03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 939/1415/25 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження № 3-зв/824/36/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
06 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_2 розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_4 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року стосовно ОСОБА_4 ..
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду дану справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_5 ..
31 липня 2025 року захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, щодо вирішення питання про відвід, призначено судді-доповідачу ОСОБА_2 ..
В обґрунтування заяви про відвід захисник ОСОБА_4 зазначив, що у судовому засіданні 25 липня 2025 року з боку сторони захисту було заявлено усне клопотання про витребування судом відповіді та результатів перевірки скарги, яку ОСОБА_6 подав до Відділення № 2 Бучанського РУ ГУНП у Київській області. У задоволенні даного клопотання суддею Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , на думку сторони захисту, було необґрунтовано відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені у заяві про відвід, вважаю, що заява про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
КУпАП не передбачає поняття «відвід судді» та порядку розгляду заяв про відвід.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і в ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи зазначене, а також вимоги ст. 9 Конституції України, вважаю, що розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.
Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, але з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального процесуального права, при вирішенні цього питання, а саме ст. ст. 8, 75, 81 КПК України.
У відповідності до частини 2 статті 8 КПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України.
До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Із заяви про відвід вбачається, що сумніви у неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_5 , заявник пов'язує з вирішенням суддею клопотання про витребування доказів. З огляду на відмову в задоволенні заявленого клопотання, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаючи рішення судді не правильними, вказує, що зазначене дає йому підстави сумніватись в безсторонності та неупередженості суду.
Разом із тим, наведені адвокатом ОСОБА_3 обставини не свідчать про упередженість судді ОСОБА_5 чи порушення нею принципу безсторонності.
Фактично доводи захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 зводяться до незгоди і ухвалення процесуального рішеннями судді відмови у задоволенні відповідного клопотання сторони захисту.
Апеляційний суд дослідивши матеріали справи та перевіривши заяву захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 , не вбачає підстав для задоволення його заяви, оскільки доводи такої заяви зводяться до незгоди з рішеннями судді про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, що не може бути правовою підставою для відводу судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_4 , поданій захисником ОСОБА_3 , про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_2