24 липня 2025 року місто Київ
справа № 759/6698/25
апеляційне провадження № 33/824/3208/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва Оздоба М.О. від 6 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 6 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 6 травня 2025 року та закрити провадження у зв'язку із відсутністю його в діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Скаржник зазначає, що матеріли справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції під час огляду не було встановлено жодних ознак наркотичного сп'яніння. Дії працівників поліції були спрямовані лише на те, щоб затримати та доставити скаржника до ТЦК, а не з метою притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки наполягав на його проведенні, що підтверджується відеозаписом, проте працівниками поліції була проігнорована згода водія проїхати до закладу охорони здоров'я на власному автомобілі, за кермом якого був би його батько. Також після складання протоколу про адміністративне правопорушення він звернувся до медичної лабораторії, де пройшов додатковий огляд, який підтвердив відсутність у нього наркотичного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сацик А.О. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просили задовольнити її в повному обсязі.
Згідно з частиною 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.
17 березня 2025 року о 14 год. 12 хв. командиром взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Вовком С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273995 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 17 березня 2025 року о 12 год. 21 хв. в місті Київ, по проспекту Берестейському (Перемоги) 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, тремтіння повік. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273995, 17 березня 2025 року о 12 год. 21 хв. в місті Київ, по проспекту Берестейському (Перемоги) 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, тремтіння повік. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП КМНКЛ Соціотерапія.
У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею також настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з відеозаписами з бодікамер працівників поліції, долученими до матеріалів справи разом із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 273995, ОСОБА_1 неодноразово інформувався поліцейськими про необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у порядку, встановленому законодавством. Формально висловивши згоду, ОСОБА_1 фактично не вчинив жодних дій, які б свідчили про його реальний намір пройти відповідний огляд.
Зокрема, він не погоджувався залишити свій автомобіль та відмовлявся сісти до службового транспортного засобу для доставки до медичного закладу. Більше того, в певний момент ОСОБА_1 раптово вибіг з автомобіля і фактично залишив місце зупинки, перетнувши Берестейський проспект, що свідчить про намір уникнути подальших дій з боку поліції, пов'язаних з проведенням огляду.
Аналіз зазначеної поведінки дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження медичного огляду. Така відмова не є результатом непорозуміння або недостатнього розуміння суті запропонованої процедури. Навпаки, дії ОСОБА_1 мають ознаки усвідомленого, хоча і не прямо висловленого, наміру уникнути огляду та, відповідно, адміністративної відповідальності за можливе правопорушення.
Зміст відеозаписів не дає підстав сумніватися в тому, що ОСОБА_1 не розумів суть пропонованої процедури і мав змогу чітко висловити свою позицію. У зв'язку з цим його подальші дії мають бути кваліфіковані як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровця поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Оскільки належним доказом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з його природи, є протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначені ознаки сп'яніння і дії водія транспортного засобу щодо відмови від проведення огляду у закладі охорони здоров'я, то відеозапис з нагрудної камери поліцейського має містити процесуальну послідовність фіксації відмови водія від проходження такого огляду.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і факт його відмови підтверджується протоколом та відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не підтверджуються матеріалами справи та суперечать змісту відеозаписів із бодікамер працівників поліції. Із цих записів чітко вбачається, що, хоча на початковому етапі ОСОБА_1 формально висловив згоду пройти медичний огляд, жодних дій для реалізації цієї згоди не вчинив. Більше того, згодом він ухилився від виконання вимог поліцейських, залишив свій автомобіль і фактично втік з місця події, що свідчить про його фактичну відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Твердження апелянта про те, що у нього начебто не було ознак наркотичного сп'яніння, є безпідставним. Відповідно до пункту 6 Порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою КМУ №?1103, підставою для направлення особи на медичний огляд є наявність у поліцейського обґрунтованої підозри. Такі ознаки були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта на результати лабораторного дослідження, проведеного ТОВ «Діла» 17 березня 2025 року, також не може бути враховане як належний доказ. Згідно з вимогами чинного законодавства, огляд на стан наркотичного сп'яніння має проводитися в присутності поліцейського та в закладі охорони здоров'я, включеному до відповідного переліку. Огляд, проведений поза межами визначеної процедури, не має доказової сили в межах розгляду цієї справи.
Також безпідставними є твердження скаржника, що справжньою метою дій працівників поліції нібито було доставлення його до територіального центру комплектування (ТЦК). Навіть у разі припущення, що дії працівників поліції були спрямовані на доставлення особи до ТЦК, це жодним чином не звільняє останню від обов'язку виконувати вимоги чинного законодавства щодо проходження огляду на стан сп'яніння, особливо з урахуванням того, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень та відповідно до передбаченої законом процедури.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №?273995 був складений уповноваженою посадовою особою в межах її компетенції. Доказів того, що ОСОБА_1 оскаржував дії цієї особи у передбаченому законом порядку, суду не надано. Зокрема, ОСОБА_1 не звертався зі скаргою до керівництва відповідного підрозділу поліції щодо неправомірних дій поліцейських, не ініціював проведення службової перевірки, не подавав позову до суду в порядку адміністративного судочинства, а також не звертався із заявами про вчинення кримінального правопорушення згідно з КПК України. Відсутність таких звернень позбавляє підстав враховувати доводи щодо неправомірності дій поліцейських під час складання протоколу.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку. В матеріалах справи є належні докази того, що ОСОБА_1 був належним чином поінформований про обов'язок пройти такий огляд, а також про наслідки його відмови.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть свідчити про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею Святошинського районного суду міста Києва.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, місцевим судом досліджені повно та об'єктивно, постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 6 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов