07 серпня 2025 року справа № 580/7635/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
03.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, просп.Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) (далі - відповідач) про:
1) визнання протиправним і скасування рішення від 25.06.2025 №232350008343 щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи:
1.1) згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987, з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991;
1.2) згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981, з 01.07.1982 до 19.08.1982, з 28.07.1983 до 20.08.1987, з 10.10.1985 до 12.06.1986, з 13.06.1986 до 15.09.1986, з 29.05.1987 до 02.11.1988, з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990;
1.3) період навчання: згідно з дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983 з 01.09.1982 до 21.07.1983, згідно з дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987;
1.4) періоди роботи з 05.01 1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994;-
2) зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу при призначенні пенсії періоди роботи:
2.1) згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12 12.1991;
2.2) згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 01.07.1982 до 19.08.1982 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.07.1983 до 20.08.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі); з 10.10.1985 до 12.06.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 13.06.1986 до 15.09.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 29.05.1987 до 02.11.1988 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990;
2.3) період навчання: згідно з дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983: з 01.09.1982 до 21.07.1983; згідно з дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987(навчання в р-х Крайньої Півночі);
2.4) періоди роботи з 05.01.1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994;-
3) зарахування періоди роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому порядку (обчислені за коефіцієнтом 1x1,5, тобто 1 рік як 1,6 роки);
4) стягнення судових витрат за подання адміністративного позову з відповідача.
Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
23.07.2025 відповідач надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначив, що не допустив порушень закону, адже відсутні уточнюючі довідки про трудовий стаж, чинні договори зі вказаною вище державою. Просив врахувати дискреційність повноваження.
Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Позивачка 16.06.2025 звернулася із заявою до відповідача, в якій просила призначити їй пенсію за віком.
Відповідач розглянув її заяву та прийняв рішення від 25.06.2025 №232350008343 про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Відповідач не врахував вказані вище періоди роботи позивачки до страхового стажу у зв'язку з відсутністю підтверджуючих довідок та чинних договірних відносин України з Росією. Зокрема, не враховано до загального страхового стажу періоди роботи:
згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987, з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991;
згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981, з 01.07.1982 до 19.08.1982, з 28.07.1983 до 20.08.1987, з 10.10.1985 до 12.06.1986, з 13.06.1986 до 15.09.1986, з 29.05.1987 до 02.11.1988, з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990;
період навчання: згідно з дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983 з 01.09.1982 до 21.07.1983, згідно з дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987;
періоди роботи з 05.01 1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994.
Тому позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 24 Закону України №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До дати набрання чинності Законом України №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.26 Закону України №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Отже, з досягненням особою 60 років та за наявності станом на 01.01.2025 страхового стажу не менше 32 років особа має право на отримання пенсії за віком.
Суд врахував, що позивачці на дату прийняття вказаного вище рішення виповнилося 60 років. Отже, у цій частині вона відповідає вказаній вище вимозі Закону щодо віку, з якого набувається право на пенсію, та відповідач щодо вказаного не заперечував.
Суд установив, що позивачка звернулася до відповідача за призначенням пенсії та щодо вказаних обставин суд урахував.
Статтею 44 Закону України №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, тобто для вірного обчислення страхового стажу особи, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.
Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
На підставі ч.1 ст.62 Закону України №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Підтвердженням страхового стажу можуть бути довідки.
Трудова діяльність позивачки за спірні періоди підтверджується записами в її трудових книжках:
НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987, з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991;
А1-1 № 4085170 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981, з 01.07.1982 до 19.08.1982, з 28.07.1983 до 20.08.1987, з 10.10.1985 до 12.06.1986, з 13.06.1986 до 15.09.1986, з 29.05.1987 до 02.11.1988, з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990;-
період навчання підтверджується дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983 з 01.09.1982 до 21.07.1983 та дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987
Записи у трудових книжках виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, завірені підписом та печаткою роботодавця.
Докази, які би свідчили про недостовірність записів у трудових книжках позивачки відсутні. При цьому, відповідач не заперечує їх достовірність, а в своїх аргументах у відзиві посилається лише на відсутність підтверджуючих довідок. Тому доводи відповідача щодо відсутності підтвердження стажу позивачки за спірні періоди не обґрунтовані. Належних, допустимих та достатніх доказів обґрунтованого неврахування до стажу роботи вказаних вище періодів роботи позивачки відповідно до записів трудових книжок НОМЕР_2 від 08.05.1987, НОМЕР_3 від 02.07.1981 та навчання відповідно до записів у дипломах НОМЕР_4 від 21.07.1983, НОМЕР_5 від 28.02.1987, відповідач не надав.
Щодо не зарахування періодів роботи з 05.01.1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994 на території РФ суд урахував.
Трудова діяльність позивачки за вказані вище спірні періоди підтверджується записами в її трудовій книжці серії НОМЕР_6 . Вказані записи завірені підписом відповідального працівника та скріплені штампами підприємств. Докази, які би свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відсутні. При цьому відповідач не заперечує їх достовірність, а в своїх аргументах посилається лише на їх не врахування, оскільки з 19.06.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Статтею 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від Імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року та ратифіковану Законом України "Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 23 грудня 2022 року вказаний Закон набрав чинності. Закон передбачає зупинення дії у відносинах з Росією та Республікою Білорусь Конвенції та Протоколу до неї, вихід із зазначеної Конвенції та Протоколу до неї.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 лютого 2023 року № 107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав", якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймаються на території України без спеціального посвідчення.
Зважаючи, що станом на 24 лютого 2022 року Конвенція і Протокол до неї у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь діяли, і виготовлені або засвідчені у вказаних країнах документи приймалися на території України без спеціального посвідчення, з прийняттям вказаної вище постанови Уряду документи цих держав і надалі приймаються на території України без спеціального посвідчення, але із застереженням щодо періоду, а саме лише під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Отже, набрання чинності Законом України «Про зупинення дій та вихід Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних, кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 не може бути підставою для відповідача щодо обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення. Тому протилежні доводи відповідача не обґрунтовані та не враховані судом, а спірні періоди роботи позивачки на території Російської Федерації з 05.01.1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994 підлягають зарахуванню до загального страхового стажу. Не врахування відповідного стажу позивачки відповідачем безпідставне, доводи відповідача не обґрунтовані.
Щодо не зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому порядку (обчислені за коефіцієнтом 1x1,5, тобто 1 рік як 1,6 роки) суд урахував.
Відповідно до п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, зарахування до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідок, в яких зазначено вказаний період роботи. Тобто, трудовий договір не є виключною підставою для зарахування періоду роботи в пільговому обчисленні.
Згідно з п. "д" ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про упорядкування для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, що переводяться, направляються, запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додаткові пільги - зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Відповідно до ст.3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» вирішено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п'яти до трьох років. Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення трудових договорів на строк в три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
абзац 2 п.2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28 визначено, що пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960 та статтею 3 Указу від 26.09.1967 надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місця, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах, місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Стаття 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) визначає, що Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Згідно з ч.1, 2 ст.6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Для вирішення спору суд на виконання ч.3 ст.291 КАС України врахував викладені у постанові від 08 липня 2021 року висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ВС) щодо застосування вказаних норм права за результатами розгляду справи №459/2778/16-а, в якій надавалась оцінка дій щодо зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, на підставі поданої позивачем трудової книжки із записами стосовно періоду роботи у цих районах (місцевостях) і довідок, виданих за місцем роботи та архівними установами.
ВС у вказаному рішенні зазначив: «…33. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зарахування у пільговому обчисленні періодів роботи позивача у районах Крайньої Півночі, колегія суддів відзначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
34. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі №348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі №265/6105/16-а.
35. Верховний суд наголошує й на тому, що у пункті 2 Розділу Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28, зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Про це також зазначав Верховний Суд й у постанові від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а.
36. За встановлених фактичних обставин цієї справи факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі на підставі укладених ним трудових договорів підтверджується записами в трудовій книжці, архівними довідками та довідками, виданими за його місцем роботи, у яких містяться відомості, зокрема, про періоди його роботи у цих районах і про передбачені законом пільги.
37. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність передбачених законом правових підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі у пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік і шість місяців».
Записи трудових книжок позивачки серії НОМЕР_2 від 08.05.1987, серії НОМЕР_3 від 02.07.1981 підтверджують наявність у неї стажу за спірні періоди на території, яка прирівняна до районів Крайньої Півночі для врахування його при пільговому обчисленні і призначенні пенсії за віком. Доказів недостовірності таких записів щодо даних періодів роботи відповідач суду не надав. Відтак має право на зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1рік і 6 місяців періодів роботи: з 08.05.1987 до 04.06.1987, з 09.06.1981 до 30.06.1981, з 01.07.1982 до 19.08.1982, з 28.07.1983 до 20.08.1987, з 10.10.1985 до 12.06.1986, з 13.06.1986 до 15.09.1986, з 29.05.1987 до 02.11.1988,- як трудовий стаж, вироблений у місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі.
Не врахувавши вказані вище періоди роботи позивачки в пільговому обчисленні, відповідач допустив порушення вказаних вище норм закону. Тому Спірне рішення відповідача є протиправним, а відповідна позовна вимога про його скасування підлягає задоволенню.
Для відновлення порушеного права позивачки наявні підстави зобов'язати відповідача
зарахувати до загального страхового стажу позивачки періоди роботи: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12 12.1991, з 05.01.1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 01.07.1982 до 19.08.1982 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.07.1983 до 20.08.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 10.10.1985 до 12.06.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 13.06.1986 до 15.09.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 29.05.1987 до 02.11.1988 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990, період навчання: згідно з дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983: з 01.09.1982 до 21.07.1983; згідно з дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987 та зарахувати періоди роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому порядку (обчислені за коефіцієнтом 1x1,5, тобто 1 рік як 1,6 роки).
Тому відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дотримуючись вказаних вимог суд дійшов висновку, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підтверджені квитанцією від 02.07.2025 в сумі 1211,20грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, зважаючи на результат вирішеного спору, - повністю.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, просп.Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) від 25.06.2025 №232350008343 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, просп.Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 08.05.1987: з 08.05.1987 до 04.06.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.02.1990 до 11.09.1991, з 19.09.1991 до 12.12.1991, з 19.09.1991 до 12 12.1991, з 05.01.1992 до 16.03.1992, з 16.03.1992 до 29.04.1992, з 08.06.1992 до 02.12.1993, з 08.12.1993 до 21.07.1994, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 02.07.1981: з 09.06.1981 до 30.06.1981 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 01.07.1982 до 19.08.1982 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 28.07.1983 до 20.08.1987 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 10.10.1985 до 12.06.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 13.06.1986 до 15.09.1986 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 29.05.1987 до 02.11.1988 (роботи в р-х Крайньої Півночі), з 09.01.1989 до 17.08.1989, з 11.10.1989 до 21.02.1990, період навчання: згідно з дипломом НОМЕР_4 від 21.07.1983: з 01.09.1982 до 21.07.1983; згідно з дипломом НОМЕР_5 від 28.02.1987 з 01.09.1984 до 28.02.1987, та зарахувати періоди роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому порядку (обчислені за коефіцієнтом 1x1,5, тобто 1 рік як 1,6 роки).
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, просп.Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 07.08.2025.