливість відшкодувати шкоду потерпілим є безпідставними, адже факт його неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності не є підтвердженням цього.
Обвинувачений ОСОБА_9 подав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та просив проводити апеляційний розгляд без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , яка просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, прокурора ОСОБА_4 , який вказав про наявність підстав для застосування положень ст. 49 КК, міркування представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення цього клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить таких висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК, санкція якого встановлює покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
За класифікацією ст. 12 КК, це кримінальне правопорушення віднесено до категорії нетяжких злочинів (ч.4 вказаної статті).
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , було вчинено 21 квітня 2022 року.
За приписами пункту 2 ч.1 ст. 49 КК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Так, пунктом 1 ч.2 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК.
Вказане узгоджується і з усталеною судовою практикою Верховного Суду. Зокрема, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 161/14310/18, за змістом положень п. 1 ч. 2, частин 7, 8 ст. 284 КПК суд, установивши наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до такої й отримавши відповідну згоду особи, повинен закрити кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, установивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
На обов'язковості закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого, який звільняється судом від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, установлених ст. 49 КК, наголошує й Верховний Суд у висновку про те, як саме повинні застосовуватися положення п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частин 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК (постанова об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 грудня 2021 року, справа № 521/8873/18).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що обвинувачений ОСОБА_9 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 409, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_9 - скасувати.
На підставі ст. 49 КК ОСОБА_9 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження №12022181040000120 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3