справа № 753/18823/24 головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.
провадження № 22-з/824/1060/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
іменем України
(додаткова)
06 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової па лати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» про внесення змін до трудової книжки та стягнення заробітної плати, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив зобов'язати відповідача внести зміни в трудову книжку, а саме - в записі № 10 днем звільнення позивача з посади зазначити 22 липня 2024 року, замість 13 травня 2024 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу належну йому заробітну плату за період його роботи з 13 травня 2024 року по 22 липня 2024 року на суму 39 000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Селтік» внести зміни до запису № 10 трудової книжки ОСОБА_1 , зазначивши дату його звільнення з ТОВ «Селтік» «22 липня 2024 року» та стягнути з ТОВ «Селтік» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за червень та липень 2024 року у розмірі 15 503,70 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Селтік» задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Селтік» про внесення змін до трудової книжки та стягнення заробітної плати.
15 липня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Селтік», в якій останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селтік»67 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Заперечень щодо ухвалення додаткового рішення, щодо співмірності витрат на правову допомогу обсягу виконаної адвокатом роботи на адресу суду від позивача не надходило.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника відповідача, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.
Оскільки, апеляційний судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення у справі то додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2025 втратило силу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд,що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі представником відповідача зроблена заява щодо надання доказів понесених витрат на правову допомогу у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Також з матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції зроблена заява щодо надання доказів понесених витрат у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
З огляду на викладене, представником відповідача дотримано строки і порядок подання доказів про розмір судових витрат, визначені у частині восьмій статті 141 ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції представник ТОВ «Селтік» надала: Договір про надання професійної правничої допомоги № 45 від 10 жовтня 2024 року, додаткову угоду № 1 до договору № 45 від 10 жовтня 2024 року та акт № 1 від 27 лютого 2025 року.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору № 45 від 10 жовтня 2024 року сторони погодили, що винагорода (гонорар) адвоката Чучковської А.В. адвокатського об'єднання «Чучковських» щодо надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги та представництва інтересів Клієнта у цивільній справі № 753/18823/24 становить п'ять тисяч гривен за годину роботи адвоката.
Відповідно до акту № 1 від 27 лютого 2025 року відповідачу була надана правова допомога на загальну суму 42 500,00 грн., яка складається з наступного: складання відзиву від 04 листопада 2024 року одна година - 5 000,00 грн., участь у судових засіданнях: 26 листопада 2024 року 11:30-11:58 = 28 хв., 11 грудня 2024 року 15:30-16:46 = 1 год 16 хв., 23 грудня 2024 року - 11:00-11:42 = 42 хв., 29 січня 2025 року 14:30- 15:26 = 56 хв., 30 січня 2025 року 15:00-16:24 = 1 год 24 хв., 31 січня 2025 року 12:00-12:56 = 56 хв., 21 лютого 2025 року 12.30-13:49 = 1 год. 19 хв., що разом складає 7 годин, 35 000,00 грн., складання заяви про допит свідків 30 хвилин - 2 500,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Селтік» надала: акт № 2 від 09 липня 2025 року та три платіжні інструкції на загальну суму 39 710,00 грн.
Відповідно до акту № 2 від 09 липня 2025 року відповідачу була надана правова допомога у суді апеляційної інстанції на загальну суму 25 000,00 грн., яка складається з наступного: складання апеляційної скарги 4 год. - 20 000,00 грн., участь у судовому засіданні 09 липня 2025 року 10:15-11:32= 1 год. 7 хв. - 5 000,00 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3)розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц та від 23 липня 2025 року у справі № 389/387/24.
Позивачем не вказувалось на невідповідність заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, а відтак і, на необхідність зменшення їх розміру.
З урахуванням вищезазначених обставин, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік», місце знаходження: м. Київ, вул. Алматинська, 8, ідентифікаційний код 23245193 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 42 500,00 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень та у суді апеляційної інстанції у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень, а разом на загальну суму 67 500,00 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.