Справа № 589/4914/24
Провадження № 2/589/637/25
20 червня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковальової А.В.
прокурора Чередниченка М.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Приходченка Сергія Володимировича, що діє в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області до Шосткинської міської ради, ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора виконавчого комітету Шосткинської міської ради Белясник Оксани Михайлівни про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування рішення, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
24.10.2024 до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Шосткинської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 шляхом:
- визнання недійсним та скасування пункту 39 рішення IV сесії VIII скликання Шосткинської міської ради від 05.11.2021 «Про регулювання земельних відносин» в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (номер 31 у додатку № 9 до рішення сесії Шосткинської міської ради від 05.11.2021);
- скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Белясник Оксани Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62408755 від 20.12.2021 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта 2538794959100, номер запису про право власності 45770051) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;
- повернення спірної земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Шосткинської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 ;
- визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.07.2021 земельної ділянки площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 5925382500:01:006:0041, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
Вказаний позов обґрунтований, передусім, доводами про неправомірність передачі у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, оскільки дана земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», перебуває під особливою охороною держави і не може відповідно до пункту «в» статті 83 Земельного кодексу України бути передана у приватну власність, а тому підлягає поверненню у комунальну власність Шосткинської міської ради у судовому порядку, оскільки розташована під об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення та надана у приватну власність Шосткинською міською радою поза межами її повноважень.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28.10.2024 року частково задоволено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, площею 2 га, яка розташована на території Шосткинської міської ради Шосткинського району Сумської області, зареєстровану за ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_1 та іншим особам заборонено вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження вищевказаної земельної ділянки чи вплинути на її правовий статус, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати земельну ділянку, іншим чином вести на ній селянське господарство, знищувати рослинний покрив будь-яким способом.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора виконавчого комітету Шосткинської міської ради - Белясник Оксану Михайлівну.
27.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 11.06.2025 року прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Представник позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги керівника Шосткинської окружної прокуратури в повному обсязі та просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача./а.с.143, 175, 193/.
Представник відповідача Шосткинської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника Шосткинської міської ради, зазначив, що позовні вимоги визнають, за результатами розгляду справи просив вирішити питання про повернення судового збору прокуратурі з державного бюджету та не стягувати з Шосткинської міської ради 50 відсотків сплаченого судового збору /а.с.152/.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, будь-яких заяв, клопотань до суду не надавала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Шосткинської міської ради - Белясник О.М., належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує. Крім того, зазначила, що нею, як державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій було встановлено факт відсутності суперечностей заявлених речових прав з вже зареєстрованими, перевірено документи на відповідність їх форми та змісту вимогам законодавства. Разом з тим, вона не була наділена правами перевіряти законність прийняття рішень органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади. За результатами розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 та за відсутності підстав для відмови 20.12.2021р. державним реєстратором було прийнято рішення щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 за ОСОБА_1 та відкрито розділ на даний об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав /а.с.151, 157, 163, 197/.
Суд, заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та надавши їм належну правову оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне..
Судом встановлено, що розпорядженням Представника Президента України у Сумській області 28.12.1992 № 347 «Про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду» з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного баланс забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища затверджено природно-заповідні території та об'єкти, в тому числі ландшафтний заказник місцевого значення «Діброва» площею 766,7 га (пункт 5 Додатка) /а.с.37-39/.
Рішенням другої позачергової сесії двадцять другого скликання Сумської обласної ради народних депутатів від 13.10.1994р. «Про державний кадастр територій та об'єктів природно- заповідного фонду області» затверджено державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду області, в тому числі ландшафтний заказник місцевого значення «Діброва» (пункт 6 Додатка) /а.с.40-41/.
Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області №49 від 22.07.2008р. затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Діброва» (далі- Положення), що розташований в Шосткинському районі Сумської області і входить до складу природно-заповідного фонду України /а.с.42-45/.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Положення, заказник займає площу 766,7 га та розташований у центральній частині Шосткинського адміністративного району Сумської області в межах Івотської та Каліївської сільських рад, входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Територія заказника являє собою водно-болотний масив на водорозділі річок Івотка та Торкна і складається з двох нерівнозначних за площею ділянок між селами Івотка та Каліївка (п. 1.4 Положення).
Пунктом 1.7 Положення передбачено, що його територія з додержанням вимог, встановлених природоохоронним законодавством України, може використовуватись у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних, освітньо-виховних цілях.
Основною метою заказника є збереження у природному стані унікального водно-болотного масиву давньо-карстового походження на південно-східних відрогах Середньоросійської височини (п. 2.1 Положення).
На території заказника, відповідно до п. 3.1 Положення, забороняється, зокрема, будь-яка господарська та інша діяльність, які можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової цінності природних комплексів, які охороняються, а також здійснення природокористування (сінокосіння, випас худоби та ін.) без дозволів, виданих Держуправлінням в межах затверджених лімітів
Наказом Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 № 91-ОД затверджено проект землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» на території Каліївської та Івотської сільських рад Шосткинського району Сумської області загальною площею 766,7 га /а.с.46-65/.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.12.2020 № 30-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Шосткинській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 11854,4624 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Шосткинської об'єднаної територіальної громади Шосткинського району Сумської області згідно з актом приймання передачі від 10.12.2020, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0742 площею 17,5260 га (порядковий номер 407 у додатку до акта приймання-передачі) /а.с.66-68/.
31.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до голови Шосткинської міської об'єднаної територіальної громади у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства /а.с.35/.
Пунктом 23 рішення IV сесій ХІІІ скликання Шосткинської міської ради від 10.06.2021 «Про регулювання земельних відносин» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Шосткинської міської територіальної громади згідно з додатком № 5 до нього, в тому числі ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої на території Каліївського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0742(порядковий номер 111 у додатку № 5 до рішення сесії) /а.с.70-72/.
На підставі вказаного рішення у 2021 році сертифікованими інженерами землевпорядниками ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010619 від 19.04.2013) та ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000048 від 24.12.2012) Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 5 громадянам у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів Шосткинської міської ради Сумської області, у тому числі ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га /а.с.76-84/.
З розділу 1 вищевказаного проекту землеустрою, п. 2 пояснювальної записки та Переліку обмежень у використанні земельної ділянки, які є частиною цього проекту, вбачається, що запроектовані до відведення земельні ділянки розташовані у межах раніше сформованої земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5925382500:01:006:0742 площею 17,5260 га, на якій розташовані землі природно-заповідного фонду - ландшафтний заказник місцевого значення «Діброва» на всю площу якої встановлено код обмеження 10.4 згідно класифікатору обмежень та обтяжень у використанні земельної ділянки - заказники, строк дії обмеження - безстроково /а.с.83,86/.
Пунктом 39 рішення IV сесії VIII скликання Шосткинської міської ради від 05.11.2021р. «Про регулювання земельних відносин» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність земельні ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства, згідно з додатком № 9, у тому числі затверджено вищевказаний проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 площею 2,0 га (порядковий номер 31 у додатку № 9 до рішення сесії) /а.с.73-75/.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.09.2024 року державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5925382500:01:006:0041, проведена на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Шосткинської міської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62408755 від 20.12.2021 року /а.с.85/.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 на підставі Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено обмеження у використанні даної земельної ділянки (вид обмеження - заказники), дата державної реєстрації обмеження - 01.01.2021р., строк дії обмеження - безстроково /а.с.86/.
Факт розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 в межах територій природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» так і в межах накладених обмежень (обліковий номер обмежень 009:000104:00000018) також підтверджується відомостями Публічної кадастрової карти, отриманими з сайту «Національна кадастрова система» https://nks.dzk.gov.ua /а.с.87-88/.
Відповідно до листа Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації № 01-18/669 від 11.04.2024р. та доданої до нього карти-схеми земельна ділянка з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 перебуває в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» /а.с.89/.
Крім того, з відповіді на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 10-18-0.221-1183/2-24 від 15.04.2024р. вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 розташована в межах обмежень, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру 06.01.2020р. на підставі проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» на території Каліївської та Івотської сільських рад Шосткинського району Сумської області, розробленого ТОВ «Координат-БС» /а.с.91/.
Відповіддю на запит ТОВ «Антей Консалтинг Груп» від 18.04.2024р. також підтверджується факт повного розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» /а.с.93/.
Як вбачається з копії відповіді на запит Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів №01-18/939 від 15.05.2024р. /а.с.94/, а також копії відповіді на запит Сумської обласної ради №01-24/675 від 20.05.2024р. /а.с.95/ рішення щодо зміни меж, категорії, цільового призначення земель ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» не приймалось.
Щодо правового статусу спірної земельної ділянки суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення (стаття 19 ЗК України).
Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року у справі № 911/3306/17 зазначав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршує екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
Відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Так, на відміну від земель сільськогосподарського призначення, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки якостей землі, а й природних якостей об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Аналогічний зміст має частина перша статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (частини друга - четверта статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об'єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об'єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду мають особливий статус і перебувають під особливою державною охороною, тому згідно зі ст. 178 ЦК України належать до обмеженооборотоздатних об'єктів.
Так, розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 в межах території ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», підтверджується дослідженими судом доказами:
- матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, в якому зазначено, що дана земельна ділянка потрапляє в межі об'єкту природно-заповідного фонду із встановленими законом обмеженнями/а.с. 84/;
- інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до якої на земельну ділянку з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 на підставі Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено обмеження у використанні даної земельної ділянки (вид обмеження - заказники), дата державної реєстрації обмеження - 01.01.2021р., строк дії обмеження - безстроково;
- копією листа Департаменту екології та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації № 01-18/669 від 11.04.2024р. та доданої до нього карти-схеми, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 перебуває в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» /а.с.89/;
- відповіддю на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 10-18-0.221-1183/2-24 від 15.04.2024р., а також відповіддю на запит ТОВ «Антей Консалтинг Груп» від 18.04.2024р. та іншими документами.
Таким чином, дослідженими судом доказами, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, яку у 2021 році набула у власність ОСОБА_1 , розташована в межах території ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», відноситься до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її перебування у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц, від 11.06.2020 у справі № 359/281/18-ц), згідно якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.
У даному випадку статус ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», як об'єкта природно-заповідного фонду, підтверджується проектом його землеустрою та організації території, а також безпосередньо відповідним розпорядженням Представника Президента України у Сумській області № 347 «Про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду» від 28.12.1992р.
При цьому, передача у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041, розташованої в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» для ведення особистого селянського господарства не відповідає меті створення та допустимим видам використання території об'єкту природно-заповідного фонду.
Варто зауважити, що передача Шосткинською міською радою спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення призвело до фактичної зміни меж ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» в частині його зменшення.
Передаючи земельну ділянку під об'єктом природно-заповідного фонду у власність як землі сільськогосподарського призначення, Шосткинська міська рада фактично порушила вимоги п. «в» ч. 4 ст. 83 ЗК України, відповідно до якої до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Також незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти цільовим призначенням спірної земельної ділянки вказано ведення особистого селянського господарства, ця обставина не має правового значення, оскільки статус цієї ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовується в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Враховуючи зазначене, спірна земельна ділянка, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , в силу імперативного положення статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і статті 43 ЗК України, є землями природно-заповідного фонду, перебуває під особливою охороною, щодо неї встановлений спеціальний порядок вилучення (стаття 150 ЗК України), відтворення і використання, а також обмеження щодо її цивільного обороту.
Так, пунктом «в» частини четвертої статті 83 ЗК України визначено, що землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватись із комунальної у приватну власність.
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
У постанові від 07.10.2020 року у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Крім того, з копії відповіді на запит Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів №01-18/939 від 15.05.2024р. /а.с.94/, а також копії відповіді на запит Сумської обласної ради №01-24/675 від 20.05.2024р. /а.с.95/ вбачається, що рішення щодо зміни меж, категорії, цільового призначення земель ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва» не приймалось.
Так, згідно ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується з Кабінетом Міністрів України у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико- культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій.
Враховуючи викладене, оскільки пункт 39 рішення IV сесій ХІІІ скликання Шосткинської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , не відповідає вимогам земельного законодавства, на підставі ст. 21 ЦК України він має бути визнаний недійсним та скасований.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно ст.16 цього Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий помер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Пунктом 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду сформована як ділянка з основним цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, є підстави для скасування її державної реєстрації з урахуванням п. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
В той же час, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18).
При цьому державна реєстрація прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об'єкт з обмеженою оборотоздатністю (в даному випадку на земельну ділянку природно-заповідного фонду) за особою, яка не має на нього будь-яких прав, є перешкодою в реалізації Державою речових прав на зазначений об'єкт.
Таким чином, оскільки за ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо відповідно до ст. 16 ЦК України, в тому числі шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, проведеної державним реєстратором.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Щодо повернення спірної земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Шосткинської міської ради суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Таке відновлення може відбутися і у цій справі за заявленої вимоги про повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричинених цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки територіальній громаді спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку.
У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним, таке повернення відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 року у справі № 483/448/20.
Системний аналіз ст. 178 ЦК України дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто належать до обмежено оборотоздатних об'єктів.
Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об'єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід'ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб'єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об'єкти цивільних прав від об'єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.
При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об'єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.
У разі протиправної передачі цих об'єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (п. 71), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 81) та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (п. 96) висловила правові висновки про те, що набуття прав громадянами та юридичними особами на землі з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.
У такому разі позовну вимогу про повернення земельної ділянки потрібно розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
У постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18 та вказала, що зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення не пов'язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення.
Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, входить в межі об'єкта природно-заповідного фонду, має статус обмежено оборотоздатної, то відноситься до тих земель, які згідно зі ст. 178 ЦК України, ст. 83 ЗК України не можуть бути надані у приватну власність громадянину для ведення особистого селянського господарства, проте спірна земельна ділянка продовжує бути зареєстрованою на праві власності за ОСОБА_1 , порушення прав їх законного володільця - територіальної громади - на реалізацію усіх правомочностей власника триває, а тому перешкод для задоволення позову про повернення такої земельної ділянки немає.
У постанові від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які спрямоване, тому його оскарження має на меті не позбавлення рішення юридичної сили, а захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).
Такі твердження узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.
Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами, що земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 5925382500:01:006:0041, знаходиться в межах земель території ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі з державної власності у приватну, а ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням ландшафтного заказника місцевого значення «Діброва», оскільки може перешкоджати його збереженню в природному стані, тому суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач Шосткинська міська рада позовні вимоги визнала повністю до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути Сумській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви в частині, що стосується частки цього позивача, а саме 2725 грн. 20 коп., а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути на користь Сумської обласної прокуратури з відповідача ОСОБА_1 5450 грн 40 коп. у відшкодування сплаченого судового збору за подачу позову і заяви про його забезпечення, а також з Шосткинської міської ради в особі її виконавчого органа - виконавчого комітету ШМР - 2725 грн. 20 коп. відповідного судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 48, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 шляхом визнання недійсним та скасування пункту 39 рішення IV сесії VIII скликання Шосткинської міської ради від 05.11.2021 «Про регулювання земельних відносин» в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (номер 31 у додатку № 9 до рішення сесії Шосткинської міської ради від 05.11.2021).
Усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 шляхом скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Белясник Оксани Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 62408755 від 20.12.2021 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта 2538794959100, номер запису про право власності 45770051), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього.
Усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 площею 2 га шляхом її повернення на користь територіальної громади в особі Шосткинської міської ради /код ЄДРПОУ 36080075, розташованої за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 14/ з незаконного володіння ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 /.
Усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5925382500:01:006:0041 шляхом визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.07.2021 земельної ділянки площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 5925382500:01:006:0041, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
Повернути Сумській обласній прокуратурі /отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172/ 2725 грн. 20 коп. / дві тисячі сімсот двадцять п'ять грн. 20 коп./ судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Сумської обласної прокуратури /отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172/ судовий збір у сумі 5450 грн 40 коп.. / п'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 40 коп./.
Стягнути з виконавчого комітету Шосткиської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури /отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172/ судовий збір у сумі 5450 грн 40 коп.. / п'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 40 коп./.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова