06 серпня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 695/4550/24
Провадження № 22-ц/821/1099/25
Категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
28 листопада 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, після чого подав заявку, в якій зазначив персональні дані, та вказав номер банківської картки для перерахування коштів.
Після отримання заявки Товариство перевірило особисті дані відповідача, з метою його ідентифікації, а потім погодило надання кредиту і надіслало йому одноразовий персональний ідентифікатор MNV6EJ99.
Позивач зазначив, що 30 травня 2021 року в 18:13:22 ОСОБА_1 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно телекомунікаційної системи та підписав Кредитний договір, відповідно до умов якого йому 30 травня 2021 року наданий кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним 28 листопада 2018 року договором факторингу своє право вимоги до ОСОБА_1 відчужило ТОВ «Таліон плюс», а ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до відповідача за договором факторингу від 05 серпня 2020 року відчужило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а ТОВ «Онлайн фінанс», у свою чергу, за договором факторингу від 14 лютого 2022 року право вимоги до відповідача відчужило позивачу ТОВ «Юніт Капітал».
Позивач переконаний, що за умовами договору факторингу № 14/02/2022-01 він має право вимагати від відповідача ОСОБА_2 67 408,00 грн згідно з Кредитним договором № 327658548 від 30 травня 2021 року.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 327658548 від 30 травня 2021 року у розмірі 67 408,00 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 2 422,40 грн. Також просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 327658548 від 30 травня 2021 року у розмірі 67 408,00 грн; стягнуто судові витрати у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 30 травня 2021 року укладений Кредитний договір № 327658548 в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних останнього, за умовами якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн, але свої обов?язки за умовами цього правочину не виконав та у добровільному порядку у строки, передбачені Договором кошти не повернув.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, відповідачем обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості не надано.
Суд, дослідивши Договір про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, Додаткову угоду № 6 до Договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, які були долучені до справи, прийшов до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, за відсутності заперечень з боку відповідача, підлягає стягненню в розмірі 6 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скарги
06 травня 2025 року, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального, з неврахуванням практики Верховного Суду.
На думку скаржника, ТОВ «Юніт Капітал» не може вважатися належним позивачем у даній справі, оскільки позивачем не надано доказів сплати за відступлення права вимоги, а реєстри прав вимоги містять ознаки штучної зміни, також вказав, що позовна заява подана до суду передчасно, з огляду на те, що відсутні докази надсилання відповідачу досудової вимоги.
Зазначає, що договір факторингу було укладено раніше, аніж укладено спірний Кредитний договір з відповідачем.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи
30 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 327658548 (далі у тексті також Договір № 327658548, Договір, правочин), за умовами якого Товариство взяло на себе обов'язок надати позичальникові в особі відповідача ОСОБА_1 кредит, на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, відповідно до визначених у Договорі умов, додатках до нього, Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» (а.с. 22 - 27).
Згідно п. 1.8 Договору сторони погодили умови продовження встановленого договором строку дисконтного періоду.
Кредитна лінія надана строком на 1 (один) день від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період) (п.1.7 Договору № 327658548).
За користування кредитом позичальник зобов?язався сплачувати проценти (п. п.1.9,1.9.1, 1.9.2,1.9.3, 1.10, 1.11, 1.12, 1.12.1, 1.12.2, 1.13 Договору № 327658548) (а.с.22 - 23).
Сторони Договору № 327658548 погодили, що зобов?язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день, після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов?язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше, ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. п. 1.12.1). А з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов?язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.12.2).
Відповідно до п.4.3 Договору № 327658548 сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (а.с. 25).
Також сторони узгодили, що у всіх відносинах між ними як підпис позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.4.4).
Пункт 5.3 Правил визначає, що клієнт зобов?язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним не пізніше строків, передбачених електронним договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов?язання за електронним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:
- у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;
- у другу чергу прострочена до повернення сума кредиту (за наявності);
- у третю чергу нараховані проценти за користування кредитом;
- у четверту чергу сума кредиту, що підлягає поверненню згідно графіку розрахунків;
- у п?яту чергу неустойка та інші платежі відповідно до електронного договору (п.5.4 Правил) (а.с. 35).
Паперова копія заявки на отримання грошових коштів в кредит від 30.05.2021 містить відомості про персональні дані ОСОБА_1 , його фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, номер і дату видачі паспорта, РНОКПП, адресу реєстрації та проживання, номер карти (а.с. 42). Відомості про підписання заявки відсутні.
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 проживає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 7118 20020425-05198 20.12.2017, договір № 327658548 від 30 травня 2021 року, сума кредиту 22 000,00 грн, строк кредитування 1, процентна ставка 1,70 в день, номер телефону НОМЕР_3 , заявка на кредит подана 30.05.2021 о 17:40; одноразовий ідентифікатор MNV6EJ99, відправлено позичальнику 30.05.2021 17:40:54, ідентифікатор введений позичальником 30.05.2021 о 18:13:22, грошові кошти перераховані позичальнику 30.05.2021 о 18:13:33 (а.с. 43).
Згідно паперової копії електронного платіжного доручення № 82a900c8-cd06-4057-833b-ca60bbвід 30.05.2021 платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно Договору № 8327658548 від 30 травня 2021 року ОСОБА_1 на платіжну картку № 4149-43XX-XXXX-7818 (а.с. 60).
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» № 08/2024 виданої відповідно до Договору № 1336 від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «ПриватБанк», було здійснено за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» i1999504645, і21205469823 успішні платежі через платіжний сервіс LiqPay Приватбанка на карти клієнтів, серед яких вказано: ID платежу 1662004045, дата проведення операції 30.05.2021 об 18:13, сума операції 22 000,00 грн, номер картки одержувача коштів 4149-43XX-XXXX-7818 (а.с. 61 - 63).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов?язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором до якого додані незаповнені форми Реєстру прав вимоги, повідомлення боржника за кредитним договором, Акту повернення права вимоги (а.с. 64 - 70).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладена додаткова угода № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2 договору в такій редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань за цим договором» (а.с. 75).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладена додаткова угода № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді зміст Договору факторингу №28/118/-01 від 28.11.2018 викладений у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року, а номер - 28/1118/-01. До зазначеної угоди додані не заповнені форми Реєстру прав вимоги, Акту повернення права вимоги (а. с 76 - 82).
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу № 28/1118-01 уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 86).
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу № 28/1118-01 уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 87).
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу № 28/1118-01 уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 88)
Згідно з витягу з реєстру прав вимоги № 141 від 06.07.2021 право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 327658548 від 30 травня 2021 року на суму боргу 40 590,00 грн, з яких 22 000,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 18 590,00 грн заборгованість за відсотками ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 89 - 91).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов?язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. До зазначеного договору додані не заповнені бланки форм Реєстру прав вимоги, повідомлення боржника за кредитним договором, Акту повернення права вимоги, (а.с. 92 - 97).
З витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року випливає, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 327658548 від 30 травня 2021 року на суму боргу 67 408,00 грн, з яких 22 000,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 45 408,00 грн - заборгованість по відсоткам ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (а.с.102 - 105).
14.02.2022 ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід?ємною частиною договору (а.с. 106 - 111)
Згідно з витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року до Договору факторингу № 14/02/2022-01, право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до відповідача за кредитним Договором № 327658548 від 30 травня 2021 року на суму боргу 67 408,00 грн, з яких 22 000,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 45 408,00 грн, яке ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» (а.с. 114- 116).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що у пункті 5 (реквізити сторін) Договору від 30 травня 2021 року № 327658548 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем зазначено, що договір підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
Таким чином вказаний Кредитний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
За таких обставин, по Кредитному договору, укладеному між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у письмовій формі сторонами спірного договору було досягнуто згоду з істотних умов Кредитного договору, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.
Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Договору № 327658548 від 30 травня 2021 року.
Крім того, за приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Договору № 327658548 від 30 травня 2021 року. Зазначений Договір недійсним не визнано.
При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Поряд з викладеним судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов?язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно з п. 8.2 договору з урахування додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2018 року, строк цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань за цим договором (а.с.64 - 70, 75).
31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції - згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов?язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31грудня 2020 року) реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а.с.76 - 83).
Також 31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. У подальшому додатковими угодами № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 86,87, 88).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 141 від 06 липня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 40 590,00 грн (22 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 18 590,00 грн заборгованість по відсоткам) (а.с. 89 - 91).
За пунктом 2.1 розділу 2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» зобов?язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 4.1 право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в відповідному додатку (а.с. 92 - 97).
Додатковою угодою № 2 від 03 серпня 2021 року строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 продовжено до 31 грудня 2022 року включно. (а.с. 101).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 67 408,00 грн (22 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 45 408,00 грн заборгованість по відсотках) (а.с. 102 - 105).
За Договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов?язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 106 - 111).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 до договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 67 408,00 грн (заборгованість по основному боргу 22 000,00 грн, заборгованість за відсотками 45 408,00грн) (а.с.114 - 116).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять його умови. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов?язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Сторонами у зобов?язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов?язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов?язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов?язанні.
Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб?єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб?єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов?язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов?язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
За договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з урахуванням додаткових угод право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал».
Умови зазначених договорів передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов?язки. Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги.
Реєстр прав вимоги № 141 був підписаний ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» 06 липня 2021 року, тобто після виникнення у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача за договором № 327658548 від 30 травня 2021 року, як і інші реєстри про передачу права вимоги за рештою договорів факторингу, що наявні у матеріалах справи.
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників і прав вимог, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовуються твердження представника відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до нього.
Отже, вказаними договорами факторингу чітко визначений момент переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників і позивачем на підтвердження вказаного надані відповідні докази, зокрема, реєстр права вимоги та акт прийому передачі реєстру боржників, належним чином підписані.
З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулась заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Юніт Капітал», перейшло право вимоги за кредитним договором № 327658548від 30 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дійшов вірного висновку, що позивачу перейшло право вимоги по спірному Кредитному договору до відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній його частині.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки його доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 06 серпня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков