Справа № 136/1455/25
провадження № 2/136/524/25
08.08.2025 м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулись до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши позов та додані до нього документи, суд встановив, що позовна заява підписана та подана представником Гермашем Сергієм Михайловичем, в підтвердження чого надано довіреність за підписом генерального директора МТСБУ Олександра Берназюка від 09.12.2024 за №6-01/337.
Зі змісту довіреності встановлено, що вона видана адвокату Гермашу С.М. на виконання договору про надання послуг у сфері права №4.1/12-03/2020 від 12.03.2020, укладеного між МТСБУ та ФОП Поповим В'ячеславом Євгеновичем, який має повноваження представляти інтереси МТСБУ в судах.
За приписами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до Глави 1, 2 Розділу 1, ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суддя відкриває провадження у справі за відсутністю підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За статтею 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Виключенням є спори, що виникають з трудових відносин та малозначні справи, де представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
В цивільному процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються в порядку частини 4 статті 62 ЦПК України виключно довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 12.10.2018 року у справі N 908/1101/17 зазначив, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю має мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Системний аналіз частини 1 статті 26 та частин 1 і 2 статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов'язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України.
Закон не забороняє надання довіреності юридичній особі, якою є адвокатське об'єднання, однак і не скасовує обов'язок такого об'єднання на укладання договору про надання правничої допомоги з клієнтом.
Якщо адвокат не входить до складу адвокатського об'єднання, на ім'я якого надана довіреність, такі відносини між адвокатом та адвокатським об'єднанням можуть підтверджуватись відповідним договором.
Жодні відомості, що особа, яка підписала від імені позивача позовну заяву є адвокатом до позовної заяви не надані.
Крім цього, як слідує із довіреності від 09.12.2024 №6-01/337, вона видана адвокату Гермашу С.М. на виконання договору про надання послуг у сфері права, який укладений між позивачем МТСБУ та ФОП ОСОБА_2 , тоді як до матеріалів справи такий договір не доданий, доказів, що ОСОБА_3 перебуває МТСБУ у трудових чи інших відносинах до позову також не надано.
Разом з цим до позову не додано доказів, що особа, яка підписала довіреність від імені юридичної особи є посадовою особою уповноваженою на це законом, установчими документами, тощо.
В силу припису п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, вказано, що заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка її подала та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Світлана ШПОРТУН