07 серпня 2025 рокуСправа №160/21767/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13044293/33125694 від 04.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 28.03.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №45 від 28.03.2025р. на суму 61 104,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 184,00 грн (реєстр. №9085302014 від 02.04.2025р.), складену Позивачем за фактом виконання на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як Замовника та передачі результатів робіт відповідно до Акту прийому виконаних підрядних робіт №152-25 згідно Специфікації №30 від 23.01.2025р. до Договору №68 від 26.01.2023р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 серпня 2025 року від відповідача надійшло клопотання ро перехід із спрощеного в загальне провадження. В разі відмови в задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному провадженні представник відповідача просить суд здійснювати розгляд справи із викликом сторін.
Вказане клопотання мотивоване значимістю даної справи для відповідача та тим, що у контролюючого органу буде відсутня можливість оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції, якщо справа буде розглядатися в спрощеному провадженні. Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 1статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, при вирішенні поданого представником відповідача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.
Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесеного відповідачем рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13044293/33125694 від 04.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 28.03.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також потребують розгляду справи з викликом сторін.
Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов'язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.
Разом з тим, задоволення заяви представника відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
Отже, суд в даному випадку відмовляє у задоволенні клопотанні про перехід зі спрощеного у загальне провадження.
Керуючись положеннями статей 243, 248,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон