Справа № 500/1760/25
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000/2019/0408 від 24.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за травень 2023 позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість з визначеною до сплати сумою податкового зобов'язання в розмірі 73908,00 гривень. Вказана сума була сплачена позивачем 21.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №108 від 21.06.2023.
Таким чином, на переконання позивача, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2023 позивач сплатив вчасно та в повному обсязі, а відомості розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідають дійсності.
За листопад 2022 позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість з визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 69420,00 гривень. Вказана сума була сплачена позивачем 02.01.2023, що підтверджується податковою інструкцією №1 від 02.01.2023.
У відповідності до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Оскільки останній день строку сплати податку на додану вартість за листопад 2022 припадав на 31.12.2022, а вказаний день був вихідним (субота), то останнім днем строку сплати вказаного податку було 02.01.2023.
Таким чином, на переконання позивача, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2022 року позивач сплатив вчасно та в повному обсязі, а відомості розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідають дійсності.
Ухвалою судді від 04.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24.04.2025 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що граничний строк подання декларації з ПДВ за листопад 2022 року встановлено 20.12.2022, граничний термін сплати - 30.12.2022. Платником сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2022 року - 02.01.2023, тобто із порушенням граничних термінів сплати на 3 дні.
Граничний строк подання декларації з ПДВ за травень 2023 року встановлено 20.06.2023, граничний термін сплати - 30.06.2023. За травень 2023 року платником задекларовано до сплати 73908,00 грн - 30.06.2023, що і відобразилось в ІКП платника. Сплата ПДВ в сумі 73908,00 грн була сплачена 24.06.2023, що також відображено в ІКП. Однак, у зв'язку з тим, що 13.06.2023 в ІКП поновлено донараховані штрафні санкції по податковому повідомленні-рішенні №0008960405 від 10.02.2023 (Рішення ДПС України про підтвердження сум визначених в ППР за результату розгляду скарги по суті №12094/6/99-00-06-03-01-06 від 17.05.2023 на суму 42649,96 грн). Тому, в порядку черговості 24.06.2023 сплачена сума 73908,00 грн, яка погасила борг 42649,96 грн та сформувала переплату станом на 24.06.2023 у розмірі 31298,54 грн. Відтак, 30.06.2023 - в день граничної сплати ПДВ за травень 2023 року у позивача пройшло нарахування у розмірі 73908,00 грн, а із врахуванням переплати виникла недоїмка (залишилось несплаченою сума) 42609,46 грн.
29.04.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що станом на 24.06.2023 податкове зобов'язання за донараховані штрафні санкції по податковому повідомленні-рішенні №0008960405 від 10.02.23 не були узгоджені, оскільки ТОВ "Біоенергопродукт" ще 01.06.2023 було подано позовну заяву до Тернопільського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування вказаного вище податкового повідомлення рішення, а ухвалою суду від 07.06.2023 було відкрито провадження у справі №500/2690/23.
Таким чином, станом на 24.06.2023 відповідач не мав правових підстав стягувати сплачені за травень 2023 року зобов'язання з ПДВ в рахунок виконання податкового повідомлення-рішення №0008960405 від 10.02.2023.
02.07.2025 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення, в яких представник вказує, що граничний строк подання декларації з ПДВ за листопад 2022 року встановлено 20.12.2022, граничний термін сплати - 30.12.2022. Платником сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2022 року - 02.01.2023, тобто із порушенням граничних термінів сплати на 3 дні.
Граничний строк подання декларації з ПДВ за травень 2023 року встановлено 20.06.2023, граничний термін сплати - 30.06.2023. За травень 2023 року платником задекларовано до сплати 73908,00 грн - 30.06.2023, що і відобразилось в ІКП платника. Сплата ПДВ в сумі 73908,00 грн була сплачена 24.06.2023, що також відображено в ІКП. Однак, у зв'язку з тим, що 13.06.2023 в ІКП поновлено донараховані штрафні санкції по податковому повiдомленні-рiшенні №0008960405 вiд 10.02.2023 (Рішення ДПС України про підтвердження сум визначених в ППР за результату розгляду скарги по суті №12094/6/99-00-06-03-01-06 вiд 17.05.2023 на суму 42649,96 грн.). Тому, в порядку черговості 24.06.2023 сплачена сума 73908,00 грн, яка погасила борг 42649,96 грн та сформувала переплату станом на 24.06.2023 у розмірі 31 298,54 грн.
Відтак, 30.06.2023 - в день граничної сплати ПДВ за травень 2023 року у позивача пройшло нарахування у розмірі 73908,00 грн, а із врахуванням переплати виникла недоїмка (залишилось несплаченою сума) 42609,46 грн.
Зазначає, що 26.07.2023 позивачем сплачено 127898,00 грн. та відповідно погашено суму недоїмки 42609,46 грн.
З огляду на зазначене вище, на переконання представника, ГУ ДПС у Тернопільській області при винесенні оскаржуваного платником податкового повідомлення-рішення №000/2019/0408 від 24.02.2025 діяло в межах вимог податкового законодавства, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
06.08.2025 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення, в яких представник вказує, що у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акту перевірки ТОВ "Біоенергопродукт" міститься помилка у графі "Граничний термін сплати". Так, граничним терміном сплати за листопад 2022 року є 30.12.2022 (як це було зазначено і у відзиві на позовну заяву, так і у додаткових поясненнях), а не 31.12.2022. Так само, граничним терміном сплати за травень 2023 року є 30.06.2023, а не 01.07.2023.
Зазначає, що зазначена помилка не вплинула на розрахунок кількості днів прострочення сплати, а відповідно і не вплинула на визначення розміру штрафних санкцій, адже, при граничному терміні сплати ПДВ за листопад 2022 року - 30.12.2022 та при фактичній даті його сплати - 02.01.2023 кількість днів прострочення, як раз, і становить 3 дні (як це зазначено у розрахунку штрафних санкцій).
Так само, і при граничному терміні сплати ПДВ за травень 2023 року - 30.06.2023 та при фактичній його сплаті - 26.07.2023 кількість днів прострочення становить - 26 днів (як це зазначено у розрахунку штрафних санкцій).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, п.75.1 ст.75 ПК України, у порядку визначеному п.76.2 ст.76 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Біоенергопродукт" (код ЄДРПОУ 36687375) щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість за період з 20.12.2022 по 26.07.2023, результати якої оформлено актом від 16.01.2025 №587/19-00-04-08/36687375.
Як слідує із вказаного акта, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ "Біоенергопродукт" граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пункт 50.1 статті 50 та пункт 57.1 статті 57 ПК України, з урахуванням ст.102 ПК України.
Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки, перевіркою даних ІПК встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ визначених податковими деклараціями від 20.12.2022 (реєстраційний номер 9273602424) - 3 дні прострочення та від 19.06.2023 (реєстраційний номер 9145115278) - 26 днів прострочення.
На підставі проведеної перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 24.02.2025 №000/2019/0408, яким за затримку на 3 та 26 календарних днів сплати 111988,96 грн ТОВ "Біоенергопродукт" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5% в сумі 5599,45 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За приписами п.31.3 ст.31 ПК України визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для окремого податку окремо.
Згідно до положень п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором п.36.2 ст.36 ПК України.
У відповідності до вимог п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 ст.54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.
Відповідно до вимог п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2017 року змін до ПК України (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 р. №1797-УІІІ), зокрема, до статті 75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, у тому числі і з податку на додану вартість.
Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України та абз.2 п.п.9.6 п.9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 124.1 ст.124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У даному випадку до позивача була застосована штрафна санкція у розмірі 5 відсотків, оскільки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Біоенергопродукт" граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за листопад 2022 року становить 3 дні прострочення, а порушення граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за травень 2023 року становить 26 днів прострочення.
Так, заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказує на те, що граничний строк подання декларації з ПДВ за листопад 2022 року встановлено 20.12.2022, граничний термін сплати - 30.12.2022. Платником сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2022 року - 02.01.2023, тобто із порушенням граничних термінів сплати на 3 дні.
Зазначає, що граничний строк подання декларації з ПДВ за травень 2023 року встановлено 20.06.2023, граничний термін сплати - 30.06.2023. За травень 2023 року платником задекларовано до сплати 73908,00 грн - 30.06.2023, що і відобразилось в ІКП платника. Сплата ПДВ в сумі 73908,00 грн була сплачена 24.06.2023, що також відображено в ІКП. Однак, у зв'язку з тим, що 13.06.2023 в ІКП поновлено донараховані штрафні санкції по податковому повідомленні-рішенні №0008960405 від 10.02.2023 (Рішення ДПС України про підтвердження сум визначених в ППР за результату розгляду скарги по суті №12094/6/99-00-06-03-01-06 від 17.05.2023 на суму 42649,96 грн.). Тому, в порядку черговості 24.06.2023 сплачена сума 73908,00 грн, яка погасила борг 42649,96 грн та сформувала переплату станом на 24.06.2023 у розмірі 31298,54 грн. Відтак, 30.06.2023 - в день граничної сплати ПДВ за травень 2023 року у позивача пройшло нарахування у розмірі 73908,00 грн, а із врахуванням переплати виникла недоїмка (залишилось несплаченою сума) 42609,46 грн.
Щодо порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2022 року на 3 дні, то суд зазначає, що як слідує із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акта перевірки від 16.01.2025 №587/19-00-04-08/36687375 граничний термін сплати контролюючим органом вказано 31.12.2022.
Поряд із цим суд приймає пояснення представника контролюючого органу про те, що у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акту перевірки ТОВ "Біоенергопродукт" міститься помилка у графі "Граничний термін сплати", оскільки граничним терміном сплати за листопад 2022 року є 30.12.2022 (як це було зазначено і у відзиві на позовну заяву, так і у додаткових поясненнях), а не 31.12.2022.
Також суд погоджується із покликанням представника контролюючого органу на те, що зазначена помилка не вплинула на розрахунок кількості днів прострочення сплати, а відповідно і не вплинула на визначення розміру штрафних санкцій, адже, при граничному терміні сплати ПДВ за листопад 2022 року - 30.12.2022 та при фактичній даті його сплати - 02.01.2023 кількість днів прострочення, як раз, і становить 3 дні (як це зазначено у розрахунку штрафних санкцій).
Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2022 року позивач сплатив невчасно, а тому суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2025 №000/2019/0408, в частині застосування штрафу у розмірі 5% за порушення граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за листопад 2022 року у розмірі 3468,98 грн.
З огляду на це позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Щодо порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2023 року на 26 днів, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 02 червня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008960405 від 10.02.2023.
Ухвалою судді від 07.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №500/2690/23.
Отже, станом на 24.06.2023 податкове зобов'язання за донараховані штрафні санкції по податковому повідомленні-рішенні №0008960405 від 10.02.23 були неузгоджені.
Таким чином, станом на 24.06.2023 відповідач не мав правових підстав стягувати сплачені за травень 2023 року зобов'язання з ПДВ в сумі 73908,00 гривень в рахунок виконання податкового повідомлення-рішення №0008960405 від 10.02.2023.
Отже, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 5% за порушення граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за травень 2023 року на 26 днів у розмірі 2130,47 грн, були порушені права та інтереси позивача.
Тому з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2025 №000/2019/0408, в частині застосування штрафу у розмірі 5% за порушення граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за травень 2023 року на 26 днів у розмірі 2130,47 грн.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2025 №000/2019/0408, в частині застосування штрафу у розмірі 5% за порушення граничного терміну сплати щодо декларації з ПДВ за травень 2023 року на 26 днів у розмірі 2130,47 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" судовий збір у сумі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн 15 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (місцезнаходження: вул. Пасічна, 8/1, с. Підгородне, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47751, код ЄДРПОУ 36687375);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.