ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1666/25
провадження № 2/753/4401/25
21 липня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі також - ТОВ «Бізнес Позика», позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач, клієнт, позичальник, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 59 101,71 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 10.07.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 468788-КС-002, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн. Відповідач в порушення умов договору не надав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 14.01.2025 має заборгованість в загальному розмірі 59 101,71 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14 654,96 грн, заборгованості по прострочених відсоткам - 42 858,95 грн та прострочених платежів за комісією - 1 587,80 грн.
Ухвалою від 31.01.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
10.07.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» (товариством) та ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено кредитний договір № 468788-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Позивачем 10.07.2023 було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти кредитний договір, на умовах визначених офертою, а також через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4773, на номер телефону НОМЕР_1 , який був зазначений відповідачем у його анкеті в особистому кабінеті, який він отримав, ним був введений та відправлений.
Відповідно до пункту 1 кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 000 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідачки № НОМЕР_2 (номер якої був зазначений ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів. Кредит був наданий відповідачу на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування відсоткова ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів, а пунктом 3 даного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Строк на який надається кредит - 24 тижні до 25.12.2023, комісія за надання кредиту - 2 500 грн, загальні витрати за кредитом - 24 000 грн, реальна річна процентна ставка - 9168,16 %, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 39 000 грн.
Пункти 5.1., 5.2 Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування відсотків за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, відсотки за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернуту суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту відповідачу до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не в повному розмірі вносив плату на погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого у нього станом на 14.01.2025 виникла заборгованість в загальному розмірі 59 101,71 грн.
Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
За приписами статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 (далі - Закон про електронну комерцію), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір..
Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що 10.07.2023 відповідачем було акцептовано кредитний договір № 468788-КС-002 на виконання вимоги частини четвертої статті 8 Закону про електронну комерцію відповідачем повідомлено про себе інформацію, необхідну для його укладення, та здійснено підписання договору електронним підписом.
За таких обставин факт укладення кредитного договору саме відповідачем не викликає жодних сумнівів.
Підписання ОСОБА_1 договору, який містять усі істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, зокрема, сума кредиту, розмір процентів, строки і порядок погашення кредиту, є доказом ознайомлення його з його предметом та усіма умовами.
Відповідно до частини першої статті 509 цього Кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За обставинами справи установлено, що ОСОБА_1 є боржником у зобов'язаннях, що виникли на підставі укладеного ним з позивачем кредитного договору, який не був виконаний ним у встановлений строк, а ТОВ «Бізнес Позика» набуло право вимоги до нього на суму заборгованості в загальному розмірі 59 101,71 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14 654,96 грн, заборгованості по прострочених відсоткам - 42 858,95 грн та прострочених платежів за комісією - 1 587,80 грн.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Отже на підставі оцінки викладених у заявах по суті справи доводів і аргументів та наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» до позичальника ОСОБА_1 та задовольняє їх у повному обсязі.
З огляду на результат розгляду справи, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитними договорами № 468788-КС-002 від 10.07.2023 в розмірі 59 101,71 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн, а усього стягнути 61 524 (шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять чотири)гривні 11 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: