08 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/51/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
на рішення Господарського суду Сумської області
у складі судді Жерьобкіної Є. А.
від 16.04.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко А. І., Мальченко А. О., Михальська Ю. Б.
від 24.06.2025
за позовом Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
до Акціонерного товариства "Сумиобленерго"
про стягнення 101 836,80 грн та зобов'язання виконати умови договору,
Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про зобов'язання виконати умови договору № 56/3-120 від 24.04.2018 про приєднання до електричних мереж та стягнення 101 836,80 грн, з яких 48 960,00 грн - штрафна санкція та 52 867,80 грн - пеня.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/51/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 13.02.2024 Верховний Суд (Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.) скасував рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 920/51/23; справу № 920/51/23 передав на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 у справі № 920/51/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 24.06.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 у справі № 920/51/23.
22 липня 2025 року Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 920/51/23.
Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В своїй касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна зазначила, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 920/51/23 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржниця зауважила, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах № 923/533/17, № 910/16055/21, № 61/341, № 908/3049/19 з викладенням змісту їх окремих речень та цитуванням їх певних абзаців, проте без зазначення дат ухвалених в цих справах постанов, без вказівки щодо застосування якої конкретно норми права (норм права) в них викладено висновки, та без логічного та послідовного взаємозв'язку із оскаржуваними судовими рішеннями.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Між тим Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зазначення дат постанов Верховного Суду, ухвалених у справах № 923/533/17, № 910/16055/21, № 61/341, № 908/3049/19; наведення норми права/норм права, яку/які неправильно застосував/не застосував суд апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої/яких міститься у наведених скаржницею постановах Верховного Суду, який не врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни на рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 920/51/23 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі - підприємцю Заїці Аллі Миколаївні строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Фізичній особі - підприємцю Заїці Аллі Миколаївні, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко