06 серпня 2025 року Справа 160/22375/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним відмову № 046850017877 від 10.04.2025 року Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні пенсії за віком мені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати в загальний трудовий стаж на підставі копії трудової та показів свідків, трудовий стаж є підставою для нарахування пенсії за віком, період праці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 : з 30.10.1984 року і по 14.11.1987 року проходження військової служби згідно записів військового квитка стаж праці з 16.06.1983 року по 01.12.1983 року; з 12.03.1984 року по 01.05.1984 року; з 20.01.1988 року; з 20.01.1988 року по 31.10.1990 року; з 01.01.1991 року по 29.03.1997 року на підставі виписки з трудової книжки НОМЕР_1 , та довідки М-90 від 14.02.2025 з Архівної установи «Трудовий архів).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається, позивач звернувся до суду із вимогою немайнового характеру та наголошує про сплату ним судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., проте доказів сплати судового збору не надав.
Отже, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З аналізу норм процесуального законодавства встановлено, що належним чином засвідчені копії документів ті, що засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 20 пункту 1 статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - нормативний документ, а не нормативно-правовий акт.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію», національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». У пункті 1 Розділу 1. Глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 8, 9 статті 11 вказаного Порядку, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності). Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.».
Однак, надані позивачем копії додатків до позовної заяви не засвідчені належним чином, зокрема, відсутня відмітка «Згідно з оригіналом», особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн;
- додатків до позовної заяви засвідчених належним чином для відповідача у справі.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна