8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1886/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 7)
про стягнення 7281 грн
за участю :
позивача - Прохорова Є.І.;
відповідача - не з'явився,
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" про стягнення пені в розмірі 7281 грн та судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу Голови Комітету - державного уповноваженого від 05.02.2024 № 128-29.3/01-1306е у встановлений ним строк.
Ухвалою суду від 04.06.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 серпня 2025 року о 14:00.
Позивач в судовому засіданні 06.08.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив не надав. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.120, 121 ГПК України.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61022, м. Харків, м-н. Свободи, 7.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1886/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Позивач, Комітет) розглянувши матеріали справи № 128-26.13/90-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" (далі - Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 25.10.2024 № 50-р/тк (далі - Рішення № 50-р/тк), яким визнано, що ТОВ "Давтян і компанія" вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу Голови Комітету - державного уповноваженого від 05.02.2024 № 128-29.3/01-1306е у встановлений ним строк.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 7281 грн.
Копія Рішення № 50-р/тк була надіслана Комітетом Відповідачу разом із супровідним листом від 31.10.2024 № 128-26.13/01-10572е, який був повернутий із відділення Укрпошти як не вручена.
Позивач вказує, що інформація про прийняте Рішення № 50-р/тк була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" від 07.12.2024 № 248.
Таким чином, Рішення № 50-р/тк вважається врученим Відповідачу 17.12.2024.
Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 50-р/тк, закінчився 17.02.2025.
Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 50-р/тк від 25.10.2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 128-26.13/90-24, у зв'язку з чим, дане рішення є таким, що в передбаченому законом порядку набрало чинності, та підлягає виконанню відповідачем.
Однак, дане рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 50-р/тк від 25.10.2024 про стягнення штрафу в сумі 7281 грн Відповідачем не виконано.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
За змістом статті 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет" Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції (далі - Закон) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Статтею 51 Закону визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до ч. ч. 2-3 ст. 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені ст. 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Отже, останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України є 17.02.2025.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як вказує Позивач, Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України Відповідачем до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов'язковим до виконання.
Таким чином, зі спливом двомісячного строку 17.02.2025 (останній день сплати штрафу) Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України є чинним та обов'язковим до виконання, згідно з приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ст. 56 Закону № 2210.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 56 Закону у разі, якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.
Наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України було видано наказ, який був пред'явлений до органів державної виконавчої служби.
Ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1ст. 239 ГК України).
У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції". Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно достатті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Частиною 7 статті 56 Закону передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Так, з огляду на вищенаведену інформацію щодо одержання та способу вручення тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України Рішення Відповідачем останнім днем сплати штрафу є - 17.02.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до ч. 10 ст. 56 Закону сплата штрафу не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також від виконання інших зобов'язань, встановлених рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 56 Закону нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
- відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України Відповідачем до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов'язковим до виконання.
Станом на день подання позовної заяви тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України не отримувало від Відповідача та/або від органів державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату/стягнення накладеного штрафу, накладеного Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України.
Також, такі докази не були надані Відповідачем в процесі розгляду даного спору.
З урахуванням фактичних обставин розрахунок пені станом на 21.05.2025 включно становить:
- Сума штрафу, накладеного на Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" відповідно до Рішення тимчасової адміністративної колегієї Антимонопольного комітету України складає 7281 грн.
- Розмір пені за один день складає 109,22 грн (7281 грн х 1, 5 % = 109,22 грн).
- За період з 18.02.2025 (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 21.05.2025 включно (день складання позову) прострочено 93 дні сплати штрафу.
- Враховуючи вищевикладене, сума пені станом на 21.05.2025 за прострочення сплати штрафу Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" складає 10'157 грн (109,22 грн х 93 дні = 10'157 грн).
Натомість, ч. 5 ст. 56 Закону визначає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки розмір штрафу становить 7281 грн, то в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті Відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням тимчасової адміністративної колегієї Антимонопольного комітету України становить 7281 грн.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого доданими до матерів справи доказами.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 7, код ЄДРПОУ 35474597) пеню в розмірі 7281 грн і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві, Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 7, код ЄДРПОУ 35474597) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач - Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Давтян і компанія" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 7, код ЄДРПОУ 35474597).
Повне рішення складено "08" серпня 2025 р.
Суддя І.В. Трофімов