Справа № 420/23112/24
06 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди,-
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- зобов'язати Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ЄДРПОУ 37567646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишено без змін.
29.04.2025 Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист за № 420/23112/24.
Суд встановив, що 23.06.2025 від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дії чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій він просив:
- постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність, вчинену Державною казначейською службою України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 420/23112/24 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- встановити Державній казначейській службі України строк для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, шляхом надання до суду доказів на підтвердження здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- направити окрему ухвалу до Державної казначейської служби України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6) та Міністерства фінансів України (адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 11) для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушень, встановлених судом, а також причин та умов, що сприяли таким порушенням, здійснення контролю за її виконанням та притягнення до відповідальності винних осіб.
Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що незважаючи на набрання судовим рішенням у справі № 420/23112/24 законної сили, відповідач намагається поставити під сумнів висновок суду про наявність підстав для виплати йому компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року, покликаючись на аргументи, які були відхилені судом як безпідставні. Відповідач фактично не погоджується з рішенням суду у справі № 420/23112/24, самостійно здійснює його перегляд на власний розсуд, ухиляючись від виконання, що ставить під ризик досягнення мети правосуддя.
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно абз.1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Суд розглянув вказане питання в порядку письмового провадження.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
З огляду на матеріали справи суд встановив, що 03 травня 2025 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивач подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення разом із виконавчим листом № 420/23112/24.
08 травня 2025 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. винесено постанову ВП № 77975554 про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 резолютивної частини якої постановлено виконати рішення суду боржнику протягом 10 робочих днів.
28 травня 2025 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. надано вимогу державного виконавця № 20.1/В-7/77975554 про необхідність надання письмового пояснення щодо поважних причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживались боржником з метою його фактичного виконання. Строк виконання вимоги: до 10 червня 2025 року.
17 червня 2025 року до матеріалів виконавчого провадження № 77975554, що містяться автоматизованій системі виконавчого провадження внесено лист Державної казначейської служби України від 09 червня 2025 року № 5-06-06/12546 «Про надання інформації», яким повідомляється про відсутність підстав щодо нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів за виконавчим листом по справі № 420/23112/24, оскільки стаття 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на судові рішення виконання яких здійснено за рахунок коштів боржника.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Вирішуючи дану заяву в порядку статті 383 КАС суд зауважує, що відповідач по справі не надав жодного організаційно розпорядчого документа керівництва відповідача (наказу, розпорядження тощо) спрямованого на виконання рішення суду зобов'язального характеру, що може свідчити про умисне ігнорування /ухилення від виконання обов'язку покладеного на відповідача рішенням суду що набрало законної сили. При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що пояснення відповідача щодо невиконання судового рішення у справі № 420/23112/24 зводяться виключно до тих самих аргументів, якими він обґрунтовував свою позицію під час розгляду справи, та яким суд вже надав належну правову оцінку у судовому рішенні, що набрало законної сили.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд робить висновок про протиправну бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду у справі № 420/23112/24, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України та постановлення щодо відповідних суб'єктів владних повноважень окремої ухвали в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи висновок суду про протиправну бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.
Керуючись ст. ст. 249, 383, 256 КАС України, суд,-
1.Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по справі № 420/23112/24 - задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі № 420/23112/24.
3.Зобов'язати Державну казначейську службу України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 420/23112/24 в частині зобов'язання Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року.
4.Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО