04.08.2025
ЄУН 337/3262/25
3/337/960/2025
04 серпня 2025 суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Калугіна Ганна Борисівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яке надійшло з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи: військовослужбовець, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
15.06.2025 о 11:31 в м. Запоріжжі по вул. Світлій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, стан сп'яніння підтверджується висновком лікаря 4231 від 15.06.2025, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чим вчиним адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Єлисєєв С.С. не прибули, за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Єлисєєва С.С., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим останній і скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що не суперечить ст. 268 КУпАП.
17.17.2025 від захисника ОСОБА_1 - адвокатом Єлисеєва С.С. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, яке він мотивує тим, що хоча КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість зупинення судового провадження у зв'язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби за призовом під час мобілізації, разом з тим, законодавець визначив, що у разі коли положення законодавства про адміністративні правопорушення не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються загальні (основні) засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі І Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.Системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про зупинення судового провадження у зв'язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби за призовом під час мобілізації, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.Відповідно до ч. 1ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. ОСОБА_1 призваний на військову службу у Збройні Сили України, та наразі проходить військову службу в частині НОМЕР_3 Національної Гвардії України, що підтверджується відповідним посвідченням. По справі ОСОБА_1 бажає особисто надати пояснення, однак це унеможливлюється через проходження ним військової служиш. Просить суд зупинити судове провадження за про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до його звільнення з військової служби.
Також 17.17.2025 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі, яке він мотивує тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що 15.06.2025 року о 11:31:00 м. Запоріжжя, вул. Світла, 1А, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед. закладу № 4231 від 15.06.2025. Вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав. Так, з відеозапису вбачається, що дійсно співробітники поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , а на питання водія про підставу зупинки транспортного засобу співробітники поліції під відеозапис повідомили: Ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». При цьому співробітники поліції не повідомили пункт статті 35 ч. 1 ЗУ «Про національну поліцію», за яким було зупинено транспортний засіб. Не назвавши конкретну підставу зупинки співробітники поліції тим самим незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Щодо рапорту поліцейського, як доказу адміністративного правопорушення слід зазначити наступне.Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а).За наведених обставин, за відсутності інших доказів вчинення адміністративного правопорушення рапорт не слугує таким доказом.Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.Отже, сам по собі протокол не є доказом адміністративного правопорушення.При цьому, як вбачається з самого протоколу, до нього додаються «матеріали справи», тобто не вказується чіткий перелік доказів, що додаються до протоколу, відповідно що є порушенням Інструкції. Просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно пункту 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані наркотичного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи:
- обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 362447 від 15.06.2025, який складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 15.06.2025 о 11:41 год, згідно якого у результаті огляду проведено уповноваженою особою патрульної поліції виявлені ознаки сп'яніння неприродна блідніть, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій 15.06.2025 о 12:35 складеного лікарем КНП «ОКЗПД та СЗП» ЗОР ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані наркотичного марихуаной сп'янінні;
- рапортом працівника поліції від 15.06.2025, відповідно до якого 15.06.2025 о 11:31 за адресою м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Світла, біля буд. 1А під час патрулювання згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинено ВАЗ 21099, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 , звання головний сержант, посада начальник групи, в цивільному, без зброї, у якого під час спілкування виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, на що останній погодився. Результат - позитивний (наркотичне сп'яніння), що підтверджується висновком лікаря від. 15.06.2025 № 4231;
- довідкою з підсистеми «Адмінпрактика», відносно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст. 130 КУпАП не має;
- відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських 471826, 474286, які долучені до матеріалів справи на DVD- диску.
З відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений патрульними, які привітались, представилися, повідомили підставу зупинки - ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та, не назвавши безпосередньо пункт цієї статті, детально роз'яснили причину зупинки, при цьому водій про пункт ст. 35 не перепитував, із відео запису вбачається, що причина зупинки йому є зрозумілою, також пункт ст. 35 зазначений у рапорті, а саме - п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Під час спілкування, у зв'язку з тим, що у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, йому запропоновано пройти огляд у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога, на проходження якого ОСОБА_1 добровільно погодився. Результат виявився позитивним - наркотичне сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря від 15.06.2025 № 4231.
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо поданого представником ОСОБА_1 - адвокатом Єлисеєвим С.С. письмового клопотання про зупинення провадження у справі слід зауважити наступне.
В силу ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
При цьому КУпАП не передбачено положень щодо застосування аналогії закону до норм Кримінального процесуального кодексу України у випадку зупинення справ про адміністративні правопорушення.
Крім того, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Суд зауважує, що ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.
Відтак зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав не передбачених КУпАП, не відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.
Так, 01.05.2022 законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Згідно з ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Суд зауважує, що у КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою.
На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Отже, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката про зупинення провадження у цій справі.
Судом також не встановлено підстав для закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим відповідне клопотання адвоката також не підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 до ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що адміністративне стягнення, передбачене в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, згідно якого адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
Разом з тим, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп'яніння пов'язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян.
Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.
Зокрема, встановлена законодавцем санкція за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає призначення іншого стягнення ніж те, що передбачено вказаною санкцією.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При призначенні адміністративного стягнення суд, керуючись вимогами ст. 33 КУпАП вважає необхідним накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд,
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Рахунок:UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300), в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня її постановлення.
Повний текст постанови складено 08.08.2025.
Суддя Г.Б. Калугіна