ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2025Справа № 910/6453/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 24.07.2025 про збільшення позовних вимог
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
про стягнення 195 363 669,76 грн
представники сторін:
від позивача: Салівон В.І.
від відповідача: Олійник І.Г.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 195 363 669,76 грн, з яких 194 707 063,03 грн основного боргу, 194 300,62 грн 3 % річних та 462 306,11 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0537-01041 від 13.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг за листопад 2022 року, березень 2023 року, травень 2024 року, серпень 2024 року та березень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 дану позовну заяву залишено без руху.
28.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6453/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 03.07.2025.
25.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву та відзив на позов.
03.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про продовження строку надання відповіді на відзив.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2025 у задоволенні заяви Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовив; продовжив відповідачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 25.06.2025; встановив строк позивачу для подання відповіді на відзив до 14.07.2025; продовжив підготовче провадження у справі №910/6453/25 на 30 днів; відклав підготовче засідання у справі №910/6453/25 на 07.08.2025; запропонував сторонам надати пояснення та документи.
15.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про продовження строку для подання відповіді на відзив, яка сформована в системі "Електронний суд" 14.07.2025.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.07.2025 задовольнив заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про продовження строку для подання відповіді на відзив, продовжив позивачу процесуальний строк для надання відповіді на відзив до 18.07.2025.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
25.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
07.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 03.07.2025.
У підготовче засідання 07.08.2025 прибули представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 07.08.2025 суд постанови суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень позивача.
У підготовчому засіданні 07.08.2025, розглянувши заяву від 24.07.2025 про збільшення розміру позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/194.17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №922/404/19.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
При цьому об'єднання позовних вимог відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просить суд стягнути заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 0537-01041) від 13.05.2019) за періоди:
з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 878 997,44 грн;
з 01.03.2023 по 31.03.2023 на суму 239 846,62 грн;
з 01.08.2024 по 31.08.2024 на суму 62 673 375,26 грн;
з 01.05.2024 по 31.05.2024 на суму 594 605,92 грн;
з 01.03.2025 по 31.03.2025 на суму 130 320 237,79 грн,
а також 3 % річних у сумі 194 300,62 грн та інфляційні втрати у сумі 462 306,11 грн.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач заявив про стягнення з відповідача заборгованості за період надання послуг за квітень - травень 2025 року, а також за результатами проведених коригувань до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий 2024 року, лютий 2022 року, квітень 2024 року, травень 2024 року, червень 2024 року.
Отже, у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач стверджує, що станом на 21.07.2025 загальна заборгованість відповідача за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.05.2019 № 0537-01041 становить 830358248,57 грн (за періоди: листопад 2022 року (коригування), березень 2023 року (коригування), серпень 2024 року (коригування), травень 2024 (коригування), липень 2024 (коригування), лютий 2024 року (коригування), лютий 2022 року (коригування), квітень 2024 року (коригування), травень 2024 року (коригування), червень 2024 року (коригування), лютий 2025 - травень 2025 року).
Розглянувши заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив, що у заяві позивач додатково до вимог про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0537-01041 від 13.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг за листопад 2022 року, березень 2023 року, травень 2024 року, серпень 2024 року та березень 2025 року та інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суми заборгованості за вказані періоди, позивач фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення заборгованості за періоди надання послуг за квітень - травень 2025 року, а також за результатами проведених коригувань за лютий 2024 року, лютий 2022 року, квітень 2024 року, червень 2024 року, а також інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих на суми боргу за такі періоди.
Суд зазначає, що стягнення заборгованості за періоди надання послуг за квітень - травень 2025 року, а також за результатами проведених коригувань за лютий 2024 року, лютий 2022 року, квітень 2024 року, червень 2024 року, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за вказані розрахункові періоди, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного договору, проте, жодним чином не пов'язана із первісно заявленими вимогами про стягнення заборгованості за послуги за листопад 2022 року, березень 2023 року, травень 2024 року, серпень 2024 року, березень 2025 року та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти купівлі-продажу, акти коригування, звіти коригування, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).
Однак, як було зазначено вище, збільшено може бути одну і ту саму вимогу, яка була заявлена в позовній заяві та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Отже, з аналізу вищенаведеної заяви вбачається, що позивачем доповнено позовні вимоги новими вимогами про стягнення заборгованості за періоди надання послуг за квітень - травень 2025 року, а також за результатами проведених коригувань за лютий 2024 року, лютий 2022 року, квітень 2024 року, червень 2024 року, а також інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих на суми боргу за такі періоди, які не були заявлені при подачі позову.
За таких обставин, суд вважає, що подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог за своїм змістом є новими позовними вимогами.
Суд враховує, що і у позові та в заяві про збільшення розміру позовних вимог заявлені вимоги про стягнення заборгованості за травень 2024 року, однак, норми процесуального закону не визначають часткове прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яка підлягає поверненню заявнику та позивач не позбавлений можливості скористатися наданими йому процесуальними правами щодо збільшення первісно заявлених позовних вимог.
Оскільки заявою позивача від 24.07.2025 про збільшення розміру позовних вимог доповнено позов майновими вимогами про стягнення заборгованості за квітень - травень 2025 року, а також за результатами проведених коригувань за лютий 2024 року, лютий 2022 року, квітень 2024 року, червень 2024 року, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за вказані розрахункові періоди, які (вимоги) не були заявлені при подачі позові, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду вказаної заяви.
З урахуванням викладеного вище, керуючись ст.46, п.5 ч.1 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає заяву від 24.07.2025 про збільшення розміру позовних вимог у справі №910/6453/25 Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Керуючись ст.46, 170, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у прийнятті заяви від 24.07.2025 про збільшення позовних вимог та повернути її заявнику.
2. Ухвала набрала законної сили після її оголошення - 07.08.2025 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 08.08.2025.
Суддя С.О. Турчин