Справа № 450/5701/23 Головуючий у 1 інстанції Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/3039/24 Доповідач в 2-й інстанції Бойко С. М.
Провадження №22-ц/811/3197/24
07 серпня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Підлужного В.І.,
з участю: позивача приватного виконавця виконавчого
округу Львівської області Маковецького З.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року та рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,
встановив:
У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити частку майна боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє на праві спільної сумісної власності, а саме: у житловому будинку, загальною площею 1227,1 кв.м., житловою площею 177,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , і зареєстрований за його колишньою дружиною - ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів у справі №461/4634/19, виданих 25.09.2023 року Личаківським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів за договором позики в розмірі 67757,26 доларів США, 9605 грн. судового збору та 21275 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В процесі примусового виконання виконавчих листів, ним встановлено, що під час перебування боржника ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , остання набула у власність житловий будинок, загальною площею 1227,1 кв.м., житловою площею 177,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Покликаючись на норму статті 60 СК України, зазначав, що вказане нерухоме майно є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як подружжя, частки яких у цьому майні є рівними, однак, не визначені.
Відтак, з метою виконання рішення суду, просив позовні вимоги задовольнити.
19.09.2024 року представником третьої особи ОСОБА_3 - адвокатом Новосядло В.Р. подано заяву, у якій вона просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 1227,1 кв.м., житловою площею 177,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32959422, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року заяву задоволено. Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року позов задоволено.
Визначено частку боржника ОСОБА_2 у розмірі 1/2 в спільному майні подружжя, а саме: у житловому будинку АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. 2684 грн. судового збору, по 1342 грн. з кожного.
Обидва судові рішення оскаржила відповідач ОСОБА_1 , просила їх скасувати і ухвалити нові судові рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватного виконавця та у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову.
Зокрема, зазначала, що заходи забезпечення вжиті щодо належного їй майна, проте, вона не є боржником у вказаному виконавчому провадженні.
Окрім того, вважала недостатньо обґрунтованою заяву третьої особи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги по суті вирішення даного спору зазначала, що будинок є її особистою приватною власністю, з чим погодився ОСОБА_2 , залишивши їй після розірвання шлюбу все рухоме та нерухоме майно, а собі - корпоративні права на підприємства, у яких він був засновником.
Окрім того, вважала, що презумція спільності права власності подружжя на майно може застосовується виключно у спорі щодо майна подружжя, а не у спорі за позовом третьої особи.
Також наголошувала, що в суді першої інстанції існували об'єктивні обставини для зупинення провадження у даній справі до моменту ухвалення Верховним Судом рішення у справі №461/4634/19 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25.11.2022 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19.12.2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25.07.2023 року.
05.08.2025 року в судовому засіданні позивач приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. подав письмову заяву про відмову від позову та закриття провадження в даній справі на тій підставі, що постановою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №461/4634/19 скасовано судові рішення, виконавчі листи за якими знаходились у нього на виконанні.
В судове засідання апеляційного суду 05.08.2025 року відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності.
Частинами четвертою та п'ятою статті 259 ЦПК України визначено, що для постановлення ухвал, що оформляються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Ураховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, для постановлення ухвали за наслідками вирішення заяви позивача визначено дату 07.08.2025 року.
Заслухавши думку відповідача ОСОБА_1 , яка підтримала заяву позивача про відмову від позову, перевіривши матеріали справи та законність вимог позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 49 ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За загальним положенням, яке міститься в частині першій статті 206 ЦПК України, також передбачено, що позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію, незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Частиною третьою статті 206, пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною другою статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до частини 9 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене та вимоги статті 13 ЦПК України, в якій закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - розгляд цивільної справи не інакше як за зверненням особи, та подану позивачем письмову заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про прийняття відмови позивача від позову, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно визнати нечинним, закрити провадження у справі та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року.
Керуючись ст.ст.158, 206, 367, 373, 381, 389 ЦПК України, суд
постановив:
прийняти відмову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, - закрити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2024 року, у виді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Повний текст ухвали складений 07 серпня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич