справа №757/31759/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/5425/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
04 серпня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України, у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов?язаних з торгівлею людьми, Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 01 вересня 2025 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 502 648 грн.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059 ;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ . МФО 820172 ;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи, про що повідомити слідчого, прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - Державної міграційної служби України або її територіальних органів (підрозділів) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 01 вересня 2025 року включно.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_7 , на запобіжний захід у вигляді вечірнього домашнього арешту.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не доведено правомірність кваліфікації дій підозрюваного за частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України.
На думку сторони захисту, повідомлення про підозру від 08 травня 2025 року та клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу не містять достатніх доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованих злочинів.
Вказує, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували добровільний вступ ОСОБА_7 до організації, усвідомлення її злочинного характеру чи виконання конкретних злочинних завдань, зокрема відсутні протоколи допитів, які б вказували на його участь у плануванні чи координації злочинної діяльності; посилання на листування у месенджерах не супроводжується доказами, що ОСОБА_7 усвідомлював злочинний характер діяльності чи діяв з прямим умислом; опис злочинної організації є узагальненим, без конкретизації дій ОСОБА_7 , слідство не довело, що він мав доступ до інформації про повний склад організації чи брав участь у її ієрархічній структурі; немає доказів, що ОСОБА_7 застосовував обман, шантаж, насильство чи використовував уразливий стан осіб, як того вимагає стаття 303 КК України; слідство не надало доказів, що ОСОБА_7 отримував прибуток від діяльності чи мав корисливий умисел; не зазначено фактів завдання тяжких тілесних ушкоджень, смерті чи інших тяжких наслідків, які б обґрунтовували кваліфікацію за частиною третьою статті 303 КК України; слідство не вказує як саме ОСОБА_7 здійснював психологічний чи фізичний тиск на жінок, як стверджується у повідомленні про підозру.
Уважає, що прокурор не довів наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду спростовується тим, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), фактично проживає у АДРЕСА_3 , відоме слідству, ніколи не ухилявся від слідства, заявляв, що буде прибувати на виклики, надавав пояснення та сприяв розслідуванню, під час обшуку добровільно надав всі речі, телефони, комп'ютер та паролі доступу до них
Посилається на те, що усі докази (повідомлення в месенджерах, банківські транзакції, анкети) вже вилучені слідством, ОСОБА_7 не має доступу до цих матеріалів, що унеможливлює їх знищення чи спотворення.
Вказує, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діяли під контролем поліції, що виключає можливість тиску, слідство не надало доказів спроб ОСОБА_7 контактувати зі свідками чи іншими учасниками провадження.
При цьому, на переконання захисника, слідство не конкретизує яким чином ОСОБА_7 може перешкоджати провадженню, його співпраця зі слідством свідчить про відсутність такого ризику.
Наголошує на тому, що ОСОБА_7 не має судимостей, не перебуває під слідством в інших справах, його роль, за твердженням слідства, обмежувалася комунікацією у месенджерах, що не свідчить про схильність до злочинів, а посилання на систематичність діяльності є припущенням, не підкріпленим доказами.
Уважає, що судом було визначено непомірну заставу для ОСОБА_7 , який є студентом денної форми навчання і у якого відсутні такі кошти на її внесення.
Також зазначає, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, відоме слідству, та має підписаний договір безоплатної оренди (найму) кімнати у помешканні його дівчини (цивільної дружини) за адресою: АДРЕСА_3 ; позитивно характеризується за місцем проживання; має цивільну дружину ОСОБА_12 студентку, матір - учасника бойових дій ОСОБА_13 , брата - учасника бойових дій та інваліда війни ОСОБА_14 , батька - офіцера запасу СБ України ОСОБА_15 , що свідчить про міцну соціальну інтеграцію; навчається на стаціонарній формі навчання у Державному некомерційному підприємстві « Державний університет «Київський авіаційний інститут », де за період навчання зарекомендував себе як талановитий, здібний, старанний, наполегливий студент із творчим мисленням, який має здібності до навчання та наукової праці, бере активну участь у громадському житті факультету, є учасником конкурсу до Дня маркетолога, у позанауковий час приділяє увагу спорту, що свідчить про здоровий спосіб життя та соціальну відповідальність, прагне стати висококваліфікованим фахівцем і професіоналом у сфері маркетингу, що підтверджує його мотивацію до саморозвитку та законослухняної поведінки; працював у Заміській резиденції « Гірський струмок » з 2021 року на посаді офіціанта, де за час роботи зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний і кваліфікований працівник; з червня 2022 року є активним учасником волонтерської групи БО « БФ «Стугна », який займається допомогою ЗСУ та постраждалим від російської навали; під час навчання у гімназії неодноразово заохочувався грамотами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року за підозрою ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 149 КК України, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України, та ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 149, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше лютого 2024 року, раніше знайомі ОСОБА_17 та ОСОБА_16 у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, посягаючи на моральні засади суспільства, достовірно усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи на меті систематичне незаконне збагачення упродовж тривалого часу за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішили створити, очолити та керувати стійким ієрархічним об'єднанням, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів - злочинною організацією, яка забезпечувала б діяльність із надання послуг сексуального характеру особами жіночої статі та отримання систематичного протиправного доходу від такої діяльності.
До складу злочинної організації у різний час увійшли: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 .
Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися у стійке ієрархічне об'єднання для вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий усім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .
З метою забезпечення існування та функціонування злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , як її організатори та керівники, розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій окремих ланок організації та кожного із учасників.
Так, найвищу (першу) ланку в ієрархії злочинної організації ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відвели собі, тобто їм як організаторам злочинної організації та її вищому керівництву підпорядковувались усі інші учасники злочинної організації, насамперед керівники структурних частин злочинної організації, яких вони призначали та які безумовно, чітко і своєчасно виконували всі їхні вказівки, настанови та вимоги. При цьому саме ОСОБА_17 та ОСОБА_16 визначали напрями злочинної діяльності, підшуковували найбільш довірених осіб, розробляли проєкти планів вчинення злочинів, координували злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою злочинної організації, приймали рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювали контроль за їхньою діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм керівників структурних частин злочинної організації, проводили навчання та координацію дій учасників злочинної організації, розподіляли отримані злочинним шляхом грошові кошти та отримували основний дохід від вчинення злочинних дій.
Другу ланку в ієрархії злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 відвели своїм найбільш довіреним особам ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які виконували функції керівників структурних частин організації та безпосередньо підпорядковувались тільки їм, підшуковували і залучали до злочинної діяльності нових осіб, доводили до підпорядкованих їм учасників злочинної організації плани вчинення злочинів, здійснювали координацію та контроль вчинення злочинів окремими структурними частинами злочинної організації, забезпечували зовнішню безпеку існування та діяльності злочинної організації шляхом недопущення викриття діяльності злочинної організації, поширення будь-якої інформації про діяльність злочинної організації, контролювали її діяльність та доповідали ОСОБА_17 і ОСОБА_16 про надходження коштів від вчинення злочинів, навчали інших учасників злочинної організації тощо.
Третю ланку у ієрархії злочинної організації ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відвели учасникам злочинної організації, так званим учасникам команд, а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , які виконували функції тімлідерів, адміністраторів та менеджерів.
У вказаній злочинній організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , як її організатори та керівники, розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій окремих ланок організації та кожного з учасників групи, визначили чітку ієрархію серед учасників злочинної організації.
Зокрема, ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , а також інші не встановлені в ході досудового розслідування на даний час особи, як активні учасники очолюваних та контрольованих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 структурних частин, які є невід'ємною частиною створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_16 злочинної організації, кожен окремо, виконували такі функції: добровільно вступили до складу очолюваних ОСОБА_18 та ОСОБА_19 структурних частин злочинної організації, які є невід'ємною частиною створеної ОСОБА_17 та ОСОБА_16 злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; брали участь в розробленні планів злочинних дій; брали безпосередню участь у вчинюваних злочинною організацією злочинах; отримували доступ до створених у месенджерах груп, для вчинення злочинних дій; спільно з іншими учасниками злочинної організації здійснювали психологічний та фізичний тиск на осіб жіночої статі під час їх вербування, переміщення, передачі та подальшої сексуальної експлуатації; здійснювали діяльність щодо підбору осіб жіночої статі, у тому числі з раніше завербованих, які певний період часу надавати послуги сексуального характеру за грошову винагороду; здійснювали діяльність щодо розміщення інформації (фото) про вказаних жінок у групах, створених у месенджерах, тобто здійснювали їх «рекламу»; маючи доступ до груп у месенджерах, отримували замовлення від «клієнтів» з якими узгоджували тривалість надання та вартість послуг сексуального характеру; шляхом надання «клієнтам» реквізитів банківських карток та адрес криптогаманців забезпечували оплату послуг з перевезення жінок, які надавали послуги сексуального характеру, до місць надання таких послуг за винагороду; шляхом надання реквізитів банківських карток та адрес криптогаманців жінкам, які надавали послуги сексуального характеру, отримували від них кошти, за надані сутенерські послуги, про що звітували керівникам організованої групи; брали участь у проведенні занять ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з метою «покращення» діяльності злочинної організації та отримання більшого прибутку у протиправний спосіб; обговорювали плани і методи вчинення кримінальних правопорушень та напрями діяльності злочинної організації із її керівниками та керівниками її структурних частин.
Таким чином, не пізніше лютого 2024 року, більш точної дати наразі під час досудового розслідування не встановлено, на території міст Києва, Одеси, Київської області та в інших регіонах України почала діяти створена ОСОБА_17 та ОСОБА_16 злочинна організація, яка мала не менше трьох структурних частин, якими відповідно до розподілених ролей керували ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
З лютого 2024 року до викриття злочинної діяльності правоохоронними органами, створена та керована ОСОБА_16 разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 злочинна організація вчинила ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема:
- з квітня 2024 року по 16 червня 2024 року учасник злочинної організації ОСОБА_25 спільно із іншими невстановленими учасниками злочинної організації, під керівництвом керівників структурних частин злочинної організації ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за погодженням з організаторами та керівниками злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , вчинили вербування, переміщення та передачу потерпілої ОСОБА_28 з метою сексуальної експлуатації із використанням обману, шантажу та уразливого стану останньої;
- 23 грудня 2024 року учасники злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , під керівництвом керівників структурних частин злочинної організації ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за погодженням з організаторами та керівниками злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_10 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 11 000 гривень за надання таких послуг;
- 05 лютого 2025 року учасники злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , під керівництвом керівників структурних частин злочинної організації ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за погодженням з організаторами злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_11 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 13 000 гривень за надання таких послуг;
- 13 лютого 2025 року учасники злочинної організації ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та інші невстановлені особи, під керівництвом керівників структурних частин злочинної організації ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за погодженням з організаторами злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_11 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 15 000 гривень за надання таких послуг;
- 28 лютого 2025 року учасники злочинної організації ОСОБА_25 , ОСОБА_20 та інші невстановлені особи, під керівництвом керівників структурних частин злочинної організації ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за погодженням з організаторами злочинної організації ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_11 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 13 000 гривень за надання таких послуг.
Так, створена та керована ОСОБА_16 разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 злочинна організація завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття і діяла з лютого 2024 року по травень 2025 року на території України та припинила своє функціонування у зв'язку з її викриттям правоохоронними органами.
Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом незаконного отримання доходів від сутенерства, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , будучи організаторами злочинної організації, спільно та по взаємній згоді із керівниками структурних частин ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та іншими її учасниками, повторно вчинили сутенерство, при наступних обставинах.
Так, 23 грудня 2024 року близько 15 год. 23 хв. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників поліції та сприяючи у документуванні протиправної діяльності, очолюваної ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , злочинної організації з метою замовлення послуг сексуального характеру, зайшов у групу під назвою « ОСОБА_29 » у мобільному додатку «Telegram».
У вказаній групі ОСОБА_10 виявив розміщені анкети напівоголених осіб жіночої статті, де зазначені їхні зріст, параметри та вік, після чого зрозумів, що це є реклами повій.
Далі, з метою вступу в інтимний зв'язок з однією з вищевказаних жінок, ОСОБА_10 написав зі свого особистого акаунту «ОСОБА_32» на обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (ім?я користувача « ОСОБА_30 », «менеджер ІНФОРМАЦІЯ_10 »), яким на момент замовлення користувався учасник злочинної організації ОСОБА_7 та відповідно до розподілених ролей виконував функцію менеджера, під керівництвом ОСОБА_23 , який виконував роль тімлідера.
Так, відповідно до розподілених ролей ОСОБА_23 надав вказівку ОСОБА_7 розпочати комунікацію з ОСОБА_10 , спрямовану на з?ясування його потреб щодо сексуальних послуг та підбір кандидатури жінки, яка надаватиме сексуальні послуги.
Окрім цього, ОСОБА_7 , відповідно до розподілених ролей, використовуючи обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », роз'яснив ОСОБА_10 умови надання послуг сексуального характеру, умови оплати, а саме те, що кошти потрібно буде передати безпосередньо жінці, яка надаватиме послуги сексуального характеру, у сумі 11 000 гривень.
Далі з метою вчинення сутенерства ОСОБА_23 надав вказівку іншому учаснику злочинної організації - ОСОБА_22 , яка виконувала роль адміністратора, підібрати жінку з параметрами, зазначеними ОСОБА_10 , котрі під час спілкування з останнім встановив ОСОБА_7 та переказав їх ОСОБА_22 .
Так, ОСОБА_22 та ОСОБА_7 шляхом листування підібрали невстановлену особу жіночої статті, яка у подальшому мала надати послуги сексуального характеру ОСОБА_10 , та отримали від останнього адресу місця його перебування, а саме: готель « Амбасадор Плаза » за адресою: АДРЕСА_4 , куди мала приїхати жінка.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на сутенерство у складі злочинної організації, з метою подальшого отримання неправомірного прибутку, ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_10 номер карткового рахунку НОМЕР_3 , на який останньому потрібно перерахувати кошти у розмірі 1 000 гривень за оплату послуги таксі для перевезення особи жіночої статі до визначеного місця надання сексуальних послуг за винагороду.
У подальшому, ОСОБА_10 перерахував на вказаний картковий рахунок кошти в сумі 1 000 грн, у свою чергу ОСОБА_22 , відповідно до розподілених функцій, підібрала відповідну жінку, анкету якої переслала ОСОБА_7 , котрий переслав її ОСОБА_10 , і цього ж дня близько 19 год. 29 хв., до готелю « Амбасадор Плаза » за адресою: АДРЕСА_4 , використовуючи послуги таксі, прибула особа жіночої статті, де її зустрів ОСОБА_10 , і у номері вказаного готелю жінка надала ОСОБА_10 послуги сексуального характеру, за що останній сплатив їй кошти у розмірі 11 000 гривень, відповідно до попередньо узгодженої суми з ОСОБА_7 , після чого вказана невстановлена особа жіночої статті покинула приміщення готелю.
Таким чином, організатори злочинної організації: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , керівники структурних частин: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , разом з учасниками злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_10 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 11 000 гривень за надання таких послуг.
Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом незаконного отримання доходів від сутенерства, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , будучи організаторами злочинної організації, спільно та по взаємній згоді з керівниками структурних частин ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та іншими її учасниками, повторно вчинили сутенерство, за таких обставин
05 лютого 2025 року о 20 год. 02 хв. ОСОБА_11 , діючи під контролем працівників поліції та сприяючи у документуванні протиправної діяльності, очолюваної ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , злочинної організації, з метою замовлення послуг сексуального характеру, зайшов у групу під назвою « ОСОБА_29 » у мобільному додатку «Telegram».
У вказаній групі ОСОБА_11 виявив розміщені анкети напівоголених осіб жіночої статті, де зазначені їхні зріст, параметри та вік, після чого зрозумів, що то є реклами повій.
Далі, з метою вступу у інтимний зв?язок з однією з вищевказаних дівчат, ОСОБА_11 , написав зі свого особистого акаунту «ОСОБА_32» на обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (ім?я користувача « ОСОБА_30 », «менеджер ІНФОРМАЦІЯ_10 »), яким на момент замовлення користувався учасник злочинної організації ОСОБА_7 та, відповідно до розподілених ролей, виконував функцію менеджера, під керівництвом ОСОБА_23 , який виконував роль тімлідера.
Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_23 надав вказівку ОСОБА_7 розпочати комунікацію з ОСОБА_11 , спрямовану на з?ясування його потреб щодо сексуальних послуг та підбір кандидатури дівчини, яка надаватиме сексуальні послуги.
Окрім цього, ОСОБА_7 , відповідно до розподілених ролей, використовуючи обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », роз?яснив ОСОБА_11 умови надання послуг сексуального характеру, умови оплати, а саме те, що кошти потрібно буде передати безпосередньо жінці, яка надаватиме послуги сексуального характеру, у сумі 13 000 грн.
Далі, з метою вчинення сутенерства, ОСОБА_23 надав вказівку іншому учаснику злочинної організації ОСОБА_22 , яка виконувала роль адміністратора, підібрати жінку з параметрами, зазначеними ОСОБА_11 , котрі під час спілкування з останнім встановив ОСОБА_7 та переказав їх ОСОБА_22 .
Так, ОСОБА_22 та ОСОБА_7 шляхом листування підібрали невстановлену особу жіночої статті, яка в подальшому мала надати послуги сексуального характеру ОСОБА_11 , та отримали від останнього адресу місця його перебування, а саме: готель « Петрані Нивки » за адресою: АДРЕСА_5 , куди мала приїхати жінка.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на сутенерство у складі злочинної організації, з метою подальшого отримання неправомірного прибутку, ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_11 номер карткового рахунку НОМЕР_4 , на який останньому потрібно перерахувати кошти у розмірі 1 000 грн за оплату послуги таксі для перевезення особи жіночої статі до визначеного місця надання сексуальних послуг за винагороду.
У подальшому, ОСОБА_10 перерахував на вказаний картковий рахунок кошти у сумі 1 000 грн, після чого ОСОБА_22 , відповідно до розподілених функцій, підібрала відповідну жінку, анкету якої переслала ОСОБА_7 , котрий переслав її ОСОБА_11 , і цього ж дня близько 20 год. 54 хв., до готелю « Петрані Нивки » за адресою: АДРЕСА_5 , прибула особа жіночої статті, де її зустрів ОСОБА_11 , і у номері вказаного готелю жінка надала ОСОБА_11 послуги сексуального характеру, за що останній сплатив їй кошти у розмірі 13 000 грн, відповідно до попередньо узгодженої вартості з ОСОБА_7 , після чого вказана невстановлена особа жіночої статті покинула приміщення готелю.
Таким чином, організатори злочинної організації: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , керівники структурних частин: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , разом з учасниками злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , забезпечили заняття проституцією невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_11 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 13 000 грн за надання таких послуг.
08 травня 2025 року о 07:24 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку статті 208 КПК України.
08 травня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статі 28, частиною третьою статті 303 КК України.
08 травня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 липня 2025 року включно, з правом внесення застави у розмірі 3 000 000 грн, та визначено ряд обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких визначено слідчим, прокурором; докласти зусиль до пошуку роботи, про що повідомити слідчого, прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади - Державної міграційної служби України або її територіальних органів (підрозділів) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
17 червня 2025 року заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року до трьох місяців, тобто до 08 серпня 2025 року.
02 липня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року до 9 місяців, тобто до 08 лютого 2026 року.
03 липня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов?язаних з торгівлею людьми, Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України, у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов?язаних з торгівлею людьми, Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено у кримінальному провадженні №12024110000000135 від 20 лютого 2024 року підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 01 вересня 2025 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 502 648 грн.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059 ;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ . МФО 820172 ;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи, про що повідомити слідчого, прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - Державної міграційної служби України або її територіальних органів (підрозділів) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 01 вересня 2025 року включно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які долучено до клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_7 під вартою, та встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести (закінчити проведення) ще ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: установити інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень; установити потерпілих осіб, яким вчиненням кримінальних правопорушень завдано шкоди; установити та допитати як свідків осіб, яким відомі обставини діяльності злочинної організації; провести судові фоноскопічні експертизи; провести комп'ютерно-технічні експертизи; провести інші судові експертизи щодо об'єктів, вилучених під час проведення обшуків; після отримання результатів експертизи та об'єктів дослідження вирішити питання про належність вказаних об'єктів до кримінального провадження як речових доказів; провести огляд вилучених під час проведення слідчих (розшукових) дій документів, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки та іншого майна (виявлено та вилучено понад 60 мобільних телефонів, понад 25 носіїв інформації, понад 30 ноутбуків, понад 70 банківських карток), після чого вирішити питання про належність вказаних об'єктів до кримінального провадження як речових доказів; звернутися до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до банківської таємниці, а саме банківських рахунків, з використанням яких здійснювався обіг грошових коштів учасниками злочинної організації; у разі отримання ухвал слідчого судді отримати тимчасовий доступ (здійснити виїмку) матеріалів з банківських установ та провести її аналіз; звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасових доступів до інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку, а саме інформації про телефонні з'єднання абонентських номерів, які використовувались учасниками злочинної організації; у разі отримання ухвал слідчого судді отримати тимчасовий доступ (здійснити виїмку) інформації в операторів мобільного зв'язку та провести її аналіз; розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій; після розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, провести їх аналіз, допитати осіб, стосовно яких вони проводились; скласти остаточні повідомлення про підозру та вручити їх; долучити матеріали виконання всіх доручень, спрямованих на виконання оперативним підрозділам в порядку статті 40 КПК України; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших злочинів, інформацію щодо яких здобуто під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; провести інші необхідні слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, у проведенні яких виникне необхідність; виконати вимоги статті 290 КПК України з підозрюваними та їхніми захисниками; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами слідчий суддя врахував встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, тривалість та стійкість інкримінованої протиправної діяльності та її наслідки, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, та не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Крім того, на переконання колегії суддів, у відповідності до вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи стадію кримінального провадження, характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя, взявши до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід, обґрунтовано вважав, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 990,75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як альтернативного запобіжного заходу, підлягає зменшенню до 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 502 648 грн, яка буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на те, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищезазначене, не заслуговують на увагу суду посилання сторони захисту на те, що судом було визначено непомірну заставу для ОСОБА_7 , який є студентом денної форми навчання і у якого відсутні такі кошти на її внесення.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що не доведено правомірність кваліфікації дій підозрюваного за частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 303 КК України; повідомлення про підозру від 08 травня 2025 року та клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу не містять достатніх доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованих злочинів; стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували добровільний вступ ОСОБА_7 до організації, усвідомлення її злочинного характеру чи виконання конкретних злочинних завдань, зокрема відсутні протоколи допитів, які б вказували на його участь у плануванні чи координації злочинної діяльності; посилання на листування у месенджерах не супроводжується доказами, що ОСОБА_7 усвідомлював злочинний характер діяльності чи діяв з прямим умислом; опис злочинної організації є узагальненим, без конкретизації дій ОСОБА_7 , слідство не довело, що він мав доступ до інформації про повний склад організації чи брав участь у її ієрархічній структурі; немає доказів, що ОСОБА_7 застосовував обман, шантаж, насильство чи використовував уразливий стан осіб, як того вимагає стаття 303 КК України; слідство не надало доказів, що ОСОБА_7 отримував прибуток від діяльності чи мав корисливий умисел; не зазначено фактів завдання тяжких тілесних ушкоджень, смерті чи інших тяжких наслідків, які б обґрунтовували кваліфікацію за частиною третьою статті 303 КК України; слідство не вказує як саме ОСОБА_7 здійснював психологічний чи фізичний тиск на жінок, як стверджується у повідомленні про підозру, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки доказів зменшення вказаних ризиків стороною захисту не надано.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, відоме слідству, та має підписаний договір безоплатної оренди (найму) кімнати у помешканні його дівчини (цивільної дружини) за адресою: АДРЕСА_3 ; позитивно характеризується за місцем проживання; має цивільну дружину ОСОБА_12 студентку, матір - учасника бойових дій ОСОБА_13 , брата - учасника бойових дій та інваліда війни ОСОБА_14 , батька - офіцера запасу СБ України ОСОБА_15 , що свідчить про міцну соціальну інтеграцію; навчається на стаціонарній формі навчання у Державному некомерційному підприємстві « Державний університет «Київський авіаційний інститут », де за період навчання зарекомендував себе як талановитий, здібний, старанний, наполегливий студент із творчим мисленням, який має здібності до навчання та наукової праці, бере активну участь у громадському житті факультету, є учасником конкурсу до Дня маркетолога, у позанауковий час приділяє увагу спорту, що свідчить про здоровий спосіб життя та соціальну відповідальність, прагне стати висококваліфікованим фахівцем і професіоналом у сфері маркетингу, що підтверджує його мотивацію до саморозвитку та законослухняної поведінки; працював у Заміській резиденції « Гірський струмок » з 2021 року на посаді офіціанта, де за час роботи зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний і кваліфікований працівник; з червня 2022 року є активним учасником волонтерської групи БО « БФ «Стугна », який займається допомогою ЗСУ та постраждалим від російської навали; під час навчання у гімназії неодноразово заохочувався грамотами, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_31 більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4