Справа № 716/1421/25
про залишення позовної заяви без руху
07.08.2025 м.Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області, Шевчук Р.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Веретенко Євген Олександрович до ОСОБА_2 про поділ майна,
Позивач ОСОБА_1 через представника Веретенка Євгена Олександровича, звернулася до суду із позовом про поділ майна.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України - позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимогами ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовий доказ необхідно подати в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документі вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (виділити у власність ) та вимогу майнового характеру (визнання права власності на: частину житлового будинку), які не оплачені судовим збором. Окрім цього відсутня ціна позову частки спірного майна.
Підстав звільнення позивача від сплати судового збору, установлених ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», чи наявності у позивача передбачених ст. 5 цього Закону пільг щодо сплати судового збору, з матеріалів позову не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2025 року у розмірі 3028 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ЗУ «Про судовий збір» встановлено розмір судового збору: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. Оскільки позивач просить виділити та визнати право власності за нею на житлового будинку, то позивачу необхідно, визначити орієнтовну вартість майна та відповідно вказати дійсну ціну позову, а також сплатити судовий збір згідно ціни позову за майнову позовну вимогу. Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Крім того, відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позовна заява подана до суду представником позивача Веретенко Є.О. через систему «Електронний суд».
З матеріалів справи вбачається, що позивач не виконав в повному обсязі вимоги ст. 43 ЦПК, оскільки суду не надано доказів надсилання відповідачу ОСОБА_2 , копій позовної заяви та документів. Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Крім того, позивачем не зазначено чи приймалися заходи по досудовому врегулюванню даного спору.
Також до справи не додано належним чином завіреної копії документу, що підтверджує право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Копія рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, не містить належних реквізитів справи та підпису судді, а являє собою, текстовий документ, створений за допомогою програми текстового редактору -Miсrosoft Word.
В позовній заяві також не вказано відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Веретенко Євген Олександрович, до ОСОБА_2 про поділ майна залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані недоліки, надавши йому 5 днів для усунення зазначених недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шевчук Р.М.