07 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1181/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Кіровоградській області» в частині застосування до заступника начальника управління - заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №91 о/с від 31.01.2025 «По особовому складу» про звільнення заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для звільнення з органів поліції послугував наказ ГУНП в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191. Позивач вважає, що ГУНП в Кіровоградській області приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції не було враховано тяжкості проступку, попередньої поведінки позивача, ставлення до виконання посадових обов'язків.
Також позивач зазначає про допущення відповідачем вимог Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування та вказує, що під час проведення службового розслідування посадові особи ГУНП в Кіровоградській області не встановили всіх обставин, за яких було вчинено дисциплінарний проступок, не дослідили співмірність обраного виду стягнення складу, характеру та наслідки вчиненого дисциплінарного проступку, що, на думку позивача, є ключовим моментом у ході прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою судді від 25.02.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді від 06.03.2025 в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з урахуванням результатів проведеного службового розслідування та встановлених обставин, дотриманням вимог наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» до позивача було обрано пропорційний та індивідуальний вид покарання який відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити (т.1 а.с.108-129).
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.53-62).
Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.63-66).
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до Наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №2107 від 02.12.2014 «Про призначення проведення службового розслідування», 02.12.2024 поліцейськими УПП в Кіровоградській області ДПП Національної поліції України задокументовано факти керування транспортним засобом «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_2 заступником начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та складання стосовно нього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП що свідчить про вчинення порушень що мають ознаки дисциплінарних проступків (рапорт начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_2 від 02.12.2024 №3777-2024), у зв'язку з чим наказано створити дисциплінарну комісію з проведення службового розслідування (т.1 а.с.139).
Також, Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №794 о/с від 02.12.2014, з 02 грудня 2024 року на період проведення службового розслідування, відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с. 140).
Листом ГУНП в Кіровоградській області №4198-2024 від 05.12.2024, позивача повідомлено про призначення проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків. Вказаним листом, на виконання вимог ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано позивачу прибути 09.12.2024 до 13:00 год. до УГІ ГУНП в Кіровоградській області (кабінет №315) для надання пояснень щодо обставин події (т.1 а.с. 199-200).
Згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії, створеної наказом ГУНП в Кіровоградській області від 02.12.2024 №2107 за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , у тому числі керування 02.12.2024 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законодавством порядку, що призвело до складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не з'явився у визначений термін на засідання дисциплінарної комісії та у порядку, передбаченому ч.3 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не повідомив дисциплінарну комісію про поважні причини неприбуття на засідання, керуючись вимогами п.15 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що відмовився від надання пояснень (т.1 а.с. 201).
16.12.2024 начальником ГУНП в Кіровоградській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 , у тому числі керування 02.12.2024 з ознаками алкогольного сп'яніння службовим транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законодавством порядку, що призвело до складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи його безпосереднім та прямим керівниками й надання їм оцінки (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-38).
У висновку службового розслідування зазначено, що 02.12.2024 близько 00.34 нарядом поліції з позивним «Ліана -102» у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , які несли службу на службовому автомобілі «Renault Меgane», здійснюючи патрулювання по вул. Холодноярській у м. Кропивницькому, виявлено автомобіль «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався на зустріч поліцейським УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ, водій якого здійснив маневр, повернувши праворуч з вул. Холодноярської на вул. Отамана Чорного Ворона у м. Кропивницький.
Враховуючи те, що під час дії комендантської години перебування на вулиці заборонено, поліцейські УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ розпочали рух службовим автомобілем за автомобілем «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та у подальшому із використанням проблискових маячків синього та червоного кольору, зупинили вищевказаний транспортний засіб у м. Кропивницький, по вул. Отамана Чорного Ворона, навпроти будинку № 8.
ОСОБА_3 підійшовши до водія, виявивши у останнього ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук та хитка хода), та запитав, куди він рухається у нічний період часу під час дії комендантської години, на що водій відповів, що він рухається додому (м. Кропивницький, вул. Отамана Чорного Ворона, навпроти будинку № 8).
ОСОБА_3 запитав у водія, чи є в нього документи, зокрема посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Rapid», із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 , у свою чергу, водій дістав службове посвідчення поліцейського серії НОМЕР_3 , видане 28.08.2024, пред'явивши його ОСОБА_3 , який встановив особу водія як ОСОБА_1 .
Разом із цим, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що останній повинен надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_4 », із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 надав оперативний талон серії НОМЕР_5 від 14.10.2024 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Rapid», із встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 . Ознайомившись із наданими ОСОБА_1 документами, ОСОБА_3 встановив, що транспортний засіб «Skoda Rapid» є службовим автомобілем, оскільки відповідно донаданих документів, автомобіль «Skoda Rapid» зареєстровано за номерними знаками НОМЕР_6 (на синьому фоні).
У подальшому, у зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова та координація) ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest», на що ОСОБА_1 відмовився.
У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, запропоновано ОСОБА_1 пройти вказаний огляд в найближчому медичному закладі, а саме у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласній клінічній психіатричній лікарні Кіровоградської обласної ради», розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Металургів, 2-А, у свою чергу, ОСОБА_1 відповів, що на той час він відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі, оскільки не бажає проходити вказаний огляд, що зафіксовано на службові портативні відеореєстратори поліцейських УПП в Кіровоградській області, а також у поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згодом, 02.12.2024 о 01.31 на місце події за участі ОСОБА_1 прибули начальник відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Кіровоградській області Апостолов А.Т. та інспектор ВСР УГІ ГУНП в Кіровоградській області Щербина Є.В., які під час спілкування зі ОСОБА_1 у останнього виявили ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, порушення координації рухів та нечітка хода), у зв'язку із чим ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_1 , чи керував останній, автомобілем «Skoda Rapid», з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 , у свою чергу останній повідомив, що керував вказаним транспортним засобом, намагався виїхати з гаражу, розташованого за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ) та додав, що він лише здійснив виїзд із гаражного приміщення на прилеглу територію свого домоволодіння, тим самим підтвердивши факт керування автомобілем.
Вказане вище зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейських УПП ГУНП в Кіровоградській області та зазначено у поясненнях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У ході подальшого спілкування встановлено, що транспортний засіб «Skoda Rapid», з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 являється службовим автомобілем і його зареєстровано за номерним знаком НОМЕР_6 (на синьому фоні).
Потім ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_1 , чи пропонували поліцейські УПП в Кіровоградській області ДПП НПУ останньому пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що вказаний огляд йому було запропоновано пройти, але він відмовився, пояснивши, що вказаний огляд він зможе пройти наступного дня у присутності свого захисника.
Також, службовим розслідуванням встановлено, що службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 , з встановленим реєстраційним номером НОМЕР_2 , використовувався у період часу з 30.11.2024 по 02.12.2024, хоча повинен був знаходитись за місцем основної дислокації: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з висновку службового розслідування, до дисциплінарної комісії надійшов лист з АТВЦЗ ГУНП в Кіровоградській області, за №3936-2024 від 03.12.2024, відповідно до якого встановлено, що на підставі пункту 2 наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про закріплення службового автотранспорту за працівниками УКР ГУНП в Кіровоградській області» від 07.02.2024 №137, а також висновку про наявність та відповідальність документів на право керування автотранспортом від 19.02.2024, службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , 2018 року випуску, закріплено за ОСОБА_1 .. Разом із цим, дозвіл на позагаражне зберігання службового автомобіля «Skoda Rapid», який у період часу з 30.11.2024 по 02.12.2024 використовував ОСОБА_1 , відсутній.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що на службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 відсутній дозвіл на позагаражне зберігання, а отже після закінчення експлуатації вказаного транспортного засобу у неробочий час з 18:00 год 29.11.2024 та вихідні дні з 30.11.2024 по 02.12.2024, вказаний автомобіль повинен перебувати за місцем основної дислокації (м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд.9).
Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.13 розділу ІІІ Порядку, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 та п.11 розділу ІІІ Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області від 29.12.2023 №970, що виразилось у непроходжені передрейсових медичних оглядів у медичному закладі перед експлуатацією службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 29.11.2024 та 30.11.2024.
Враховуючи наведені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , у період своєї тимчасової непрацездатності (лікарняний), 30.11.2024, 01.12.2024 та 02.12.2024, використовуючи пов'язані із службовим становищем можливості, використовував державне майно, а саме службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 (із встановленим номерним знаком НОМЕР_2 ) для пересування не пов'язаного із службовою діяльністю та не виконуючи службові обов'язки.
З метою встановлення використання службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 , поліцейськими УКР ГУНП в Кіровоградській області у листопаді та грудні 2024 року, членами дисциплінарної комісії проаналізовано дорожні листи №№2435010311 на листопад та №24350104547 на грудень 2024 року видані на вищевказаний транспортний засіб. У ході вивчення дорожнього листа №2435010311 членами дисциплінарної комісії встановлено, що у вказаному листі відсутні прізвища поліцейських УКР ГУНП в Кіровоградській області, які проходили передрейсовий медичний огляд перед використанням службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 , протягом листопада 2024 року. У свою чергу, у вказаному дорожньому листі відсутні будь-які записи за 30.11.2024. Разом із цим, у дорожньому листі №24350104547 на грудень 2024 року записи за період часу з 01.11.2024 по 04.11.2024 включно, відсутні. 12.12.2024, до дисциплінарної комісії з УКР ГУНП в Кіровоградській області за №4962-2024 від 12.12.2024 надійшов лист, відповідно до якого встановлено, що підписи у дорожньому листі №2435010311, у період часу з 05.11.2024 по 08.11.2024, 11.11.2024 по 15.11.2024 належать ОСОБА_1 , у свою чергу підписи за періоди часу 18.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 29.11.2024 належать заступнику начальника управління - начальнику відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 .
Також, службовим розслідуванням встановлено, що з 30.11.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному (витяг з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 4815-2024 від 11.12.2024 долучено до матеріалів службового розслідування). Також встановлено, що відповідно до пункту 14 розділу II посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування УКЗ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_10 , затвердженої 21.01.2022 за № 14/15-2022, останній закріплений куратором по напрямку роботи за управлінням карного розшуку, у зв'язку із чим, ОСОБА_10 являється працівником кадрового підрозділу, якого ОСОБА_1 повинен поінформувати у разі захворювання (перебуванні на лікарняному). Враховуючи вищевикладене у ході проведення службового розслідування опитано ОСОБА_10 , який повідомив, що у період часу з 30.11.2024 по 16.12.2024 включно, ОСОБА_1 на порушення вимог пункту 5.1 розділу V Правил, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787, не поінформував його про захворювання (перебуванні на лікарняному).
Отже, ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 5.1 розділу V Правил, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787, що виразилось у неінформуванні працівника кадрового підрозділу про захворювання (перебуванні на лікарняному) з 30.11.2024 по 16.12.2024, медичний заклад, де проходить лікування та орієнтований термін лікування.
Таким чином, матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач порушив пункт 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 1 статті 121-3 КУпАП, пункту 2.5, підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзаців 2, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2, 6, 7, 13, 14 розділу III, пунктів 7, 8, 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, підпункту 3 пункту 3 розділу І, пунктів 1, 8, 11 розділу III, пункту 7 розділу VII Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від 29.12.2023 № 970, підпункту 5 пункту 2.3 розділу II, пункту 5.1 розділу V наказу ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2022 № 787 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області», пункту 2.5 розділу II Пам'ятки про зобов'язання поліцейського Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області щодо дотримання службової дисципліни, затвердженої наказом ГУНП в Кіровоградській області від 03.09.2024 № 750, що виразилося у порушеннях: службової дисципліни; присяги поліцейського; правил дорожнього руху; не проходженні 29.11.2024, 30.11.2024 та 01.12.2024 передрейсових інструктажів та медичних оглядів у медичному закладі; унесенні відомостей до дорожнього листа № 2435010311, будучи не уповноваженою на те особою; зберіганні 29.11.2024, 30.11.2024 та 01.12.2024 поза основним місцем дислокації службового автомобіля «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_6 без дозволу на його позагаражне зберігання; керуванні транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу; експлуатації службового транспортного засобу 29.11.2024, 30.11.2024, 01.12.2024 та 02.12.2024, (користуючись своїм службовим становищем, а також пов'язаними з цим можливостями, використовуючи у період тимчасової непрацездатності державне майно, а саме автомобіль, для пересування, не пов'язаного зі службовою діяльністю, не виконуючи службові обов'язки, без дозволу керівництва та у приватних інтересах); не інформуванні з 30.11.2024 по 02.12.2024 про своє захворювання працівника кадрового підрозділу; неповідомленні про медичний заклад, де проходить лікування, та орієнтовний термін лікування; перебуванні на вулиці (о 00.36 02.12.2024) під час дії комендантської години; керуванні службовим транспортним засобом 02.12.2024 із ознаками алкогольного сп'яніння; відмові від проходження в установленому порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 18.12.2024 №2191, застосовано до заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби (т.2 а.с. 40-42).
Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 31.01.2025 №91 о/с, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби майора поліції ОСОБА_1 (т.2 а.с. 46).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 6 та 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі, а у спірних правовідносинах відповідач взагалі не мав на те належних правових підстав, що серед іншого підтверджено постановою Кіровського районного суду від 22.01.2025 у справі №404/10925/24, якою вирішено провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т.1 а.с.88-89).
Суд зазначає, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Із цього питання позиція Верховного Суду є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06 березня 2019 року в справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі №480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №804/4480/17, від 29 листопада 2019 року в справі №824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16, від 24 вересня 2020 року в справі №420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі №420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі №460/5545/20 та інших.
Отже, під час проведення службового розслідування не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за склад дисциплінарного проступку.
Матеріалами справи підтверджується, що за висновком службового розслідування визначено, зокрема, вчинення позивачем дисциплінарного проступку такого як порушення службової дисципліни, що виразилось у перебуванні на вулиці у період дії комендантської години в період часу з 23.00 до 05.00 та відмови від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи представника позивача про те, що позивач не відмовлявся від проходження від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються матеріалами службового розслідування, зокрема відеозаписами з портативних відеореєстраторів, які знаходяться в матеріалах справи та отриманими під час проведення службового розслідування поясненнями.
Отже, в даному випадку позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, а не за наявність/відсутність адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Фактичні дані свідчать про реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та ігнорування ним вимог чинного законодавства, свідомого вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Щодо використання ОСОБА_1 службового автомобіля, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №757 затверджено Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі Порядок №757), який розроблено відповідно до Закону №580-VIII з метою регулювання правових відносин органів і підрозділів Національної поліції України, які мають на балансовому обліку та/або експлуатують транспортні засоби, у сфері придбання, використання, зберігання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, розроблення заходів щодо забезпечення безаварійної експлуатації службового автотранспорту, організації контролю за дотриманням безпеки дорожнього руху штатними та позаштатними водіями.
Вимоги цього Порядку є обов'язковими для виконання структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції України, територіальними органами Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх відокремленими підрозділами, а також установами, що входять до сфери управління Національної поліції України (п. 2 розділу І Порядку №757).
Згідно з п.7 розділу VII Порядку №757 усі службові транспортні засоби у позаробочий час зберігаються в місцях постійної дислокації органів поліції, в яких вони експлуатуються. В окремих випадках для підвищення оперативності виїзду службових транспортних засобів при виконанні службових завдань застосовуються позагаражне або позавідомче їх зберігання поза межами дислокації органів поліції, до яких вони оперативна передані (прикріплені) для виконання службових завдань.
Відповідно до п.8 розділу VII Порядку №757 позагаражне або позавідомче зберігання транспортних засобів застосовується з метою прискорення виїзду штатних і позаштатних водіїв для виконання службових обов'язків, у тому числі при організації роботи органів поліції у сільській місцевості та на віддалених пунктах (постах), які знаходяться на значній відстані від основного органу поліції, у якому вони експлуатуються, та найбільш наближені до місць проживання штатних і позаштатних водіїв, за якими вони закріплені.
Позавідомче зберігання транспортних засобів дозволяється у виняткових випадках і лише тим працівникам органів поліції, які постійно проживають і працюють у сільській місцевості (дільничні офіцери поліції).
Дозвіл на позагаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів (додаток 10) надається керівництвом органів поліції, на балансовому обліку яких перебувають транспортні засоби, терміном на один рік за умови обґрунтованості службової необхідності такого зберігання, визначення відповідальних за їх зберігання працівників органів поліції, відповідності місць зберігання транспортних засобів правилам життєдіяльності та наявності в місцях зберігання постійної надійної охорони, що виключає можливість доступу сторонніх осіб (п.9 розділу VII Порядку №757).
Таким чином, позагаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів можливе виключно за наявності дозволу на таке зберігання, що надається керівництвом органів поліції у виняткових випадках. Згідно з формою додатку №10 вказаний дозвіл видається на визначений термін із зазначенням адреси зберігання автомобіля. В розрізі наведеного суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності обов'язку отримання та зберігання дозволу на позагаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів.
Відповідно до п.2 наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про закріплення службового автотранспорту за працівниками УКР ГУНП в Кіровоградській області» від 07.02.2024 №137, службовий автомобіль «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , 2018 року випуску, закріплено, зокрема, за ОСОБА_1 (т.1 а.с.196).
Разом з тим, листом №3936-2024 від 03.12.2024 АТВ ЦЗ ГУНП в Кіровоградській області повідомлено про відсутність матеріалів щодо позагаражного зберігання службового транспортного засобу «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_6 (т.1 а.с.193).
Отже, висновки комісії щодо порушення позивачем вимог пунктів 7, 8, 9 розділу VII Порядку №757, яке виразилось у позагаражному зберіганні службового автомобіля у позаробочий час без відповідного дозволу на таке зберігання, є обґрунтованими.
Також, суд не приймає доводи представника позивача про те, що після оформлення лікарняного 02.12.2024, ОСОБА_1 повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_11 про вказану обставину, оскільки позивач перебував на лікарняному з 30.11.2024 по 02.12.2024, що підтверджується витягом з електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України № 4815-2024 від 11.12.2024 (т.2 а.с.208).
Суд зазначає, що встановлені службовим розслідуванням порушення підпадають під визначення порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення, відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту.
Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює повагу до гідності інших осіб, ввічливість та дотримання високої культури спілкування, доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 815/4478/16.
Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. В свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
На думку суду, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
При цьому, суд звертає увагу, що позивача звільнено не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним з вчиненому дисциплінарному проступку.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є обґрунтованим, а тому оскаржувані позивачем накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА