Справа №939/1024/23
Провадження №1-кп/359/597/2025
1 серпня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
за наслідками підготовчого провадження з технічною фіксацією у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №12023000000000387, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина РФ, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.438 КК України, -
21.05.2025 до канцелярії суду Бориспільського міськрайонного суду Київської області за підсудністю з Київського апеляційного надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Ухвалою судді від 23.05.2025 призначено підготовче судове засідання на 12 год. 30 хв. 17.06.2025 у вказаному кримінальному провадженні.
17.06.2025 підготовче судове засідання у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 і потерпілої ОСОБА_6 було відкладено на 15 год. 00 хв. 23.06.2025.
23.06.2025 підготовче судове засідання у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 і потерпілої ОСОБА_6 було відкладено на 15 год. 00 хв. 23.07.2025.
23.07.2025 підготовче судове засідання у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 було відкладено на 11 год. 30 хв. 01.08.2025.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Військовослужбовець РФ ОСОБА_4 , перебуваючи на території Київської області, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31 березня 2022 року, вчинив кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
24 лютого 2022 року о 05 годині збройними силами РФ здійснено пуски крилатих і балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об'єктам, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, який Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану на всій території України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У період з 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. Підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснили агресію з порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Зокрема, ОСОБА_4 , у період з 24 лютого 2022 року по 12 березня 2022 року, точний час слідством не встановлено, будучи військовослужбовцем збройних сил РФ, з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ під прикриттям широкомасштабного вторгнення і ракетного обстрілу з території РФ та Республіки Білорусії, пересуваючись на різній військовій техніці, обладнаній озброєнням і з використанням особистої зброї, у невстановленому місці території, яка є кордоном між Україною і Республікою Білорусь, перетнув державний кордон України.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 в складі військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ продовжив рух у напрямку міста Києва з метою окупації українських населених пунктів, порушення порядку, встановленого Конституцією України та порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховної Радою України за наступних обставин.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 2 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03 липня 1954 року, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
Відповідно до ст. 33 вказаної Конвенції пограбування забороняються. Статтею 147 цієї Конвенції визначено, що серйозні порушення, про які йдеться в даній Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції, зокрема привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських Конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року, який ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 серпня 1989 року, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв'язку з воєнними операціями.
Відповідно до ст. 42, 46, 47 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, які Нотою Міністерства закордонних справ СРСР відносно Гаазької конвенції і декларацій 1899 і 1907 років від 07 березня 1955 року визнані Урядом СРСР, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Разом з цим зазначено, що приватна власність повинна поважатися та не підлягає конфіскації. Забороняється віддавати на розграбування місце або місто, навіть узяті приступом. Приватна власність не підлягає конфіскації. Грабіж категорично забороняється.
Статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
Статтею 7 указаного Закону визначено, що Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
Установлено, що внаслідок воєнних дій Бучанський район Київської області, в період часу з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року, тобто під час міжнародного збройного конфлікту, перебував під контролем збройних сил та інших військових формувань РФ.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ, в складі даного підрозділу, в період часу з 12 березня 2022 року по 31 березня 2022 року перебував на території Бучанського району Київської області, де в нього виник злочинний намір на протиправне заволодіння приватним майном цивільного населення з метою особистої наживи.
Такі, діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи в селі Блиставиця Бучанського району Київської області, у зазначений вище період часу, більш точний час не встановлено, усвідомлюючи, що між РФ та Україною триває міжнародний збройний конфлікт, в порушення вимог вищезазначених законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, самостійно, самовільно та безперешкодно увійшов на територію приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , після чого невстановленим слідством способом проник до будинку, що перебуває у приватній власності цивільної особи ОСОБА_6 , де, скориставшись тим, що в будинку нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, протиправно заволодів наступними речами: чоловічим одягом, взуттям, двома машинками для стрижки, нетбуком, мобільним телефоном «Хіаомі», що належать останній.
При цьому, ОСОБА_4 , усвідомлював, що вказані речі не можуть бути використані у військових цілях, їх вилучення не виправдане військовою необхідністю, а заволодіння ними відбулося виключно з корисливою метою.
Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці березня 2022 року, ОСОБА_4 , відступаючи в складі свого підрозділу в північному напрямку України, вивіз на територію Республіки Білорусь вищезазначені речі.
02 квітня 2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Мозир Республіки Білорусь, у приміщенні відділення експрес-пошти «СДЕК», працівниками якої було сформовано посилку з відправленням № 1326773449, вагою 5,68 кг з описом вкладення: речі, здійснив відправлення зазначених речей до поштового відділення м. Рубцовськ РФ.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат - ОСОБА_5 погодилася з думкою прокурора про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явився вчетверте, про час і місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином шляхом публікації інформації про проведення підготовчого судового засідання на офіційному веб-сайті Бориспільського міськрайонного суду Київської області, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження "Урядовий кур'єр".
Суд заслухавши думки прокурора та захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 за викликами, розміщеними на сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті "Урядовий кур'єр", не з'являється, про причини неявки не повідомляє, переховується від суду на території РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні не заперечувала.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених статтею 438 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього,який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України,на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором,з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе проведення спеціального судового провадження, а саме: обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів, оголошення у міждержавний та/або міжнародний розшук, підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази), підтвердження того, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ, яке є частиною національного законодавства України - "Меденіца проти Швейцарії" зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа "Сейдовіч проти Італії").
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року в справі № 757/14560/23-к надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, а тому відносно цього злочину відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України допускається спеціальне провадження.
Згідно з ч.4 ст.323 КПК України, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, суд приходить до висновку, що з метою дотримання розумності строків розгляду кримінального провадження, розгляд кримінального провадження на стадії судового провадження, слід проводити в порядку спеціального судового провадження (in absentia) передбаченому ст.323 КПК України до з'явлення обвинуваченого до суду або доставлення його до суду .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні, після роз'яснення права заявляти клопотання про колегіальний судовий розгляд, просила проводити судовий розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України судовий розгляд необхідно здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.
Потерпіла ОСОБА_6 пред'явила до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 23 040 гривень 27 копійок.
Керуючись ч. 2 ст. 297-1 , ст. 31, 61, 62, 314, 315, 316, 323 КПК України, суд -
Призначити кримінальне провадження №12023000000000387 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.438 КК України, до судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні на 14 год. 00 хв. 15.09.2025.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000387 від 01 березня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Кримінальне провадження розглянути судом колегіально у складі трьох суддів.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди прийняти до розгляду.
Визнати потерпілу ОСОБА_6 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем.
У судове засідання викликати прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області, захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 у встановленому законом порядку - через засоби масової інформації.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1