07 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/114/21
Провадження № 22-ц/820/1771/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Кошельник В.М.,
за участю: прокурора - Лежнін І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/114/21 за апеляційною скаргою Кам'янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року про залишення позову без розгляду, в складі судді Вдовичинського А.В., у справі за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж», про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення 17 сесії 7 скликання Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 26.09.2017 №6.8, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0789 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0031) для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного навчального закладу «Професійний центр професійно-технічної освіти» земельну ділянку загальною площею 0,0789 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0031) для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
В обґрунтування позову вказав, що відповідно до державного акту Б №041795 від 1983 року, виданого виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської районної Ради народних депутатів, за землекористувачем Кам'янець-Подільським СПТУ-14 в Кам'янець-Подільському районі закріплено в безстрокове і безоплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації №251/2003 від 31.03.2003 припинено право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту, загальною площею 65,50 га та передано дану земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. В подальшому, вказана земельна ділянка відповідно до рішень Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району була передана громадянам у власність для індивідуального садівництва. Зокрема, рішенням 17 сесії 7 скликання Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 26.09.2017 №6.8 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва та надано у власність відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0789 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0031). Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018 визнано протиправним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації №251/2003 від 31.03.2003 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44», яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту, наданої в постійне користування професійно-технічному училищу №44, загальною площею 65,50 га та передано дану земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. Отже, ОСОБА_1 набув право власності на землю неправомірно, а тому рішення 17 сесії 7 скликання Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району від 26.09.2017 №6.8 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню на користь держави.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року залишено без розгляду позовну заяву керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Міністерства освіти і науки України до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж.
Суд виходив з того, що з врахуванням змін, внесених Законом України №4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», розмір вартості спірного майна має визначатися експертно-грошовою оцінкою земельних ділянок, з якого і має визначатися розмір судового збору, однак, пред'являючи позов, прокурор визначив ціну позову із нормативної грошової оцінки земельних ділянок і відповідно до розміру їх вартості оплатив судовий збір. При цьому, попередньо прокурор зобов'язаний був внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Кам'янець-Подільської окружна прокуратура, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позов було подано до суду ще до внесення відповідних змін до статті 177 ЦПК України в частині необхідності внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Крім того, відповідно до статті 388 ЦК України добросовісним набувачем в розумінні цивільного законодавства є особа, що набула спірне майно за відплатним договором, яким не являється відповідач ОСОБА_1 .
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2025 року апеляційну скаргу керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року та справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що у грудні 2020 року керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення 17 сесії 7 скликання Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району від 26.09.2017 №6.8, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0789 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0031) для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного навчального закладу «Професійний центр професійно-технічної освіти» земельну ділянку загальною площею 0,0789 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0031) для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2022 року позов керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки - залишено без розгляду. Залучено Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж» по справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Позовну заяву керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Міністерства освіти і науки України до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж», залишено без руху надавши прокурору строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків. Встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0031, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви; надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0031, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Прокурором на виконання ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2022 року про залишення позову без руху подано письмові пояснення. Прокурор вважає, що абзац 2 частини 4 статті 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі, а тому застосуванню підлягають норми ЦПК України на час звернення прокурора з позовом до суду. Позовна заява відповідає вимогам статті 177 ЦПК України в редакції, чинній на 30.12.2020, тому відсутні підстави для подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі її вартості.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року позовну заяву керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Міністерства освіти і науки України до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж», залишено без розгляду, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду від 22 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною 1 статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Як вбачається з матеріалів конкретної справи, прокурором подано до суду позовну заяву про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0789 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0031, яку він набув безоплатно, в порядку статті 387 ЦК України, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Суд не звернув уваги на ту обставину, що вимога частини 4 статті 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).
З огляду на системний аналіз ст.ст. 387, 388, 390 ЦК України, добросовісним набувачем є особа, яка набула спірне майно не безоплатно, а за відплатним договором, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував положення частини 4 статті 177 ЦПК України, які не підлягають застосуванню, у зв'язку з чим постановив помилкову ухвалу, що, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм статті 177 ЦПК України щодо застосування даної норми в часі, оскільки дана норма за змісту позовних вимог прокурора в загалі не підлягала застосуванню в даній цивільній справі.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко