вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1265/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ-ОІЛ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІАЛ ОПТ» (08141, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Кошова, 122, приміщення 57/6)
про стягнення 185334,52 грн. заборгованості, у тому числі - 185000,00 грн. основного боргу та 334,52 грн. 3% річних,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ-ОІЛ» (далі - позивач, ТОВ “ПРЕМІУМ-ОІЛ») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІАЛ ОПТ» (далі - ТОВ “ІМПЕРІАЛ ОПТ», відповідач) про стягнення 185334,52 грн. заборгованості, у тому числі - 185000,00 грн. основного боргу та 334,52 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 01/10/2024-О від 01.10.2024 р., згідно якого позивач передав відповідачу права вимоги за договором поставки нафтопродуктів № 12/12/2023-О від 12.12.2023 р., а останній зобов'язався сплатити позивачу за відступлення права вимоги грошові кошти, однак, ТОВ “ІМПЕРІАЛ ОПТ» свої зобов'язання виконало частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 185000,00 грн. заборгованості, 334,52 грн. 3% річних, а також судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2025 р. вказану позовну заяву було залишено без руху, запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки останньої шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та зазначення вірної адреси відповідача.
16.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 16.04.2025 р. (вх. № 5170/25 від 16.04.2025 р.) про усунення недоліків позовної заяви.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» позовною заявою до ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» про стягнення 185334,52 грн. заборгованості, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2025 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказану ухвалу було отримано позивачем та відповідачем 18.04.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
01.10.2024 р. між ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» (первісний кредитор) та ТОВ “ІМПЕРІАЛ ОПТ» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 01/10/2024-О (далі - договір), згідно з п.п. 1.2.1, 1.2.2 якого первісний кредитор уступає новому кредитору в повному обсязі право на отримання грошової суми в розмірі 421000,00 грн., згідно договору поставки нафтопродуктів № 12/12/2023-О від 12.12.2023 р., укладеного між ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСОН ОІЛ».
Згідно з п. 2.1.2 договору ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» зобов'язалось сплатити ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» 421000,00 грн. за відступлення права вимоги за договором поставки нафтопродуктів № 12/12/2023-О від 12.12.2023 р.
Відповідно до п. 5.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
На виконання умов договору, 01.10.2024 р. між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі права вимоги за договором № 01/10/2024-О про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» передало, а ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» прийняло в повному обсязі право вимоги грошової суми в розмірі 421000,00 грн. згідно договору поставки нафтопродуктів № 12/12/2023-О від 12.12.2023 р., укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСОН ОІЛ».
21.02.2025 р. позивачем та відповідачем за допомогою електронних цифрових підписів було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2024 р. по 21.02.2025 р., відповідно до якого заборгованість ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» перед ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» станом на 21.02.2025 р. становить 195000,00 грн.
Відповідно до виписки з рахунку ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ», відкритого в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», за період з 01.01.2025 р. по 08.04.2025 р. ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» перерахувало позивачу за договором № 01/10/2024-О від 01.10.2024 р. 10000,00 грн., з яких 5000,00 грн. - 11.03.2025 р., 3000,00 грн. - 12.03.2025 р., 2000,00 грн. - 17.03.2025 р.
Зазначені обставині сторонами не заперечено.
21.03.2025 р. позивачем направлено ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» лист-вимогу б/н від 18.03.2025 р. за яким ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» вимагало від відповідача сплати заборгованості за договором № 01/10/2024-О, що підтверджується долученим до матеріалів справи фіскальним чеком АТ "Укрпошта", описом вкладення у цінний лист та накладною з номером відправлення 0303700124200.
Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначає про невиконання відповідачем умов договору відступлення права вимоги № 01/10/2024-О від 01.10.2024 р. щодо здійснення сплати ціни договору та просить суд стягнути з ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ» залишок заборгованості за зазначеним вище договором у сумі 185000,00 грн., а також 334,52 грн. 3% річних.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності з приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Поряд з цим, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 906/1174/18).
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оскільки доказів належного виконання умов договору ТОВ «ІМПЕРІАЛ ОПТ», в частині здійснення оплати за договором у повному обсязі на користь позивача до матеріалів справи не надано, то позовна вимога ТОВ «ПРЕМІУМ-ОІЛ» про стягнення 185000,00 грн. боргу, наявність якого матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 334,52 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 18.03.2025 р. по 08.04.2025 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що останній є невірним, оскільки позивачем не враховано, що прострочення зі сплати грошової суми у розмірі 185000,00 грн. виникло 29.03.2025 р., а не 18.03.2025 р. (лист-вимога б/н від 18.03.2025 р., як слідує з матеріалів справи, був направлений 21.03.2025 р.). Враховуючи положення ч. 5 ст. 254 та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, у даному випадку вірною датою, з якої мають нараховуватись 3% річних на суму 185000,00 грн., є 29.03.2025 р.
Відтак, за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 167,26 грн. 3% річних (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Поряд з цим, позивач не позбавлений права ініціювати вирішення питання повернення надмірного сплаченого судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІАЛ ОПТ» (08141, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Кошова, 122, приміщення 57/6, код 42669165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕМІУМ-ОІЛ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 45078590) 185000 (сто вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 167 (сто шістдесят сім) грн. 26 коп. 3% річних, 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 21 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07.08.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна