Справа № 826/7162/18
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0133891207 від 27.02.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактично складається з сум податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом наростаючим підсумком за результатами камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ за період квітень-жовтень 2017, та повністю дублює суму та підставу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0080471207 від 06.02.2018, прийнятого контролюючим органом за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року.
Статтями 1, 2 Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами Тернопільський окружний адміністративний суд визначено для розгляду справи №826/7162/18.
Матеріали адміністративної справи №826/7162/18 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 27.02.2025 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд головуючому судді Баб'юку П.М.
Ухвалою судді від 04.03.2025 прийнято до провадження справу №826/7162/18. Замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980) на Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Постановлено розгляд справи №826/7162/18 проводити за правилами загального позовного провадження. Повторно розпочати розгляд справи №826/7162/18 по суті в письмовому провадженні.
Також запропоновано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, у разі зміни обставин справи, надати суду додаткові пояснення у справі (заяви, клопотання) щодо позовних вимог та заперечень на них.
26.03.2025 до суду від Головного управління ДПС у місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що в ході камеральної перевірки встановлено, що в декларація за грудень 2017 рік рядку 16 задекларовано "від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду" в сумі 7336393 грн та в рядку 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітнього періоду" задекларовано в сумі 7336393 грн, тобто без врахування результатів перевірок ГУ ДФС у м. Києві за квітень-листопад 2017 року згідно яких було зменшено суму податкового кредиту наступного звітнього періоду, які були зареєстровані ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-листопад 2017 року. Таким чином, неврахування ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" результатів попередніх перевірок призвело до завищення рядка 19 в декларації за грудень 2017 року на суму 1184485 грн та відповідно до завищення в рядка 21 від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітнього періоду на суму 1184485 грн.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Головним управління ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року підприємства ТОВ "ІСТ Юроуп Петролеум" результати якої оформлено актом від 05.02.2018 №1235/26-15-12-07-20/35251246.
Як слідує із висновків вказаного акта, за результатами проведеної камеральної перевірки, зменшується сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1184485 грн, що задекларована ТОВ "ІСТ Юроуп Петролеум" в декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 19.01.2018 реєстраційний №9296191384.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2018 №0133891207, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1184485,00 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішення позивач скористався процедурою адміністративного оскарження.
За результатами розгляду скарги, Державна фіскальна служба України прийняло рішення від 25.04.2018 №14348/6/99-99-11-01-01-25, яким залишила податкове повідомлення-рішення від 27.02.2018 №0133891207 без змін, а скаргу без задоволення.
Проте вважаючи податкове повідомлення-рішення від 27.02.2018 №0133891207 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно із ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
В акті камеральної перевірки від 05.02.2018 №1235/26-15-12-07-20/35251246 вказано: "В ході камеральної перевірки встановлено, що платником ТОВ "ІСТ Юроуп Петролеум" (код ЄДРГІОУ 35251246) в декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 19.01.2018 р.16 задекларовано "від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" в сумі 7336393 грн. та в р.16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" задекларовано в сумі 7336393 грн., тобто без врахування результатів перевірок здійснених ГУ ДФС у м.Києві за квітень - листопад 2017 року, згідно яких було зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду , що були задекларовані ТОВ "ІСТ Юроуп Петролеум" в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2017 року у розмірі 1184485 грн., що призвело до завищення в р.19 декларації з ПДВ за грудень 2017 року суми "від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) на 1184485 грн., та відповідно до завищення в р.21 декларації за грудень 2017 року суми, від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1184485 грн.".
Проте акт перевірки не містить посилань на положення податкового законодавства та опису їх порушення позивачем.
Доводи відповідача зводяться до того, позивач з порушенням норм податкового законодавства безпідставно не включив до показників податкової декларації з податку на додану вартість результати камеральних перевірок, проведених податковим органом в період з квітня по листопад 2017 року включно, що призвело до завищення в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року від'ємного значення на суму 1184485,00 грн. При цьому, скаржник, посилається на ст. 56 Податкового кодексу України, яка визначає порядок визнання податкового зобов'язання узгодженим.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, починаючи з квітня по листопад 2017 року позивач на виконання укладених в судових справах мирових угод щомісячно здійснював на користь кредиторів повернення заборгованості, в складі якої сума податку на додану вартість складала 177693 грн.
Податковий орган щомісячно здійснював камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ та робив висновок про завищення суми від'ємного значення на 177693 грн. На підставі акту камеральної перевірки податковий орган приймав податкове повідомлення - рішення, яким зменшував позивачу суму від'ємного значення з ПДВ на 177693 грн та в кожному наступному місяці, починаючи з травня 2017 року, до суми податкового зобов'язання за поточним податковим повідомленням-рішенням додавав результати перевірки за попередній місяць, причому факт оскарження результатів всіх камеральних перевірок не перешкоджало ГУ ДФС щомісячно збільшувати позивачу суму податкового зобов'язання.
Податкові повідомлення - рішення, що приймались на підставі матеріалів перевірки за період квітень - листопад 20127 року оскаржені позивачем в судовому порядку (справи №826/9363/17, №826/15960/17, № 826/16361/17, №826/17984/17, № 826/870/18 №826/6024/18, № 826/6417/18, №826/6417/18, №826/8098/18), тобто податкові зобов'язання за наведені періоди не були узгодженими в розумінні вимог Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями ст. 56 Податкового кодексу України:
-п.56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
-п.56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
-п.56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тож, суд зазначає, що оскільки станом на дату проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за грудень 2017 року податкові зобов'язання за окремими періодами оскаржувались позивачем в судовому порядку, то всі податкові зобов'язання, визначені податковим органом в результаті камеральних перевірок за період з квітня по листопад 2017 року були неузгодженими, відповідно, не підлягали ні виконанню, ні необхідності їх відображення позивачем в податковій звітності за грудень 2017 року.
Крім того, суд зауважує, що норми ст. 200 ПК України не містять жодних застережень щодо неможливості врахування позивачем від'ємного значення, що включається до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, минулих звітних періодів.
Також суд вказує на те, що оскаржуване рішення безпідставно прийнято, у зв'язку з порушенням позивачем пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Так, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. значення.
Однак, предметом перевірки не слугувала повнота і правильність визначення податкових зобов'язань з ПДВ та в акті не встановлено порушення позивачем пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Крім того, положення розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, не зобов'язують платника ПДВ зазначати у р.р. 16, 16.1 декларації з ПДВ від'ємне значення з урахуванням даних камеральних перевірок.
Інших доказів, які б доводили вчинення відповідачем порушення вимог податкового законодавства і свідчили про завищення від'ємного значення у р.р. 16, 16.1 декларації з ПДВ за грудень 2017 року, відповідач не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необґрунтованість висновків податкової перевірки та протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0133891207 від 27.02.2018.
Крім цього, аналогічні правовідносини між сторонами вже були предметом розгляду в суді під час оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення № 0080471207 від 06.02.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 у справі №826/8098/18, яке набрало законної сили, позов задоволено з тих самих підстав.
Проведення нової камеральної перевірки та винесення відповідачем аналогічного податкового повідомлення-рішення з тих самиз підстав не може вважатись правомірним та порушує принцип юридичної визначеності.
При цьому, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч.4 ст.78 КАС Укоаїни)
З урахуванням наведеного, необґрунтованість висновків перевірки та безпідставність прийняття оскаржуваного рішення, наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір сплачений згідно квитанції від 04.05.2018.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0133891207 від 27.02.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" судовий збір у розмірі 17767 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Юроуп Петролеум" (місцезнаходження: вул. Западинська, 13А, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 35251246);
відповідач:
- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.