29 липня 2025 року місто Київ
справа № 760/283/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/11450/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна") на рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Жовноватюк В.С. від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна") про стягнення страхового відшкодування,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна") (далі - ПрАТ "Провагроінвест") про стягнення страхового відшкодування.
Позов обґрунтовано тим, що 6 лютого 2021 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який внаслідок ДТП помер в кареті швидкої допомоги. Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить позивачу ОСОБА_1 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна" (змінено назву на ПрАТ "Провагроінвест").
15 травня 2021 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "Провідна" із заявою про виплату страхового відшкодування, однак процес відшкодування було призупинено у зв'язку з розглядом кримінальної справи.
Листом від 21 листопада 2023 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що згідно вироку суду ОСОБА_2 заволодів транспортним засобом незаконно, а тому страховий випадок відсутній.
Така відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, оскільки положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено таких підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, на яку посилається страховик. Також відсутнє судове рішення, яким встановлено факт неправомірного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом, тоді як відповідно до пункту 1.4. статті 1 вказаного закону, володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Внаслідок ДТП автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, зазнав механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Вартість завданого матеріального збитку, згідно висновку експерта, становить 136 037 грн 74 коп.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ "Провагроінвест" страхове відшкодування в розмірі 136 037 грн 74 коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 3 000 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 360 грн 38 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Провагроінвест" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 136 037 грн 74 коп., вартість з проведення оцінки про визначення вартості матеріального збитку в розмірі 3 000 грн та судовий збір у розмірі 1 360 грн 38 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідальність за відшкодування шкоди, спричиненої наслідками ДТП, повинен нести відповідач в межах страхової суми. Суд відхилив заперечення відповідача про те, що відбулося неправомірне заволодіння застрахованого транспортного засобу, оскільки у вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року не встановлено обставин неправомірного заволодіння застрахованим автомобілем Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також не надано доказів наявності іншого кримінального провадження щодо неправомірного заволодіння вказаним автомобілем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ПрАТ "Провагроінвест", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права,
просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував факти, встановлені у вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року в справі № 361/3707/21 та, як наслідок, дійшов хибного висновку про наявність у відповідача обов'язку виплатити страхове відшкодування власнику пошкодженого в ДТП автомобіля.
Вказує, що за приписами пункту 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахованими вважаються особи, які правомірно керують транспортним засобом, тоді як вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 неправомірно керував транспортним засобом.
Наголошує на тому, що вироком також встановлено факт неправомірного володіння застрахованим транспортним засобом, а саме за відсутності дозволу власника, у зв'язку з чим страховий випадок не настав, відповідно у страховика не виникло обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
ПрАТ "Провагроінвест" в судове засідання свого представника не направило, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка представника не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 286 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2024 року вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_2 змінено. Пом'якшено ОСОБА_2 покарання до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду як на обставини, які обтяжують покарання, не примирення обвинуваченого з потерпілим, не
відшкодування понесених збитків на поховання ОСОБА_3 та пошкоджений автомобіль, не вибачення на день винесення вироку перед потерпілим.
У вироку та ухвалі судами встановлено, що 6 лютого 2021 року, близько 22 години 40 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджаючи заокруглену ділянку дороги за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 155, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який стояв на червоний сигнал світлофора. Внаслідок ДТП від отриманих тілесних ушкоджень водій автомобіля Chevrolet Lacetti - ОСОБА_3 помер на місці ДТП.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є власником автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Автомобіль Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 6 лютого 2021 року (день ДТП) був забезпечений полісом № 201620481 у ПрАТ "СК "Провідна" (нове найменування - ПрАТ "Провагроінвест").
15 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "СК "Провідна" із заявою про виплату страхового відшкодування.
22 червня 2021 року ПрАТ "СК "Провідна" направило ОСОБА_1 лист № 10-11/486 в якому повідомило, що відповідно до довідки Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області є потерпілі і матеріали справи розглядаються в слідчому відділі, тому розгляд страхової справи припиняється до надання судового рішення із зазначенням винної особи в ДТП.
Згідно звіту від 31 жовтня 2023 року № 64-R/13/57 про оцінку пошкодженого транспортного засобу Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійсненого за замовленням ПрАТ "СК "Провідна", ринкова вартість об'єкта оцінки складає 163 450 грн, ринкова вартість пошкодженого об'єкта оцінки складає 27 42 грн 26 коп.
Згідно звіту від 11 січня 2024 року № 12-D/14/53 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійсненого за замовленням ОСОБА_1 , ринкова вартість автомобіля становить 163 450 грн, вартість відновлювального ремонту - 473 350 грн 50 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 218 944 грн 90 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 195 004 грн 58 коп.
Відповідно до акту-розрахунку № ВН-141253 від 11 січня 2024 року, загальна вартість робіт складає 3 000 грн.
Листом від 21 листопада 2023 року ПрАТ "СК "Провідна" відмовило у виплаті страхового відшкодування, оскілки вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 заволодів транспортним засобом незаконно, а тому страховий випадок відсутній.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з пунктом 1.4. статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
За пунктом 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб автомобіля. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.
Під неправомірним заволодінням майна потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Тож умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майном, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі.
На підставі наведеного можна зробити висновок, що у разі наявності волі власника щодо передання іншій особі транспортного засобу, доказом якої є наявність у володільця реєстраційного документа на цей транспортний засіб, відсутні підстави вважати, що така особа володіє транспортним засобом неправомірно. При цьому будь-яке фактичне володіння має розглядатися як правомірне, допоки протилежне не буде встановлено судом (постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року в справі № 733/1046/21).
Отже, власником, володільцем транспортного засобу може бути будь-яка правоздатна фізична особа. Вона вправі реалізовувати будь-які повноваження щодо такого автомобіля, безпосередньо не заборонені законом.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 8 листопада 2021 року в справі № 610/2229/18 зазначив, що при визначенні наявності підстав для здійснення страховою компанією відшкодування у разі настання страхового випадку, визначальним є настання події, яка є страховим випадком. Під правомірним володінням транспортним засобом для цілей страхування потрібно розуміти таке володіння, яке виникло з волі власника, або іншої уповноваженої особи в результаті передачі у фактичне володіння та/або управління транспортним засобом. Передача транспортного засобу в управління особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (що суперечить Правилам дорожнього руху України), є порушенням публічного права, що не впливають на оцінку події ДТП, як страхового випадку.
У відповідності до вимог пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно із звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1. статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з пунктом 30.2. статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, права страховика, у разі виплати страхового відшкодування, захищені підпунктом "б" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.
Суд першої інстанції, врахувавши вищенаведені обставини справи, застосувавши норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а також установивши, що матеріали справи не містять доказів неправомірного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом, дійшов правильного висновку, що ДТП, яка мала місце 6 лютого 2021 року, є страховим випадком і, як наслідок, у страховика (відповідача у справі) виник обов'язок здійснити страхову виплату за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, у зв'язку з чим обґрунтовано задовольнив позов у повному обсязі.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що її доводи зводяться переважно до того, що суд першої інстанції не врахував обставин, встановлених вироком у кримінальному провадженні, зокрема, на думку скаржника, факту неправомірного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом.
Однак ці доводи вже були предметом розгляду суду першої інстанції, наведені у відзиві на позов і обґрунтовано відхилені з посиланням на відповідні мотиви (а.с. 114). Суд дослідив вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2024 року і дійшов висновку, що факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом цими рішеннями не встановлено. Також не виявлено жодного іншого кримінального провадження з цього приводу.
У матеріалах справи відсутній вирок щодо ОСОБА_2 за статтею 289 КК України, якою передбачено кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у ОСОБА_2 посвідчення водія не впливає на кваліфікацію події як страхового випадку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у матеріалах справи достатніх доказів, що підтверджують факт страхового випадку та обґрунтовують право позивача на отримання страхового відшкодування у зв'язку із заподіянням шкоди його майну.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ? від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив докази, оцінив їх у сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, правильно застосував норми
матеріального та процесуального права, з урахуванням мети цивільного судочинства, визначеної статтею 2 ЦПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, зводяться до суб'єктивного тлумачення норм права та оцінки доказів, а тому підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається.
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, на підставі статті 375 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна") залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: