01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції - Марич Є.В.
Суддя-доповідач - Епель О.В.
06 серпня 2025 року Справа № 320/34266/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Кузьмишиної О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОРІШЕННЯ»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОРІШЕННЯ» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 29.03.2024р. за №№10816222/36782316, 10816226/36782316, 10816230/36782316, 10816223/36782316, 10816232/36782316, 10816234/36782316, 10816233/36782316, 10858107/36782316, 10816225/36782316, 10816224/36782316, 10816231/36782316, 10816229/36782316, 10816228/36782316, 10816227/36782316;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні позивача від 16.02.2024р. №15, від 17.02.2024р. №17, від 18.02.2024р. №19, від 19.02.2024р. №21, від 20.02.2024р. №23, від 21.02.2024р. №24, від 22.02.2024р. №27, від 23.02.2024р. №29, від 24.02.2024р. №31, від 25.02.2024р. №33, від 26.02.2024р. №35, від 27.02.2024р. №37, від 28.02.2024р. №39, від 29.02.2024р. №41 датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Після ухвалення вказаного рішення суду Позивач подав заяву в якій просив включити до судовий витрат позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі у розмірі 42 000,00 грн під час розгляду справи у Київському окружному адміністративному суді.
12.03.2025 Київським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким вказану заяву Позивача задоволено частково та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та явно завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з таким додатковим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені його заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог Апелянт зазначає, що розгляд цієї адміністративної справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Окрім цього, податковий орган відзначає, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним додаткове рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 та було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
У відзиві Позивач зокрема зазначає, що факт розгляду справи без виклику сторін сам по собі не свідчить про незначний обсяг наданих правничих послуг чи спрощений характер спору. Навпаки, у даній справі предметом оскарження були 14 рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про складність та багатокомпонентність правовідносин. Крім того, підготовка позовної заяви та відповідних додатків супроводжувалась опрацюванням великого масиву первинної документації та доказових матеріалів. Загальний обсяг матеріалів, що супроводжували позов, становив 7617 аркушів, з яких понад 7000 - додатки. Такий обсяг документів підтверджує значну трудомісткість роботи, виконаної представником позивача, що, у свою чергу, обумовлює відповідний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом .
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням суду в цій справі було задоволено позов ТОВ «ТЕХНОРІШЕННЯ» у повному обсязі.
Між Адвокатським об'єднанням "Адвокатський центр" (Виконавець) та ТОВ "ТЕХНОРІШЕННЯ" (Клієнт) 04.04.2023р. укладено договір № 19/04-24/ТР про надання правової допомоги б/н, за умовами якого об'єднання зобов'язалось надати клієнту правову (професійну правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Додатком № 1 до вказаного Договору визначено вартість послуг Виконавця у розмірі 42 000,00 грн.
Сторонами підписано Акт про надання послуг від 02.09.2024р.
Сплата Клієнтом наданих послуг підтверджується платіжною інструкцією від 23.04.2024р. №113 на суму 42 000,00 грн.
Щодо обґрунтованості вартості послуг на правничу допомогу у розмір 42 000,00 грн., суд зазначає таке.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Висновки суду апеляційної інстанції
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.
Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Апелянт у скарзі посилається лише на ту обставину, що розгляд цієї адміністративної справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Водночас, судова колегія зазначає, що сам факт того, що справа не розглядалася в судовому засіданні з викликом сторін, не свідчить про її незначну складність або формальний характер участі адвоката. Разом з тим, апеляційний суд також відзначає, що предметом оскарження були 14 рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних. Представником Позивача підготовлено позовну заяву, а також систематизовано надано значний обсяг первинної документації та інших доказів у справі, що свідчить про значну трудомісткість роботи та часу.
Більш того, апеляційний суд відзначає, що судом першої інстанції, з урахуванням заперечень контролюючого органу, розмір витрат на правничу допомогу було зменшено з посиланням зокрема й на складність справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене та перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 308 КАС України, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, який є розумним та обґрунтованим.
Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 серпня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.М. Кузьмишина
В.П. Мельничук