Справа № 308/11252/25
08 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Фетько І.І., розглянувши заяву адвоката Бухтоярова Романа Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Адвокат Бухтояров Р.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за майбутнім позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 29 серпня 1992 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 29.08.1992 року.
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що 13 травня 1999 року його довірителька разом з чоловіком купили приватний будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зауважує, що даний будинок у зв'язку з тим, що вони не могли оформити на себе в силу об'єктивних причин, був оформлений на маму покійного чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 13 травня 1999 року, посвідчений державним нотаріусом першої Ужгородської держнотконтори Бучацькою Л.В.
Наголошує, що з квітня 2000 року ОСОБА_1 разом з своїм покійним чоловіком та двома дітьми постійно проживали в цьому будинку, зробили капітальний ремонт у такому та робили поточні ремонти, збільшили житлову площу будинку, побудували додаткові споруди, повністю змінили дах, замінили електропроводку, систему каналізації та виконали інші роботи на покращення даного будинку. Внаслідок цих робіт збільшилася загальна площа будинку та вартість будинку.
Формальна власниця будинку достеменно знала, що є власником майна “на папері», а будинок придбаний заявницею з її чоловіком для їхньої сім'ї. Відповідач ОСОБА_2 знала, що будинок куплявся в той період, коли заявниця була на 8 місяці вагітності другою дитиною та будинок куплявся для дітей. З 2000 року в даному будинку жодного дня відповідач не проживала, не несла жодних витрат на збільшення площі, капітального та поточного ремонту, не брала участі у витратах на утримання будинку.
12 червня 2008 року відповідач по справі надала нотаріальну згоду на проживання та реєстрацію в цьому будинку їй ОСОБА_1 та її дітям. За час життя чоловіка заявниці, відповідач не заперечувала щодо проведення капітальних та поточних видів робіт. Крім цього, вона знала, що проводяться такі роботи та розуміла, що внаслідок таких робіт збільшиться площа будинку та його вартість, жодних заперечень з її боку ніколи не було.
Представник заявника вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . 05 травня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини, яка була зареєстрована за номером 157 та відкрита спадкова справа №66/2022 Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою.
Того ж дня, 05 травня 2022 року наші спільні з чоловіком діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяву, якою відмовилися в мою користь від своєї частки в спадковому майні.
15 жовтня минув шестимісячний строк на прийняття спадщини, однак відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином кінцевий строк для прийняття спадщини є 15 лютого 2023 року.
Також вказує, що після смерті чоловіка заявниці обоє їх синів мобілізовані до Збройних Сил України та проходять військову службу у зоні бойових дій. Після того, як онуків відповідача призвали за мобілізацією, відповідач разом з її чоловіком зробили життя ОСОБА_1 нестерпним. Крім того, що вони перестали визнавати та не визнають той факт, що вона разом з чоловіком зробили капітальний ремонт та робили поточні ремонти, вони також не визнають факт того, що вони 22 роки несли витрати на утримання будинку, всі зароблені кошти вклали у його добудову.
Наразі відповідач постійно погрожує подарувати будинок стороннім особам знаючи та усвідомлюючи той факт, що в цей будинок вкладені власні кошти заявниці та її чоловіки, та той факт, що крім цього будинку у неї та її дітей, які є онуками відповідача, іншого житла більше немає.
Крім цього відповідач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою про виселення, знаючи та розуміючи, що всі кошти вона з покійним чоловіком витрачали у цей будинок, знаючи, що у неї та дітей немає власного житла, потенційний відповідач зважилася на подання заяви про виселення з метою отримати собі вигоду.
Саме ці обставини і зумовили звертатися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми покращень житла згідно Висновку експерта 1 292 847, 60 (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі вісімсот сорок сім гривень шістдесят копійок) грн..
На підставі наведеного, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: будинок номер АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:33:001:0215
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
У зв'язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог вважаю, що такі вимоги щодо забезпечення позову є підставними і підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -
Заяву адвоката Бухтоярова Романа Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволити.
Накласти арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на об'єкти нерухомості: земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:33:001:0215 та будинок АДРЕСА_1
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу для виконання надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе