Справа №760/18107/25 1-кс/760/8984/25
02 липня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС 1-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42025100000000088 від 10 квітня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 111-2 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта - середня технічна, працюючого як ФОП, одруженого, маючого на утриманні малолітню дочку 2015 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 111-2 КК України,
Слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000088, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року, за підозрами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «ДМ Спорт» (код ЄДРПОУ 40437122) ОСОБА_8 спільно з іншими громадянами організували незаконну схему з поставок до РФ, а також імпорту з РФ на територію України підшипників, які використовуються в оборонній, машинобудівній, енергетичній та інших промислових галузях країни-агресора.
Зокрема, для забезпечення реалізації такої діяльності був залучений ОСОБА_4 , якому підшипники виробництва держави-агресора, після їх завезення на територію України, направлялись поштою для подальшої їх реалізації на території України.
Так, не пізніше березня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав партію підшипників виробництва країни-агресора, які були завезені ОСОБА_15 на територію України через пункт пропуску «Ужгород» МП «Ужгород» Закарпатської митниці 12 березня 2025 року та 20 березня 2025 року.
При цьому, з метою реалізації свого спільного протиправного умислу ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому наразі досудовим розслідуванням місці, використовуючи мессенджер «Telegram», 17 березня 2025 о 04 годині 55 хвилин запропонував ОСОБА_4 придбати зазначену партію підшипників для подальшої реалізації товарів, виробництва країни-агресора на території України.
У свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні?агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_8 .
У зв'язку із цим, ОСОБА_8 , діючи на виконання спільного протиправного
умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 березня 2025 року, засобами поштового оператора направив партію підшипників, виробництва країни-агресора, до м. Дніпро, де 19 березня 2025 її отримав ОСОБА_4 та розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництва) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
30 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій отримано докази існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності; знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків, інших співучасників злочину; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, запобігти яким шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що у нього не було умислу на вчинення кримінального правопорушення, оскільки підшипники були радянські.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою, стороною обвинувачення не підтверджено будь-якими доказами наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Просив врахувати особу підозрюваного, що ним здійснюється допомога ЗСУ, він має дружину та малолітню дочку на утриманні, нерухоме майно на праві власності, обрати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді нічного домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено статтею 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000088, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року, за підозрами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
30 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до частини другої статті 184 КПК України, підозрюваному надана, що підтверджується розпискою.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Прокурором у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України у кримінальному провадженні № 42025100000000088 від 10 квітня 2025 року, зокрема, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: розсекреченими протоколами за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами огляду російських суб'єктів господарювання на території держави-агресора; протоколами оглядів вебсайтів російських групи компаній ООО «ВЗСП», ОАО ЕПК «Самара», ОАО «Московский завод авиационних подшипников» тощо.
Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного (вік, стан здоров'я, майновий стан підозрюваного тощо), розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
З матеріалів клопотання вбачається, що прокурор вказує про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших співучасників злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи те, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. При цьому, ОСОБА_4 має стійкі зв'язки з представниками РФ, що дає підстави вважати, що він може виїхати до РФ.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, перебуваючи не під вартою може сховати або знищити такі речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, ризик можливості впливу підозрюваним на свідків, інших співучасників злочину, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не доведений належними та допустимим доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях.
Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
Таким чином, стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на противагу чому сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували такі доводи.
Тож, вищевикладене свідчить про те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та знищити, приховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до статті 183 КПК України слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,
- не відлучатися з м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора, суду,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 177-179, 182, 183, 184, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 30 червня 2025 року 11 год. 18 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується об 11 год. 18 хв. 28 серпня 2025 року.
Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,
- не відлучатися з м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора, суду,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 серпня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду міста Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1