справа № 761/27338/24 головуючий у суді І інстанції Пономаренко Н.В.
провадження № 22-ц/824/11011/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Пономаренко Н.В. в м. Києві, дата складення повного тексту рішення 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 грн., однак не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати подання даної заяви і до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2005 році між позивачем відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований 15 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів громадського стану Солом'янського районного управління юстиції у м Києві, актовий запис № 1814 від 15.10.2005 року. Під час шлюбу у подружжя народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 18 липня 2014 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/11400/14-ц шлюб між сторонами було розірвано. ОСОБА_4 є студенткою Познанського Технологічного Університету та наразі проживає в м. Познань, Польщі, що потребує значних фінансових витрат, та через навчання не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Остання потребує матеріального забезпечення (одяг, продукти харчування), які їй надає мати, так як від батька - ОСОБА_3 (відповідача) жодної матеріальної допомоги дівчина не отримує.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 2 500,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені нею у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, щоОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Відповідно до свідоцтва з Познанського технологічного університету відділення архітектури від 30 квітня 2024 року, ОСОБА_6 у 2023/2024 навчальному році є студенткою Познанського Технологічного Університету, спеціальність: Дизайн Інтер'єру, рівень навчання: Перший Цикл, форма навчання: Денна, рік навчання: 1, семестр: 2. Тривалість курсу: 3 роки, дата початку навчання: 01.10.2023. Очікувана дата завершення навчання студентом: 30.09.2026 (а.с. 17).
Домовленості щодо сплати аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчатися у добровільному порядку між сторонами не досягнуто.
Відповідач працює в ТОВ «Енерготех Менеджмент» з 01 грудня 2022 року. На даний момент займає посаду оператора заправних станцій, що підтверджується довідкою від 04 жовтня 2024 року №-0000000026 (а.с. 46), відповідно до якої, відповідач має щомісячний дохід у розмірі близько 9 000,00 грн., а саме: квітень 2024 року сума до виплати 8 658,66 грн., травень 2024 року - сума до виплати 8 622,45 грн.; червень 2024 року сума до виплати 8 613,50 грн., липень 2024 року сума до виплати 8 656,13 грн., серпень 2024 року сума до виплати 8 793,29 грн., вересень 2024 року сума до виплати 8 757,37 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що у відповідача є можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, матеріали справи не містять та стороною позивача не надано.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності з частиною 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинна довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.
Як вбачається із свідоцтва, виданого ректором Познанського технологічного університету від 30 квітня 2024 року, ОСОБА_4 дійсно є студенткою денною форми навчання Познанського технологічного університету. Термін навчання з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2026 року.
Отже, ОСОБА_4 продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, зокрема на витрати, пов'язані з навчанням, а її батько має можливість таку допомогу надавати, так як є працездатною особою, про що самостійно вказує у відзиві на позовну заяву.
Висновки суду першої інстанції щодо недоведеності обов'язку відповідача утримувати повнолітню ОСОБА_4 на період її навчання спростовуються поясненнями учасників справи, викладених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків, не врахував можливість відповідача надавати матеріальну допомогу та фактично переклав обов'язок піклуватися та забезпечувати повнолітню дочку, яка навчається, винятково на її матір, що є порушенням норм закону. (Постанови ВС від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16, від 21 березня 2018 року у справі №308/2268/16-ц та від 01 серпня 2018 року у справі № 539/2580/16-ц).
Конструкція статті 199 СК України передбачає обов'язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання.
Отже, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач працює в ТОВ «Енерготех Менеджмент» з 01 грудня 2022 року та відповідно до довідки від 04 жовтня 2024 року має щомісячний дохід у розмірі близько 9 000,00 грн.
З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що повнолітня дочка відповідача у зв'язку із навчанням потребує матеріальної допомоги, а відповідачем не спростовано можливість надання матеріальної допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача на утримання дочки аліментів в розмірі 2 000,00 грн.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення по суті вимог позивача.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви та апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у загальному розмірі 2 684,00 грн. ((1073,60)+(1073,60*150%)). Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір, що підлягав сплаті, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених вимог (0,4%), а саме 1073,60 грн.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно на період навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 років, починаючи з 26 липня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.