07 серпня 2025 року Справа №160/1327/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєва С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу №784-о від 19.12.2024р., поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025р. у справі №160/1327/25, з урахуванням ухвали суду від 05.05.2025р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу №784-о від 19.12.2024р., поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Донецькій області №784-о від 19.12.2024р. “Про звільнення ОСОБА_1 » про припинення державної служби та звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу»;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Покровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області, з 23.12.2024р.;
- стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2024р. по 18.04.2025р. у розмірі 175459 грн. 55 коп. з вирахуванням обов'язкових зборів та платежів;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Покровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області та в частині виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць згідно до вимог ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01.08.2025р. через систему "Електронний суд" від заявника ( ОСОБА_1 ) до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій остання просить встановити судовий контроль над виконанням рішення суду, що набрало законної сили в частині стягнення середньомісячної суми заробітку за вимушені прогули та зобов'язати суб'єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Розглянувши вищевказану заяву заявника щодо встановлення судового контролю, вивчивши надані до неї документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, а тому, у її задоволенні заявнику слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025р. у справі №160/1327/25, з урахуванням ухвали суду від 05.05.2025р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області було задоволено частково, зокрема:
- стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2024р. по 18.04.2025р. у розмірі 175459 грн. 55 коп. з вирахуванням обов'язкових зборів та платежів.
Наведене рішення набрало законної сили 18.06.2025р.
Так, згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за № 845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901 передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Приписами п.6 Порядку №845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення та відповідні документи.
Згідно п.33 порядку №845 встановлено зокрема, що у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
З аналізу встановлених вище обставин справи та зазначених приписів норм права у їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №160/1327/25 в частині стягнення з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2024р. по 18.04.2025р. у розмірі 175459 грн. 55 коп. з вирахуванням обов'язкових зборів та платежів підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом №4901 та Порядку №845, органами Державної казначейської служби, а відповідно, виконання даного рішення суду у наведеній частині не залежить від самого відповідача-боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За викладеного, у задоволенні заяви заявника щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №160/1327/25 слід відмовити відповідно до ч.2 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025р. у справі №160/1327/25 - відмовити повністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва