06 серпня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 710/353/25
Провадження № 22-ц/821/1091/25
Категорія: 310030000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Глущенко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Ніколаєвої Галини Григорівни на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивував тим, що з 27.05.2011 позивач проживав в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4
19.07.2017 шлюб між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 розірвано. Від шлюбу із ОСОБА_3 в сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 02.08.2017 у справі № 710/414/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до 08.07.2017 та з 08.07.2017 не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконанні у Шполянському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № 2/710/599/2017, виданим 19.08.2017 Шполянським районним судом Черкаської області.
На момент прийняття рішення Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , він мав лише одну дитину. Згодом, 01.08.2020 позивач ОСОБА_1 , зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 в позивача і відповідачки ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_8 .
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 15.06.2021 в справі №710/600/21, яке набрало законної сили 20.07.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, позивач сплачує аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку/доходу на утримання сина ОСОБА_5 та у розмірі 1/4 частини заробітку/доходу на утримання доньки ОСОБА_8 , що в загальному становить 3/4 (75%) частини заробітку позивача.
Станом на 01.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 становить 449 488,56 грн.
Починаючи з вересня 2024 року із заробітної плати позивача систематично стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_9 в розмірі 1/4 частини його заробітку.
Заборгованість в сумі 449 488,56 грн на даний час неможливо погасити оскільки із заробітної плати і так відраховується щомісячно 70 % на сплату аліментів на двох дітей. На даний час позивач сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі 3/4 частини його заробітку, а не в розмірі 1/3 частини заробітку, як передбачено СК України.
З огляду на викладене, позивач вважає, що суд вправі зменшити розмір аліментів, які ним сплачуються на користь відповідачок, зокрема, із 1/2 та 1/4 частин заробітку до 1/6 частин заробітку на кожну дитину, враховуючи зміни в матеріальному та сімейному стані позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що у позивача у даній справі, розмір стягуваних у сукупності аліментів перевищує граничний розмір, а також змінився сімейний стан, а саме народження від іншого шлюбу доньки ОСОБА_10 , на утримання якої він сплачує також аліменти відповідно до судового рішення,
Зазначив, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із позивача аліментів на користь ОСОБА_3 з 1/2 на 1/6 частину та на користь ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частину, що забезпечить рівні умови для утримання обох дітей.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено наявність обставин, які відповідно до норм СК України, є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Ніколаєва Г. Г., вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим а також таким, що прийняте всупереч норм права та судової практики, просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення суд першої інстанції неправомірно врахував лише факт зміни сімейного стану позивача, а саме народження від іншого шлюбу доньки, не взявши до уваги, що зміна сімейного стану сама по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу.
Крім того, вказала, що судом не враховано фінансові потреби дитини, на утримання якої стягуються аліменти, а також не досліджено реальний рівень доходів позивача та його здатність виконувати фінансові зобов'язання перед двома дітьми одночасно.
Вважає, що зменшення розміру аліментів порушує права дитини, на утримання якої стягуються аліменти, оскільки це може призвести до недостатнього забезпечення її базових потреб.
Відзив на апеляційну скаргу
04 червня 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Різник В. П. подала відзивна апеляційну скаргу, в якому, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, мотивуючи тим, що судом першої інстанції було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
Вказує, що доводи відповідача про те, що зміна сімейного стану сама по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу, не заслуговують на увагу, оскільки за приписами ст. 192 СК України, підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення аліментів.
Звернула увагу, що на даний час, позивач сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі 3/4 частини його заробітку, а саме 1/2 частини заробітку/доходу на утримання сина ОСОБА_5 та 1/4 частини заробітку/доходу на утримання доньки ОСОБА_8 , що в загальному становить 75 % від заробітку позивача, з огляду на це, у позивача накопичується заборгованість, оскільки щомісячний сукупний розмір аліментів перевищує гранично допустимий розмір відрахувань із заробітної плати позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 проживав в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 з 27.05.2011 по 19.07.2017, що підтверджується рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2017 в справі №710/342/17, яке набрало законної сили 19.07.2017 (а.с. 17-19).
Від шлюбу ОСОБА_1 зі ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 08.11.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області (а.с.16).
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 02.08.2017 в справі № 710/414/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до 08.07.2017 та з 08.07.2017 не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54-56).
01.08.2020 позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданим 01.08.2020 Шполянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в позивача і ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 22.12.2020 Шполянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.23).
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» № 1601 від 04.03.2025, станом на 01.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 становить 6 270,31 грн (а.с.26-30).
За даними розрахунку заборгованості по аліментах на користь відповідачки ОСОБА_2 № 1639 від 05.03.2025, відрахування аліментів розпочалося з вересня 2024 року, заборгованість на 01.03.2025 становить 449 488,56 грн (а.с.31-33).
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 з 25.02.2022 по теперішній час, що підтверджується довідкою № 12027/ОКП/3 від 21.05.2024, виданою начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_4 (а.с.35).
Позивач має матір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 . ОСОБА_11 є пенсіонеркою (а.с.36-40).
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 15.06.2021 в справі №710/600/21, яке набрало законної сили 20.07.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнення аліментів розпочато з часу звернення позивача до суду, тобто з 14.05.2021 (а.с.57-61).
Позивач ОСОБА_1 є власником наступного майна:
- земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:02:001:0280, площею 0,1 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була безоплатно передана позивачу у власність Шполянською міською радою 25 грудня 2014 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №31694854 від 25.12.2014, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_8 від 25.12.2014, та заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність від 20.08.2014 (а.с. 96-98);
- земельної ділянки з кадастровим номером 7125784800:03:001:0610, площею 2,000 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка була надана позивачу як учаснику бойових дій у власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-4917/14-18-СГ від 04.12.2018, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №158734090 від 06.03.2019 (а.с.99-100);
- житлового будинку та земельних ділянок: з кадастровим номером 7125786400:01:001:0349, площею 0,1211 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і з кадастровим номером 7125786400:01:001:0350, площею 0,1583 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 придбані за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 21.09.2023 приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоусом В. П. (а.с. 105 - 106).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Від представника ОСОБА_3 - адвокат Ніколаєва Г. Г. та від ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність та відсутність ОСОБА_3 . При цьому в заяві представника ОСОБА_3 - адвокат Ніколаєва Г. Г. зазначено про те, що апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити, а в заяві ОСОБА_2 про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Різник В. П., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам закону відповідає.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 3 ст. 181 СК України, визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма містить підстави для коригування аліментів шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, можна дійти висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення/зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Згідно ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
У даному випадку позивач, обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру присуджених аліментів, як на підставу такого зменшення відповідно до ст. 192 СК України, посилається на те, що незважаючи на щомісячну сплату аліментів в розмірах, які у 8-12 разів перевищують прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, позивач має заборгованість по аліментах станом на 01.03.2025 перед відповідачкою ОСОБА_3 - 6 270,31 грн, перед відповідачкою ОСОБА_2 - 449 488,56 грн, які не в змозі на даний час погасити, оскільки з його заробітку відраховують максимальний встановлений законодавством відсоток на погашення щомісячних аліментів, так як їх розмір на двох дітей відповідно до судових рішень становить 3/4 частини доходів позивача.
Також, позивач звернув увагу, що сплата аліментів в розмірі 75 % від заробітку призвела в свою чергу до погіршення матеріального стану позивача, оскільки військова служба, в свою чергу, теж потребує значних матеріальних затрат, тому заробітку, який залишається після відрахування аліментів, ледь вистачає на продукти харчування та засоби гігієни.
В той же час судом установлено, що з позивача за вищевказаними судовими рішеннями стягуються аліменти в наступних розмірах:
- аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), щомісячно;
- аліменти на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно.
Тобто, загальний розмір аліментів становить 3/4 від отриманого позивачем доходу.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги і зміною сімейного стану в період після стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, оскільки у нього народилась донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи зазначене вище, а також положення ст. 182 СК України і наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 192 СК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на підставі рішень суду від 02.08.2017 у справі № 710/414/17 на користь ОСОБА_3 з 1/2 на 1/6 частину та від 15.06.2021 у справі № 710/600/21 на користь ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частину, стягнувши з ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей по 1/6 частині усіх видів його заробітку (доходу), що відповідатиме засадам розумності та справедливості, та забезпечить рівні умови для утримання обох дітей.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції не враховані фінансові потреби дитини, оскільки батьки мають рівні обов'язки, зокрема щодо матеріального утримання дитини до повноліття.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу відповідача ОСОБА_3 на те, що ст. 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна матеріального стану є самостійною, не залежною від зміни сімейного стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10.10.2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).
Інших доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції чи доводили порушення норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Ніколаєвої Галини Григорівни - залишити без задоволення.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 07 серпня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков