Справа №:755/11845/24
Провадження №: 2/755/5629/25
"09" грудня 2024 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_1 , в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
02 серпня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 жовтня 2024 року представник позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - Дяченко Валерія Євгенівна, подала до суду заяву про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , яка є неналежним відповідачем та щодо якої відсутній предмет спору.
Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні підстави для закриття провадження з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Відповідно до предмету позову, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» пред'явило позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з вимогами: «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 186 596,85 гривень, три процента річних в розмірі 17 282,78 гривень, інфляційні втрати в розмірі 78 397,98 гривень.
Оцінивши наведені підстави для закриття провадження у цивільній справі, з'ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню в межах даного спору, судом встановлено, що на час звернення позивача до суду існували підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги, проте на стадії судового розгляду до ухвалення судового рішення предмет спору відсутній в частині ОСОБА_1 .
Враховуючи предмет позову та суб'єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі в частині заялених вимог до ОСОБА_1 , оскільки наведені сторонами обставини та долучені до справи докази, свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно ч. 2 ст. ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 255, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - Дяченко Валерії Євгенівни про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_1 , яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині заявлених вимог до ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.