Справа № 173/3564/23
Провадження №1-кп/173/38/2025
іменем України
08 серпня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121210000045 від 07 березня 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки смт. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, безробітної, з середньою освітою, заміжньої, яка має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 , перебуваючи в тісних зв'язках з ОСОБА_8 (співмешканець) та проживаючи на момент вчинення шахрайства разом та по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , мала змогу з дозволу останнього користуватися для побутових потреб банківською платіжною карткою АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , відкритою на співмешканця ОСОБА_8 . У лютому 2023 року, більш точний встановити не представилось можливим, у ОСОБА_5 виник раптовий умисел на здійснення шахрайських дій з метою отримання неправомірної вигоди шляхом обману громадян у соціальній мережі «Facebook», а саме шляхом розміщення у соціальній мережі «Facebook» завідомо неправдивих оголошень, про продаж дров та отримання грошових коштів від громадян у якості передплат за вказані неіснуючі дрова.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 маючи умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, у лютому 2023 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із використанням власного смартфону зареєструвалася у мобільному застосунку соціальної мережі «Facebook» від імені свого співмешканця ОСОБА_8 без дозволу та відома останнього. Далі, реалізуючи свій вказаний вище прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману громадян на платформі соціальної мережі «Facebook» створила завідомо неправдиве оголошення від імені співмешканця про продаж дров та завантажила до нього фотознімки, попередньо завантажені з мережі «Інтернет», та зазначила вартість товару 6 000 гривень.
В подальшому, 23.02.2023 року до ОСОБА_5 у приватних повідомленнях мобільного застосунку «Facebook» звернувся потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зацікавився оголошенням з метою купівлі вище вказаного товару - дров. ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману потерпілого ОСОБА_4 , повідомила останньому у месенджері «Viber», що для відправлення зазначеного товару в оголошенні - дров, потерпілому потрібно здійснити передплату у розмірі 6000 грн. за товар та 750 грн. за доставку товару, загальна сума становить 6 750 грн. для відправки товару на вказану нею банківську картку № НОМЕР_1 , АТ «Ощадбанк» та відкриту на ім'я ОСОБА_8 .
ОСОБА_4 будучи впевненим, що надсилає належні йому грошові кошти у якості передплати за відправку замовленого товару, погодився на умови ОСОБА_5 та добровільно перерахував на вказаний нею банківський рахунок грошові кошти у сумі 6 750 гривень за допомого. платіжного серверу. , -V*
Після перерахування потерпілим ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 6 750 гривень на вищевказаний банківський рахунок ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , маючи корисливий умисел, на незаконне збагачення, перерахувала вище вказані грошові кошти на іншу банківську картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , котра особисто належить ОСОБА_5 та відкрита на її ім'я, після чого зняла грошові кошти готівкою у банкоматі.
Таким чином ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання шляхом обману потерпілого ОСОБА_4 , заволоділа грошовими коштами останнього, не маючи наміру в подальшому їх повертати, після чого розпорядилася ними у власних цілях, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 6 750 гривень
У судовому засіданні обвинувачена звернулась з клопотанням про закриття кримінального провадження, з підстав передбачених ст. 46 КК України, оскільки з потерпілим ОСОБА_4 вона примирилась, нею повністю відшкодовано потерпілому завдану шкоду, раніше до кримінальної відповідальності вона не притягувалась.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України не заперечував. Крім того, зазначив, що вони примирились між собою та ОСОБА_5 повністю відшкодувала йому завдану шкоду. Просив закрити кримінальне провадження, що виклав у письмовому клопотанні.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував з приводу закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 .
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Аналізуючи положення ст. 46 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:
- особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
- кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків або необережних нетяжких злочинів, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
- особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, примирилася з потерпілим;
- особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У судовому засіданні встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_5 уперше інкримінується вчинення кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку. При цьому вона визнає свою винуватість, у вчиненому покаялась, примирилась з потерпілим та відшкодувала потерпілому завдану її діями шкоду. Факт примирення та відшкодування шкоди підтверджено поясненнями потерпілого в судовому засіданні.
Слід також узяти до уваги, що судом не встановлено обставин, які би унеможливлювали застосування до ОСОБА_5 положень статей 44, 46 КК України та звільнення останньої від кримінальної відповідальності з обставин наведених у клопотанні.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню та обвинувачену ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження стосовно неї закрити.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись статями 284, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження № 12023121210000045 від 07 березня 2023 року стосовно неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення.
Суддя: