Іменем України
06 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/16228/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Москаленко Олени Василівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, та повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась адвокат Москаленко Олена Василівна в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи та включити позивача до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2014;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову в прийнятті звітності за № 22247/ФОП/26-15-33-15-25 від 20.05.2020, про відмову в прийнятті декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 1 квартал 2019 року, за 1 півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року, за 2019 рік;
- визнати декларації платника єдиного податку за 1 квартал 2019 року, за 1 півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року, за 2019 рік, подані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 такими, що подані у день їх фактичного отримання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в липні 2020 року позивач отримав від ГУ ДПС у м. Києві повідомлення від 20.05.2020, в якому зазначено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 ПК України) декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 03.05.2019 за № 29.07.2019, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 29.07.2019 за № 64617, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 16.10.2019 за № 81742, за 2019 рік, яка була прийнята 03.02.2020 за № 12980, вважаються неподаними у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язково реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності).
При цьому, ФОП ОСОБА_1 протягом своєї господарської діяльності не отримував жодного наказу на проведення перевірки, актів перевірок, податкових повідомлень-рішень та податкових вимог і відповідно рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку також не отримував, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, до контролюючого орану не подавав.
З метою уточнення вказаної інформації, 11.06.2020 до податкового органу направлено адвокатський запит та 25.06.2020 отримано лист від 18.06.2020 № 1875/АДВ/26-15-33-15-15 «Про розгляд адвокатського запиту» в якому вказано, що відповідно наданої Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві інформації, на підставі п. 76.1 ст. 76 та п. 20.11 ст. 20 ПК України було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 30.09.2014.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з 01.04.2014 по 30.09.2014.
На підставі акту перевірки від 30.09.2014 № 5259/26-56-17-04-26 прийнято рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2014.
Також до означеного листа, податковий орган додав копію рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 та копію акту перевірки від 30.09.2014 № 5259/26-56-17-04-26.
В акті перевірки вказується, що за результатами проведеного аналізу картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 встановлено, що станом на 30.09.2014 в КОР платника єдиного податку рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 7794,21 грн, яка виникла за рахунок не сплати фізичною особою-підприємцем ставки єдиного податку.
На думку податкового органу, таке вказує на порушення позивачем пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України і дає право відповідачу на виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за наявність податкового боргу на кожне число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Позивач вважає, що контролюючий орган при прийнятті рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та повідомлення від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-25 діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому, на думку позивача, вони є протиправними і підлягають скасуванню.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 23.08.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та вказав, що згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з 25.07.2001. З 01.04.2013 по 30.09.2014 перебував на спрощеній системі оподаткування на 3 групі за ставкою 5% до доходу. 3 01.10.2014 перебуває на загальній системі оподаткування.
У зв'язку з наявністю податкового боргу у позивача по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про виключення його з реєстру платників єдиного податку, яке винесене на підставі акту перевірки від 30.09.2014 № 5259/26-56-17-04-26. Докази направлення акту та рішення платнику ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві не надано.
Крім того, ФОП ОСОБА_3 подано до контролюючого органу декларації платника єдиного податку за 2019 рік, як платником єдиного податку 3 групи, а саме: 1 квартал 2019 року від 10.05.2019 № 46339; півріччя 2019 року від 29.07.2019 № 64617; три квартали 2019 року від 16.10.2019 № 81742; 2019 рік від 03.02.2020 № 12980. Всім вищезазначеним деклараціям присвоєно ознаку «історія подання» у зв'язку з перебуванням ФОП ОСОБА_1 на загальній системі оподаткування.
Відповідно до ст. 49 ПК України, за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 кодексу) декларації платника єдиного податку за 2019 рік, які були прийняті ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві, вважаються неподаними у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування), так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, про що ФОП ОСОБА_1 повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-25.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 прийнято адміністративну справу до провадження, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/16228/20 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ідентифікаційний номер ВП: 44116011, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19); запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
04.08.2025 відповідач до суду подав пояснення, в яких вказав про актуальність даної справи та про те, що позиція податкового органу залишається незмінною, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Від позивача пояснень або заяв не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 25.07.2001 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що 26.02.2013 зроблено відповідний запис за № 20710170001016426; перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві. Основний вид діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.
Позивачу видано свідоцтво платника єдиного податку серії А № 283700 (3 група платників податків, ставка 5% до доходу).
ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт перевірки своєчасності сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем від 30.09.2014 № 5259/26-56-17-04-26.
Згідно з вказаним актом камеральної перевірки за результатами проведеного аналізу картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) встановлено, що станом на 30.09.2014 в КОР платника по єдиному податку рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 7794.2 грн, яка виникла за рахунок не сплати фізичною особою-підприємцем ставки єдиного податку.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) порушено пп. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового Кодексу України, а саме наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, у порядку встановленому цим Кодексом, податковий борг, який виник станом на 30.09.2014.
На підставі акту перевірки від 30.09.2014 № 5259/26-56-17-04-26 прийнято рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2014.
Листом від 18.06.2020 № 1875/АДВ/26-15-33-15-15 «Про розгляд адвокатського запиту» ГУ ДПС у м. Києві повідомлено адвоката Олесю Москаленко, зокрема: «Згідно даних реєстру платників єдиного податку, на підставі заяви від 05.03.2013 № 1326565100404 ФОП ОСОБА_1 з 01.04.2013 перебував на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників за ставкою 5 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до наданої ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві інформації, на підставі п. 76.1 ст. 76 та ст. 20.11 Кодексу було проведено камеральну перевірку повноти нарахування та сплати єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 30.09.2014.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 обліковувався податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з 01.04.2014 по 30.09.2014.
На підставі акта перевірки № 5259/26-56-17-04-26 від 30.09.2014 та пп. 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу прийнято рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2014.».
Позивач подав до відповідача декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 03.05.2019 за № 29.07.2019, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 29.07.2019 за № 64617, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 16.10.2019 за № 81742, за рік 2019 року, яка була прийнята 03.02.2020 за № 12980, що не заперечується відповідачем.
Листом від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-15 «Повідомлення про відмову у прийнятті звітності» ГУ ДПС у м. Києві повідомлено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 Кодексу) декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 03.05.2019 № 29.07.2019, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 29.07.2019 № 64617, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 16.10.2019 за № 81742, за 2019 рік, яка була прийнята 03.02.2020 за № 12980, вважаються неподаними у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 («Спрощена система оподаткування, обліку та звітності») розділу ХІV («Спеціальні податкові режими») ПК України.
Згідно з п. 291.2, п. 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Статтею 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
47.1.2. фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб (п. 49.15 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Пунктом 48.3 цієї статті визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
відмітка про звітування за спеціальним режимом;
код виду економічної діяльності (КВЕД);
код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).
Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначений статтею 295 ПК України.
Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 затверджено форми податкових декларацій платника єдиного податку, зокрема, форму податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
З аналізу наведених норм, платник податку подає до контролюючого органу податкову декларацію у визначеній формі вказуючи в ній обов'язкові реквізити.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлений ст. 299 ПК України.
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
В свою чергу, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п'ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п'ятої і шостої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 820/5346/17.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
За приписами п. 76.1 та 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято контролюючим органом враховуючи наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, зокрема, з 01.04.2014 по 30.09.2014.
Верховний Суд в постанові від 22.06.2022 у справі № 810/2065/18, погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, вказав: «24. Згідно з установленими судами обставинами справи оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось саме 01.07.2017 (тобто у третьому кварталі 2017 року), тому позивач повинен був мати заборгованість станом на перше січня та перше квітня 2017 року.».
Враховуючи такі висновки, суд зауважує, що зважаючи на доводи відповідача про те, що у позивача був наявний податковий борг з 01.04.2014 по 30.09.2014, та анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось у третьому кварталі, тому позивач повинен був мати заборгованість станом на перше січня та перше квітня 2014 року.
Проте, відповідачем не доводиться наявність податкового боргу станом на вказані дати.
Окрім цього, як вбачається з акту перевірки, наявність у позивача податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу картки особового рахунку. Проте, акт перевірки не містить аналізу повноти, своєчасності сплати податку позивачем, відомостей, розрахунків та періоду утворення та обліку податкового боргу.
В той же час, як вказувалось вище, в контексті пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Як вказує податковий орган, в даному випадку камеральну перевірку проведено на підставі аналізу картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а не даних податкових декларацій платника податків.
Разом з тим, за приписами п. 86.2 ст. 86 ПК України як уже мовилось, акт камеральної перевірки після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Однак, доказів надсилається для підписання протягом трьох робочих днів позивачу вказаного акту податковим органом не надається.
Вказані вище процедурні порушення вказують на недотримання відповідачем порядку проведення перевірки, на підставі якої було прийняте спірне рішення.
При вирішенні спору по суті суд також враховує, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Відтак, в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 7794.2 грн у спосіб, визначений ПК України.
Доказів надіслання позивачу такої вимоги відповідачем не надається.
Схожі висновки щодо необхідності надіслання податкової вимоги для підтвердження наявності у платника податків податкового боргу у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 810/2065/18 та від 21.05.2020 у справі № 820/5346/17.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо позивача з 01.10.2014, діяв не на підставі, не у спосіб та не у відповідності до повноважень, передбачених вимогами чинного податкового законодавства, а тому зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними відмови Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті звітності ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Як вказувалось, листом ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-15 позивача повідомлено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 Кодексу) декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 03.05.2019 № 29.07.2019, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 29.07.2019 № 64617, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 16.10.2019 за № 81742, за 2019 рік, яка була прийнята 03.02.2020 за № 12980, вважаються неподаними у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до пункту 49.15 статті 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України визначені обов'язкові реквізити декларації.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За правилами положень пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що лист з повідомленням про відмову у прийнятті податкових декларацій складено з порушенням строку, визначеного п. 49.11 ст. 49 ПК України та без вказівки на невідповідність наданих декларацій вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.
Доказів надіслання вказаного повідомлення у визначений вказаною нормою строк відповідач не надає.
За таких обставин, та враховуючи що матеріалами справи не підтверджується правомірність рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо позивача, яке слугувало єдиною підставою для визнання неподаними вказаних вище податкових декларацій за 2019 рік, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про протиправність відмови Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 03.05.2019 за № 29.07.2019, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 29.07.2019 за № 64617, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 16.10.2019 за № 81742, та за 2019 рік, яка була прийнята 03.02.2020 за № 12980.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві поновити з 30.09.2014 реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку;
- визнання протиправною відмови Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , викладену в повідомленні про відмову у прийнятті звітності від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-15;
- зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві прийняти подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, І півріччя 2019 року, три квартали 2019 року, та за 2019 рік, днем їх подання.
Таким чином, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведеного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Беручи до уваги положення частини першої статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 6306,00 грн, що підтверджується квитанціями від 02.07.2020 № 1280210006 та від 03.08.2020 № 1280310017.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у сумі 6306,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Москаленко Олени Василівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, та повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2014 № 406/26-56-17-04-51 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити з 30.09.2014 реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , викладену в повідомленні про відмову у прийнятті звітності від 20.05.2020 № 22247/ФОП/26-15-33-15-15.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, І півріччя 2019 року, три квартали 2019 року, та за 2019 рік, днем їх подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 6306, 00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Качанок