Справа № 461/2501/25
Провадження № 1-кп/461/417/25
05.08.2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 12024140000000686 від 27.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч.1 ст. 366 КК України,-
Сторона захисту звернулася з клопотанням про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України із закриттям кримінального провадження №12024140000000686 від 27.06.2024 у цій частині у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, з огляду на наявність вироку Галицького районного суду м.Львова від 16 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та переривання строків давності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання сторони захисту з наступних підстав.
Статтею 44 КК України визначені правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, а саме: особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно ч. 2, 3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Застосування норм ст. 49 КК України для суду є обов'язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за частиною 1 ст. 366 КК України у складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.
Судовим розглядом було встановлене наступне.
1. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 08.11.2021.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 08.11.2021, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 08.11.2021), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 08.11.2021, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 08.11.2021, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 08.11.2024 року.
2. Щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 22.11.2021.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 22.11.2021, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 22.11.2021), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 22.11.2021, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 22.11.2021, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 22.11.2024 року.
3. Щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 28.12.2021.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 28.12.2021, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 28.12.2021), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 28.12.2021, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 28.12.2021, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 28.12.2024 року.
4. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 07.02.2022.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 07.02.2022, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 07.02.2022), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 07.02.2022, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 07.02.2022, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 07 лютого 2025 року.
5. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 23.03.2022.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 23.03.2022, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 23.03.2022), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 23.03.2022, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 23.03.2022, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 23.03.2025 року.
6. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 06.04.2022.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 06.04.2022, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 06.04.2022), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 06.04.2022, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 06.04.2022, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 06.04.2025 року.
7. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 09.05.2022.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 09.05.2022, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 09.05.2022), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 09.05.2022, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 09.05.2022, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 09.05.2025 року.
8. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено 17.05.2022.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України, у редакції, чинній станом на 17.05.2022, передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній станом на 17.05.2022), кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, які були вчинені 17.05.2022, віднесені до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у редакції, чинній станом на 17.05.2022, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Трирічний строк сплив 17.05.2025 року.
Таким чином, суд вважає, що на даний час сплили, диференційовані у ст. 49 ч. 1 КК України, а також визначені ч. 2 ст. 49 КК України строки давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності, що є безумовною підставою для звільнення останньої від кримінальної відповідальності.
Щодо заперечень прокурора, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Прокурором не надано суду даних про зупинення перебігу давності під час досудового розслідування. Факти щодо ухилення обвинуваченою від суду судом не встановлені. Крім того, убачається, що суд не приймав рішення про застосування до обвинуваченої заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді примусового приводу, застосування запобіжних заходів у зв'язку з безпідставним неприбуттям до суду. Судове провадження через таке ухилення обвинуваченої від суду не зупинялося.
Умовою переривання строків давності законодавцем встановлено вчинення особою до закінчення зазначених строків хоча б одного нового злочину певної тяжкості. При цьому, час, який минув з дня раніше вчиненого злочину до дня скоєння нового злочину втрачає своє юридичне значення. При перериванні перебігу давності обчислення строків як за раніше вчинений злочин, так і за вчинений новий злочин починається з дня вчинення саме нового злочину, причому окремо за кожний злочин. Для констатації переривання перебігу давності матеріалами кримінального провадження повинно бути доведено, що до закінчення строку давності за раніше вчинений злочин дана особа - суб*єкт цього злочину знову вчинила новий злочин, який кваліфіковано за певною статтею(частиною статті КК).
З вироку Галицького районного суду від 16 вересня 2024 року, який був наданий прокурором на підтвердження переривання строків давності, вбачається що ОСОБА_4 засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України, які мали місце: 09.08.2019, 23.10.2019, 05.07.2020, 14.08.2020, 06.09.2020, 07.10.2020, 14.04.2021, 06.08.2021, 06.12.2021. Тобто, перебіг давності по кримінальним правопорушенням від 08.11.2021 та 22.11.2021року та від 06.12.2021 року закінчився.
Отже, за даними обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 на день ухвалення цього рішення має право на застосування строків давності, а тому суд робить висновок про наявність сукупності передбачених законом підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України.
Під час прийняття вказаного рішення суд зважує на позицію Верховного Суду викладену у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду та вказав, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).
Так, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19 особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Судом у відповідності до положень КПК України обвинуваченій роз'яснено підстави та наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч.1 ст.366 КК України за наведених у клопотанні підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України, суд -
Клопотання захисника, - задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000686 від 27.06.2024 року, стосовно ОСОБА_4 у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності закрити в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України.
Повний текст ухвали проголошено 08 серпня 2025 року о 15 год. 35 хв.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1