(додаткова)
07 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/30102/23
Провадження № 22-з/820/120/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Білого Валентина Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2025 року, суддя Чевилюк З.А.,
встановив:
В листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю його та відповідача. В порядку поділу спільного сумісного майна членів однієї сім'ї, просив суд визнати за ним право власності на спірної квартири.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.03.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.03.2025 залишено без змін.
Одночасно з поданням відзиву на апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 адвокатом Білим В.В. зроблено заяву про надання доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в порядку ст. 141 ЦПК України.
23.06.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Білий В.В. звернувся до суду з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат у суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн., при цьому надав відповідні докази їх понесення.
07.08.2024 представник ОСОБА_2 адвокат Лозінський М.В. звернувся до суду із заявою, в якій, зокрема, зауважив, що ОСОБА_1 мала можливість, однак не подала до закінчення судових дебатів у даній справі докази щодо понесених витрат на правничу допомогу. Крім того, просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю зі складністю справи.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені у відповідності з вимогами процесуального закону.
Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання правової допомоги від 20.12.2025, укладеного між АБ «Валентина Білого» та ОСОБА_1 , додатку №1 від 12.05.2025 до даного договору, вартість послуг із надання правової допомоги ОСОБА_1 в Хмельницькому апеляційному суді визначена в сумі 10000 грн., які підлягають сплаті протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення апеляційним судом. Вказаний гонорар відповідно до платіжної інструкції №1950648004 від 20.06.2025 ОСОБА_1 було сплачено.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 адвокат Білий В.В. підготував та подав до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'ємом 14 сторінок, безпосередньо приймав участь у судовому засіданні апеляційного суду 17.06.2025, виготовив та подав до суду письмові докази на підтвердження витрат по сплаті правничої дороги.
Разом з тим, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
Враховуючи заперечення ОСОБА_2 щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до відшкодування правових витрат, дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, застосування норм права, складення відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів, які були подані адвокатом відповідача у даній справі, колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої позивачем до відшкодування у сумі 10000 грн. є завищеним та підлягає зменшенню до 7000 грн.
Враховуючи наведене, оскільки під час ухвалення постанови апеляційним судом у цій справі не було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, тому з урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Білого Валентина Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 08 серпня 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова