290/800/25
3/290/510/25
05 серпня 2025 рокуселище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалов А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№391717 від 14.07.2025 року близько 19 год. 30 хв. в селищі Миропіль Житомирського району Житомирської області по вул. Перемоги водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоблоком марки CRUNVELT номерний знак «б/з» в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статі 130 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначався на 31 липня 2025 року та 05 серпня 2025 року. В судове засідання з'явився свідок ОСОБА_2 - поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні свідок надав такі пояснення. 14.07.2025 року майор поліції ОСОБА_2 прибув до місця проживання ОСОБА_1 , оскільки від дружини останнього до поліції поступив виклик про вчинення домашнього насильства. В ході дослідження обставин справи поліції зі слів сусідів стало відомо, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мотоблоком марки CRUNVELT без номерного знаку в стані алкогольного сп'яніння. В результаті чого, грунтуючись на показаннях сусідів, поліцейським ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статі 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши свідка, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам статті 245 КУпАП.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
З метою встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП суддею досліджено матеріали справи, а саме: заслухано пояснення свідка, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№391717 від 14.07.2025 року, розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_4 , рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп'яніння, повідомлення про відсутність посвідчення водія, а також матеріали відеофіксації.
В якості доказів до матеріалів справи додано протокол серії ЕПР1 №391717 від 14.07.2025, пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_4 , рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп'яніння, диск із відеозаписом.
Із відеозапису суду відомо, що ОСОБА_1 дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, що було видно із зовнішнього вигляду останнього та процедури проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, результат якої показав 3,30 проміле. Проте факту керування чи перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу на відеозаписі немає, сам поліцейський, що складав протокол, ОСОБА_1 за кермом мотоблока не бачив, а складання протоколу про адміністративне правопорушення грунтувалось лише на поясненнях свідків: тещі та дружини ОСОБА_1 , які бачили як останній керував транспортним засобом по вулиці Перемоги, проте суд такі пояснення оцінює критично, оскільки ОСОБА_1 на момент складання протоколу перебував у неприязних стосунках із тещею та дружиною, що могло вплинути на свідчення останніх щодо ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріаліали справи, вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується зі стандартом доказування «позарозумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, враховуючи наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, проводиться, окрім іншого, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, результати якого зазначаються в акті та протоколі про адміністративне правопорушення, а в разі відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловлення незгоди з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом №1395 Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 (далі Інструкція) та Законом України «Про національну поліцію» передбачено право поліцейських використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР, дані яких використовувати при складанні адміністративних матеріалів. Згідно із п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, оскільки поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення, не бачив та, відповідно, не зафіксував вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
При цьому суд звертає увагу, що у пункті 39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Тобто, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен дотримуватися процесуальної поведінки оцінювання доказів, визначеної кримінально-процесуальним законом.
Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відтак провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 247, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ