Справа № 946/589/25
Провадження № 2/946/2080/25
20 червня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема: частина квартири АДРЕСА_1 . Зазначає, що він будучи спадкоємцем за заповітом, на час смерті спадкодавця спільно з ним не проживав, із заявою про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України не звертався, отже спадщину після смерті батька не прийняв. Спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 прийняла дружина померлого та мати позивача - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема: частина квартири АДРЕСА_1 , а також частина цієї ж квартири, яку вона прийняла після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , однак не оформила. 21.01.2019 року ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 85, згідно умов якого, все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті їй належатиме і на що за законом вона матиме право вона заповіла позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також зазначає, що заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2022 року по справі № 946/7333/20 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців після смерті матері, ОСОБА_3 . Протягом визначеного рішенням суду строку позивач звернувся до приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. із заявою про прийняття спадщини і таким чином прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . У січні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. з метою оформлення спадкових прав після смерті батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, листом № 14/02-14 від 24.01.2025 року приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження родинного зв'язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Зазначає, що документ, яким підтверджується факт того, що батьки позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною були втрачені ще за їх життя, а отримати повторно такий документ не має можливості, оскільки шлюб між ними був зареєстрований на території, яка станом на сьогодні перебуває у складі Російської Федерації. У зв'язку з цим, окрім визнання права власності на спадкове майно, також необхідно встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною. Звертає увагу, що цей факт, зокрема, підтверджується будинковою книгою квартири АДРЕСА_1 з якої вбачається, що починаючи з 70-х років минулого сторіччя та по день своєї смерті, батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом за вказаною адресою, а також свідоцтвом про народження позивача, в якому зазначено, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник позивача адвокат Кобак Р.І. надав суду заяву, в якій вказав що просить суд розглянути справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися на території, яка станом на сьогодні перебуває у складі Російської Федерації, а потім переїхали жити до м. Ізмаїл. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, були чоловіком та дружиною до самої смерті.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що йому відомо про сім'ю ОСОБА_7 більше 20 років. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною, ОСОБА_1 - їх сином. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переїхали з російської федерації до м. Ізмаїл та увесь час до самої смерті проживали разом як подружжя.
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житло № НОМЕР_1 від 25.11.1997 року.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить частина квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
21.01.2019 року ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 84, згідно умов якого, все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті йому належатиме і на що за законом він матиме право, в тому числі належну йому на праві власності всю частину квартири АДРЕСА_1 , він заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом, на час смерті спадкодавця спільно з ним не проживав, із заявою про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України не звертався, отже спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно відомостей будинкової книги квартири АДРЕСА_1 , на день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою, а спільно з ним на час смерті була зареєстрована та проживала його дружина, ОСОБА_3 , і таким чином прийняла спадщину (а.с.13-14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 24.01.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить частина квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на житло № НОМЕР_1 від 25.11.1997 року, а також частина цієї ж квартири, яку вона прийняла після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , однак не оформила.
21.01.2019 року ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 85, згідно умов якого, все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті їй належатиме і на що за законом вона матиме право, в тому числі належну їй на праві власності всю частину квартири АДРЕСА_1 , вона заповіла, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61065626 від 24.07.2020 року, заповіт від 21.01.2019 року, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 та зареєстрований за № 85 є чинним.
Згідно відомостей будинкової книги квартири АДРЕСА_1 , на день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за вищевказаною адресою, а спільно з нею на час смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.13-14).
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2022 року по справі № 946/7333/20, ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців після смерті матері, ОСОБА_3 (а.с.39-40).
Протягом визначеного вказаним рішенням суду строку, а саме, 22.06.2022 року, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. із заявою про прийняття спадщини і таким чином прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. листом № 14/02-14 від 24.01.2025 року, повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що не надано доказів на підтвердження родинного зв'язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.15-16).
Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Факт того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною підтверджений поясненнями свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися на території, яка станом на сьогодні перебуває у складі російської федерації, а потім переїхали жити до м. Ізмаїл. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, були чоловіком та дружиною до самої смерті, а також відомостями будинкової книги квартири АДРЕСА_1 з якої вбачається, що починаючи з 70-х років минулого сторіччя та по день своєї смерті, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом за вказаною адресою, а також свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , в якому зазначено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачки неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину такими, що підлягають захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст. ст. 316, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 77, код ЄДРПОУ: 26569223 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною.
Визнати за ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.П.Пащенко